Справа № 502/506/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року                                                        м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Балан М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Урсул Г.К.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

11.03.2025 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий його представником Жур`ян Олександром Миколайовичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови серії № 1310/973 від 04.03.2025 р. за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

В позові позивач зазначив, що 26.02.2025 року о 15:00 годині позивач добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою вияснити обставини чому він перебуває у розшуку. Він не мав бути у розшуку, так як у нього троє неповнолітніх дітей та належним чином оформлена відстрочка з 27.08.2024 року, його дані були належним чином оновлені, номер мобільного телефону був записаний працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після оформлення відстрочки, він з сім`єю, на законних підставах виїхав за кордон, де організував перебування сім`ї у безпеці. 20 січня 2025 року він повернувся в Україну. Маючи «Резерв+», позивач оформив собі чергову відстрочку. Жодних, дзвінків, сповіщень та викликів до ТЦК та СП не надходило, та жодних застережень у додатку «Резерв+» не було, чергова відстрочка оформились без будь яких проблем або зауважень. 26.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 йому повідомили, що начеб-то він порушив правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Суть правопорушення у адміністративному протоколу № 165 від 26.02.2025 року викладено наступним чином.

26.02.2025 року біля 15:00 години, під час дії особливого періоду мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1985 року народження. Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1 , п. 30-2 , п. 30-3 «Порядку проведення призиву громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку № 179821 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 годину 18.01.2025 року. Зазначена повістка була направлена за адресою ОСОБА_1 за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, АДРЕСА_1 . Отже відповідно до вимог ч.2 п.41 Порядку вважається, що повістка йому була належним чином вручена. Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений в повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, а прибув лише 26.02.2025 року.

У адміністративному протоколі № 165 від 26.02.2025 року зазначено, що розгляд протоколу відбудеться 04.03.2025року о 16:00 годині у АДРЕСА_2 в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.03.2025 року о 11:00 годині за допомогою телефону, позивача викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручили наступні документи: - постанову № 1310/973 від 04.02.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. На прохання позивача роз`яснити підстави винесення постанови, нічого не пояснили, а лише мовчки видали постанову, де він зазначив дату отримання. Своєї вини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП позивач не визнає. Вищевказана постанова №1310/973 від 04.03.2025 року про адміністративне правопорушення не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, тому вважає що дану постанову незаконною, та такою що підлягає скасуванню, а адміністративна справа -закриттю.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2025 відкрито провадження по справі.

23.04.2025 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов відзив, згідно якого встановлено, що згідно повістки сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 08.01 2025 року №1798921, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто з відмітками повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» - 17.01.2025 року. Отже, громадянина ОСОБА_1 , було належно оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ), а саме про необхідність з`явитися 18.01.2025 року о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кілія). Згідно з п.23 постанови № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк. Згідно з п. 24 постанови № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Генерального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Виходячи із обставин у справі, позивач не прибув у строк, визначений у повістці без поважних причин. 26 лютого 2025 року під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації, до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1985 року народження. Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1, п. 30-2, п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку №1798921 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18.01.2025 року о 09 годині. Зазначена повістка була направлена адресату ОСОБА_1 листом AT «Укрпошта» за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів АДРЕСА_1 . Конверт з повісткою повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, а прибув лише 26.02.2025 року. Своїми діями останній порушив вимоги чим порушив пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Про що старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 було складено протокол від 26 лютого 2025 року. На підставі вказаного протоколу, було розглянуто справу та винесено постанову, якою притягнуто позивача до відповідальності.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив суд:

- відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, а постанову про накладення адміністративного стягнення, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - залишити в силі.

28.04.2025 року від представника позивача, надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що позивачу нічого не пояснили, а лише мовчки видали постанову, де він зазначив дату отримання, але час отримання не дали можливість проставити. Передбачаючи це, він наполіг, щоб у черговій частині зробили відмітку про час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що засідання адміністративної комісії не відбувалося в зазначену дату, його не засідання комісії не викликали, про інший (оновлений) час і місце розгляду протоколу він не був належним чином сповіщення, та був позбавлений можливості надати пояснення та відповідним чином захищатися з залученням захисника.

На підставі вищевикладеного, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..

Дослідивши додані до адміністративного позову докази, проаналізувавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 165 від 26.02.2025 року, складеного старшим офіцером відділення обліку та мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вбачається, що 26.02.2025 року біля 15:00 години, під час дії особливого періоду мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов`язаний ОСОБА_1 . Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1 , п. 30-2 , п. 30 3 «Порядку проведення призиву громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку № 179821 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 годину 18.01.2025 року. Зазначена повістка була направлена за адресою ОСОБА_1 за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, АДРЕСА_1 . Отже відповідно до вимог ч.2 п.41 Порядку вважається, що повістка ОСОБА_1 була належним чином вручена. Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений в повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, а прибув лише 26.02.2025 року. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказаний протокол містить відомості, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16:00 годині 04.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . кабінет № 21.

 04.03.2025 року постановою за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, № 1310/973 від 04.03.2025 року, складеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на підставі порушень зазначених у протоколі, визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Копію вказаної постанови позивач, він отримав 04.03.2025 року.

При ухваленні рішення судом були застосовані наступні правові норми:

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, передбачається відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Працівники ТЦК та СП є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов`язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Службі зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022року (зі змінами) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560.

Відповідно до п. 21 постанови №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до п.30 Постанови №560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Відповідно до п.30-2 Постанови №560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560: «Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в яких зазначено, що притягуваний не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, ч. 3. ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з повістки № 1798921 від 08.01.2025 року, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18.01.2025 року о 09:00 год.

Повістка про виклик ОСОБА_1 була направлена за адресою позивача та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт Укрпошти 0610221501708 повернувся з відміткою про вручення особисто – 17.01.2025 року.

Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (надалі Інструкція), у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Разом з тим, за змістом постанови, відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 3  ст. 210-1 КУпАП. Жодних посилань на кваліфікуючу ознаку  вчинення правопорушення в умовах особливого періоду, що передбачена частиною 3  ст.210-1 КУпАП  постанова не містить, як і не містить мотивації висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за частиною 3 ст.210-1 КУпАП.

З урахування вказаного, доводи позивача, що протокол складено з грубим порушенням ч.1 ст.256 КупАП та грубим порушенням п. 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3, є обґрунтованими.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Всі сумніви щодо скоєння правопорушення тлумачаться на користь особи, що притягується до відповідальності.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з`ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavinandothersv. ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).

З урахуванням викладеного, судом висвітлено істотні аспекти доводів сторін та не надається детальна відповідь на інші аргументи, використані сторонами, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не впливають на висновки суду.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому складена постанова уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірною.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № 1310/973 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 04.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 77, 90, 139, 241-246, 268, 269, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 210, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251,  283, 287, 288 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Скасувати постанову № 1310/973, винесену 04.03.2025 року, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 – 1 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан