Справа № 2-а-5125/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 "30" листопада 2011 р.                                                                                                    м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді  Іванченко А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради  про визнання дій неправомірними та  зобов’язання нарахувати та сплатити щорічну разову грошову допомогу за 2011 рік, -

                                                                                        В С Т А Н О В И В:

 08.11.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася  до суду з адміністративним позовом до Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради про   визнання дій неправомірними та  зобов’язання нарахувати та сплатити щорічну разову грошову допомогу. В обґрунтування позову зазначив, що вона -  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус учасника війни. Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, та в Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради як учасник війни, що підтверджується посвідченням з відміткою «учасник війни», посвідченням ветерани війни - учасника війни. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України« Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що щорічно до 05 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідач зазначену разову грошову допомогу виплачує позивачу у меншому обсязі, у зв’язку з чим, позивачка звернулася до суду, оскільки вважає дії відповідача щодо не донарахування вказаної допомоги неправомірними, і просить зобов’язати Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради нарахувати та  виплати їй  як учаснику війни щорічну разову грошову допомогу відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2007-2011 роки, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням  фактично сплачених сум.

У судове засідання  позивачка не з'явилася, в матеріалах справи є заява від її імені з проханням  розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача  до судового засіданні також не з’явився,  надав суду  заперечення проти позову, в яких зазначив, що  ОСОБА_1 має статус учасника війни та знаходиться на обліку Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради. Відповідно до ст. 14 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальний захист», має право на пільги встановлені  цім Законом, у тому числі на  отримання  щорічної разової грошової допомоги, яка сплачується до 5 травня у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних нарахувань, встановлених законом «Про Державний бюджет України». Доводи позивача, про те що щорічна грошова допомога до 05 травня за 2007-2011рр. повинна виплачуватися їй, виходячи  з розмірів мінімальної пенсії за віком,  за вказані роки, суперечить  діючому законодавству. Так, мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається у відповідності до ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом( при наявності у  чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу), в цьому випадку застосовуватись не може, оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок засобів державного та міського бюджетів. Таким чином розмір  щорічної грошової допомоги відповідної категорії громадян, на яких  розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлюється  Законом про держаний бюджет на  відповідний рік. Управлінням Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради,   позивачці ОСОБА_1  були виплачені суми щорічної грошової допомоги за 2007-2011 р в повному обсязі. Що стосується 2011 року, то Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» визначена грошова допомога для учасників війни в розмірі 120 грн. Вказана сума грошової допомоги  до 5 травня виплачена позивачці в повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу у його відсутності.

        На підставі ст.ст.122, 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.

Відповідно до ухвали суду від 11.11.2011 року про відкриття по справі, на підставі ст. 107 КАС України, суд розглядає позовні вимоги ОСОБА_1  в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме: за період 2011 року.  

        Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  має статус учасника війни та знаходиться на обліку Управлінні праці та соціального населення в Іллічівському районі м. Маріуполя,  що підтверджується  пенсійним посвідченням серії  В-ІІІ №  НОМЕР_1

Відповідно до ст.14 Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на пільги, встановлені цим Законом, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується  до 5 травня.   

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України  при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих  прав та свобод.   

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.   

Відповідно  до ч.1 ст.17  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов’язаних з введенням у дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Розміри щорічної допомоги відповідної категорії громадян, на яких поширюється дія даного Закону, встановлюються Законом про державний бюджет на відповідний рік.   

Статтею статті 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України встановлюються будь-які витрати держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих витрат.   

Ст.17-1 Закону України 3551-ХП від 22.10.1993 р. встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами,- за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.   

Що стосується вимог позивачки про стягнення недоотриманої грошової допомоги до 5 травня за  2011 рік, то судом  встановлено, що позивач  отримав  цю допомогу до 5 травня  2011 р.  в розмірі та порядку, визначеному законодавством.

Так,  підпунктом 2 п. 20 розділу П  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , було внесено зміни до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту». Згідно з цими змінами щорічно до 5 травня учасникам війни сплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України у межах бюджетних призначень.

Суд також встановив, що у зв’язку з внесеними змінами до ст.14 Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.   

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» визначена грошова допомога для учасників війни в розмірі 120 грн.

Таким чином, судом встановлено, що у  2011р. виплати позивачці проводились  у відповідності до норм діючого законодавства.

Суд, проаналізувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому  у задоволенні позову слід відмовити.   

Оскільки судом відмовлено в позові про стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня за  2011р., немає підстав для задоволення позову в частині визнання дій відповідача неправомірними за вказаний період.   

       Керуючись ст..11,17, 18,19,69, 99, 100, 122, 128, 159, 160,163, 167 КАС України, суд  -  

                                                                             П О С Т А Н О В И В :

       В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Праці та соціального захисту населення  Іллічівського району Маріупольської міської ради про   визнання дій неправомірними та  зобов’язання нарахувати та сплатити щорічну разову грошову допомогу  за    2011 рік  – відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                                            А. М.  Іванченко