Справа № 361/4332/25

Провадження № 2-н/361/852/25

28.04.2025

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

28 квітня 2025 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., вивчивши заяву Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги, –

УСТАНОВИЛА:

Федорів І.Я. від імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «ВФ України» (далі – ПАТ «ВФ України») звернулася до суду із зазначеною заявою.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Положенням частин 2, 3 ст. 19 ЦПК України визначено, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернення до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю.

Верховний Суд неодноразово вказував про те, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридично особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган влади уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що ««починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві – також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності – також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Так, заява про видачу судового наказу подана від імені ПАТ «ВФ України» та підписана представником Федорів І.Я., яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів справи довіреність.

Разом з цим, до матеріалів заяви про видачу судового наказу не долучено документів, які б підтверджували, що Федорів І.Я. перебуває у трудових відносинах з ПАТ «ВФ України», керівником якого видано відповідну довіреність, що виключає можливість самопредставництва.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).

Суддя, встановивши, що належних документів, які б засвідчували право Федорів І.Я. на здійснення представництва ПАТ «ВФ України» вона не надала, відтак позовну заяву підписано та подано неповноваженим представником, дійшла висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

При цьому заявнику слід роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Гізатуліна