ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" жовтня 2006 р. | Справа № 11/5547 |
За позовом Приватне підприємство "Донснабзбут", м. Донецьк
до Приватне підприємство "Городоцький цукровий завод" м. Городок
про стягнення 15314,88 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача Лісовик М.В. –представник за довіреністю №317 від 06.06.2006р.
Позивач –ПП «Донснабзбут»м. Донецьк, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПП «Городоцький цукровий завод»м. Городок Хмельницької області на свою користь заборгованості в розмірі 12 373, 60 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 18.07.2005р. договору за №114, а також пені в сумі 1960, 44 грн., 3% річних в розмірі 312, 22 грн. та відсотки внаслідок інфляції в сумі 13 042, 22 грн.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2006 року порушено провадження у справі № 11/5547. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представників сторін.
В судовому засіданні 10 жовтня 2006р. представником позивача подано письмове пояснення по справі в якому збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 24 128, 50 грн., з яких 12 373, 60 грн. сума основного боргу, що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 18.07.2005р. договору за №114, пеня в сумі 11 134, 80 грн., 3% річних в розмірі 280, 69 грн. та відсотки внаслідок інфляції в сумі 339, 41 грн.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Дане клопотання про збільшення позовних вимог судом розглянуте та приймається.
Предметом спору необхідно визначити стягнення 24 128, 50 грн.
По справі оголошувалася перерва.
Повноважний представник позивача в судове засідання 16 жовтня 2006р. не з’явився.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги щодо суми основного боргу визнає, однак письмового відзиву на позов ним не подано.
витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті згідно ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
18 липня 2005 року між сторонами по справі факсимільним зв’язком укладено договір за №114.
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію в кількості і по ціні, вказаних в підписаних сторонами даного договору специфікаціях, які є його невід’ємною частиною. Залізнодорожній тариф оплачується по залзнодорожних накладних з врахуванням затрат перевізника.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар –вугілля АО, на загальну суму 62 373, 60 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №794 від 20.09.2005р. та квитанції залізно дорожньої станції про приймання вантажу на перевезення.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 50 000, 00 грн., підтвердженням чого є виписка установи банку з особового рахунку позивача станом на 01.09.2005р..
Претензія позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Як стверджує позивач, оскільки в даному договорі сторонами не було обумовлено терміни оплати отриманого товару, то моментом початку відліку штрафних санкцій у відповідності до діючого договору є сплив місячного терміну розгляду претензії, яка направлялася відповідачу 07.12.2005р.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 11 134, 80 грн., 3% річних в розмірі 280, 69 грн. та відсотки внаслідок інфляції в сумі 339, 41 грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору за №114 від 18.07.2005р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
У відповідності до п. 7.4 договору, за порушення термінів оплати, відвантаження, недопостачі продукції винувата сторона сплачує штраф в розмірі подвійної ставки НБУ та пеню в розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов’язань по даному договору.
Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, стягненню підлягає пеня за період з 07.01.2006р. по 07.07.2006р. в розмірі 1 153, 98 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом. З врахуванням наведеного позивачем правомірно нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 280, 69 грн. та відсотки внаслідок інфляції в сумі 339, 41 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги приватного підприємства «Донснабзбут»м. Донецьк підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 11, 525, 526, 538, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов приватного підприємства «Донснабзбут»м. Донецьк до приватного підприємства «Городоцький цукровий завод»м. Городок Хмельницької області про стягнення 24 128, 50 грн. задоволити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Городоцький цукровий завод» м. Городок Хмельницької області, вул.. Заводська площа (код ЗКПО 32936998) на користь приватного підприємства «Донснабзбут»м. Донецьк, пр. Київський, б. 1 (код ЗКПО 30838724) суму основного боргу в розмірі 12 373, 60 грн., пеню в сумі 1 153, 98 грн., 3% річних в розмірі 280, 69 грн., відсотки внаслідок інфляції в сумі 339, 41 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 141, 48 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти суми позову відмовити.
Суддя Д.І. Радченя