Справа № 298/414/25

Номер провадження 3/298/317/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року                                                         с-ще. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевич П.П., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,

-за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу ЗхРУ № 145653, складеного 26 лютого 2025 року, офіцером (оперуповноважений) прикордонно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 , 26 лютого 2025 року, близько 18 год. 05 хв. на околиці населеного пункту Забрідь (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5100 метрів до державного кордону України, на напрям 89прикордонного знаку уповноваженою посадовою особою ДПСУ ОСОБА_3 , який виконував наказ на охорону державного кордону, був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 , який рухався в пішому порядку шляхом обходу пунктів пропуску через державний кордон, використовував рельєф місцевості для унеможливлення свого виявлення, чим здійснив спробу незаконного перетинання держаного кордон з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги cm. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991. тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 , на розгляд справи не з`явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду, та в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, вину визнав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ч.2 ст.251 КУпАП України передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Як вбачається з вищезазначеного протоколу ЗхРУ № 145653 від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Об`єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.

Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи перетинав ОСОБА_1 , державний кордон України у незаконний спосіб та чи вчинив він ці незаконні дії навмисно.

Так охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 26 лютого 2025 року, офіцером (оперуповноважений) прикордонно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 , 26 лютого 2025 року, близько 18 год. 05 хв. на околиці населеного пункту Забрідь (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5100 метрів до державного кордону України, на напрям 89 прикордонного знаку уповноваженою посадовою особою ДПСУ ОСОБА_3 , який виконував наказ на охорону державного кордону, був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 , який рухався в пішому порядку шляхом обходу пунктів пропуску через державний кордон, використовував рельєф місцевості для унеможливлення свого виявлення, чим здійснив спробу незаконного перетинання держаного кордон з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Дії ОСОБА_1 , були кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Також до протоколу про адміністративне правопорушення надано, протокол про адміністративне затримання від 26.02.2025 р., довідки про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів, заяв ОСОБА_1 ,

Однак, з наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 , ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу того, що останній 26.02.2025 року намагався незаконно перетнути державний кордон України, та/або знаходився на лінії державного кордону.

Більш того, саме по собі перебування ОСОБА_1 , на околиці населеного пункту Забрідь, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, без надання належних та допустимих доказів, не може свідчити про те, що він намагався незаконно перетнути державний кордон України.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов`язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, недоведена та не може бути встановлена судом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 , є недоведеною та не встановленою, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 252,283,284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Тарасевич П.П.