Справа №155/572/25

                                                               Провадження №1-кс/155/123/25

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

01.05.2025                                                                                 м. Горохів

Слідчий суддя Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні

УСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A51» білого кольору. Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 , з наявною сім-картою оператора «Київстар» та «Lifecell» з номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ №PSP0013624, мішки білого кольору (Біг-Бег), об`ємом близько 1 тонни, з написом зеленого кольору «ВІЛІЯ» у кількості 4 шт., що були вилучені в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді в приватному будинку та прилеглому подвір`ї в тому числі підсобних приміщеннях (гаражах, сараях, підвалах) що за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 , позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Вказує, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції №2 Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120240306000000345 від 23.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 01.09.2023 по 19.09.2024, посадовими особами ТОВ «Волинь-зерно-продукт», працівниками елеваторного комплексу «Звиняче», що розташований за адресою Луцький р-н., с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24 допущено розтрату майна, зокрема зерна сої в кількості 124,588 тон та зерна ріпаку в кількості 50,470 тон, чим ТОВ «Волинь-зерно-продукт» спричинено майнову шкоду на суму, яка на даний час встановлюється.

Вказує, що 22 квітня 2025 року в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді в приватному будинку та прилеглому подвір`ї в тому числі підсобних приміщеннях (гаражах, сараях, підвалах) що за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A51» з наявною сім-картою оператора «Київстар» та «Lifecell», мішки білого кольору (Біг-Бег), об`ємом близько 1 тонни, з написом зеленого кольору «ВІЛІЯ» у кількості 4 шт. Власником даних речей є ОСОБА_3 .

Зазначає, що 23 квітня 2025 року слідчим слідчого відділу Луцького РУП ГУНП у Волинській області винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами, які 22 квітня 2025 року були вилучені в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді в приватному будинку та прилеглому подвір`ї в тому числі підсобних приміщеннях (гаражах, сараях, підвалах) що за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, вони мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженні за №120240306000000345 від 23.11.2024 року.

Враховуючи вищевикладене, для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені речі, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.

       Зазначає, що вилучені вищевказані предмети можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення, які є об`єктом експертних досліджень та містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98 КПК України та з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх переховування, пошкодження, зникнення, знищення, пересування, передачі, відчуження – необхідність у накладені арешту на вищевказане майно.

       В судове засідання слідчий та прокурор, не з`явилися, подали заяву про розгляд клопотання у їх відсутності, подання підтримали.

       В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 заперечував щодо накладення арешту на мобільний телефон і сім карти, оскільки це є його єдиний засіб зв`язку, в якому містяться усі контактні дані, необхідні йому для роботи та депутатської діяльності.

       Представник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на мобільний телефон та сім карти, оскільки слідчим в матеріалах клопотання жодним чином не обґрунтована необхідність такого арешту, лише наведені загальні норми Закону.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 1 статті 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вищевказаного, об`єкти вилучені в ході обшуку 22 квітня 2025 року, в приватному будинку та прилеглому подвір`ї в тому числі підсобних приміщеннях (гаражах, сараях, підвалах) що за адресою: АДРЕСА_1 , є доказами вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вищезазначеного, збереження речових доказів є збереженням безпосередньо об`єктів вилучених в ході обшуку, що являються доказами вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 166, 170 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди злочину.

Оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, то суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого за матеріалами кримінального провадження №120240306000000345 від 23.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про арешт майна, підлягає частковому задоволенню.

Слід вказати, що завданням арешту майна згідно кримінально-процесуального закону є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч.1ст. 170 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в частині арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A51» білого кольору. Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 , з наявною сім-картою оператора «Київстар» та «Lifecell» з номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 - не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, зокрема меті арешту.

Так, ні з зазначеної постанови про визнання речовими доказами, ні з матеріалів клопотання, не встановлено відомостей, які вказують про те, що мобільний телефон та сім карта мають значення речових доказів в даному провадженні, тобто, яким чином мобільний телефон може бути знаряддям злочину в кримінальному провадженні, а також яким чином він може містити сліди протиправної діяльності або ж, що у ньому містяться відомості, які потребують дослідження в ході досудового розслідування.

       Слідчий та прокурор не з`явились в судове засідання, не обгрунтували необхідності накладення арешту на мобільний телефон та сім карти.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно, саме в даній частині, є безпідставним та невмотивованим, у зв`язку з чим, в цій частині в його задоволенні слід відмовити.

За таких обставин, враховуючи, що інші об`єкти вилучені в ході огляду місця події, обшуку, є безпосереднім доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, з метою її збереження та запобігання можливості її приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також оскільки згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючисьст.170-173, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні– задовольнити частково.

Накласти арешт на мішки білого кольору (Біг-Бег), об`ємом близько 1 тонни, з написом зеленого кольору «ВІЛІЯ» у кількості 4 шт. власником (володільцем) яких є ОСОБА_3 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні №12024030600000345 від 23 листопада 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі ст.175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Горохівського районного суду

Волинської області                                                                         ОСОБА_1