КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2008 № 31/508
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання
представників сторін:
від позивача - Яковенко В.В. - представник (довіреність №265/04 від 09.01.08)
від відповідача - ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008
у справі № 31/508
за позовом Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона"
до Суб"єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 48560 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.2008 у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона” про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 48 560 грн. відмовлено.
Закрите акціонерне товариство „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона”, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав незаконності, необґрунтованості та безпідставності; на думку заявника апеляційної скарги, воно прийнято місцевим господарським судом без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Господарським судом м. Києва неправильно застосовано п. 6.5. ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, внаслідок чого судом дано невірне тлумачення поняттю „відкликання податкових повідомлень”, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, що, в свою чергу, призвело до прийняття неправильного рішення. Крім того, суд не з'ясував обставин та не витребував від відповідача доказів та відомостей щодо проведення ним зустрічей, складання проектів скарг до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; судом не встановлено жодного факту участі відповідача у вирішенні питання щодо скасування податкового повідомлення-рішення. Місцевим господарським судом дано невірну оцінку доказам у справі, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт від 07.09.2006 було підписано особою, яка не підписувала договір, а саме: ОСОБА_2, який не володіє всіма тонкощами виконання договору про надання правової допомоги, а тому вказаний акт не є належним доказом виконання відповідачем умов договору.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 надав відзив на апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона”, в якому зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2008 є законним та обґрунтованим, а відтак, підстави для його скасування відсутні. У судовому засіданні 02.04.2008 представник Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона” заявив усне клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 40 000,00 грн.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, прийшла до висновку про його задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства України Закритим акціонерним товариством „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона” за період з 01.01.2004 по 01.01.2006; вказаною перевіркою встановлено (виявлено) заниження податку з доходів фізичних осіб за лютий-березень 2004 року на загальну суму 444,94 грн., а також неперерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб за 2004-2005 роки в сумі 461 157,61 грн.; за результатами перевірки 31.05.2006 було складено акт перевірки №323/1-23-01-05417733 і, відповідно, прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 06.06.2006 №0001521703/0 форма „Р” про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 462 492,43 грн.
19.06.2006 між Закритим акціонерним товариством „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона” (надалі позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено договір про надання правової допомоги (надалі договір), згідно з п.п. 2.1., 2.2. якого, його предметом є надання відповідачем (за договором виконавець) правової допомоги по захисту прав та інтересів позивача (за договором замовник), у справах щодо нарахування йому податкових зобов'язань, визначених в Акті перевірки та відповідних податкових повідомленнях - рішеннях ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; відповідач зобов'язується надавати позивачу консультації та юридичні (адвокатські) послуги з приводу захисту інтересів та прав позивача в державних органах і в господарському суді в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Розділом І договору визначені терміни, які використовуються у даному договорі; так, згідно з п. 1.1. розділу І договору, податковим зобов'язанням є зобов'язання позивача сплатити до бюджетів відповідну суму коштів з земельного податку (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності та пені), визначених в Акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 31.05.2006 №323/1-23-01-054177333 (далі акт перевірки) та його відповідного податкового повідомлення-рішення від 06.06.200 №00001522312/0 про визначення сум податкових зобов'язань за платежем: (код 11010101) податок з доходів найманих працівників та інших податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих на підставі вказаного акту перевірки.
Розділом 3 договору встановлені обов'язки відповідача, а саме: усні та письмові консультування позивача з юридичних питань; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, позовних заяв та інших документів; надання консультаційних послуг з приводу захисту інтересів позивача в державних органах та господарському суді; особистої участі та представництва позивача в органах господарського суду.
Згідно з розділом 4 договору позивач зобов'язаний: з метою виконання цього договору, своєчасно надати усі необхідні, достовірні документи, які стосуються вказаного питання у строки, визначені відповідачем; видати відповідачу довіреності для участі у судовому процесі; своєчасно та у повному обсязі здійснити оплату послуг, наданих відповідачем; у підтвердження результату надання відповідачем послуг, передбачених даним договором підписати акт надання послуг.
Розділом 5 сторони за договором визначили вартість та порядок оплати за вказаним договором, а саме: 5 000,00 грн. - позивач сплачує відповідачу за надання усних та письмових консультацій з юридичних питань та вчинення необхідних процесуальних дій, а також додатково 15% від суми, за якою для позивача прийнято позитивне рішення та отриманий позитивний економічний ефект; сума в розмірі 5 000,00 грн. перераховується відповідачу протягом 3 днів з дати укладення даного договору; остаточний платіж здійснюється позивачем відповідачу протягом 3 днів з дати набрання чинності рішенням господарського суду; сторони підписують акт надання послуг за даним договором протягом 3 днів з дати прийняття рішення відповідним органом влади.
Даний договір вступає в дію з дати його підписання та є чинним до моменту остаточного виконання зобов'язань сторонами за договором (п. 7.1. договору).
25.10.2007 позивач звернувся із позовом до господарського суду про стягнення з відповідача коштів у сумі 48 560,00 грн., сплачених останнім на виконання умов договору про надання правової допомоги, з підстав невиконання відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором.
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва, винесеного у даній справі 05.02.2008 та задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з приписами ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, оскільки саме позивач стверджує, що відповідачем, передбачені договором про надання правової допомоги обов'язки не виконувалися, а саме: скарга до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19.06.2006 відповідачем не складалася, акти про надання послуг по договору про надання послуг від 29.06.2006 та від 07.09.2006 були підписані з боку позивача помилково та не уповноваженою на це особою, то саме на позивачі лежить тягар доведення таких доводів.
Однак колегія суддів, після вивчення матеріалів справи, заслухавши представників сторін, прийшла до висновку, що позивач не зміг довести в установленому законом порядку обставини, на яких ґрунтуються підстави його позовних вимог; наявні ж в матеріалах справи документи свідчать про протилежне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2006 на ім'я ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено скаргу від імені позивача про незгоду останнього з актом перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 31.05.2006 №323/1-23-01-05417733 і, складеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2006 №0001521703/0 про визначення суми податкового зобов'язання позивача; дана скарга підписана ОСОБА_3, який на той час, що підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом засідання спостережної ради Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона”, був Головою правління, генеральним директором вказаного товариства.
За результатами розгляду зазначеної скарги 19.08.2006 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення №12866/10-25-011 (а.с. 26-29), яким частково скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 06.06.2006 №0001521703/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на суму 461 157,61 грн., в іншій частині залишено без змін.
В судовому засіданні 02.04.2008 в усних поясненнях представник позивача зазначив, що позивач погодився із таким рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, та сплатив грошові кошти у тій сумі, щодо якої податкове рішення-повідомлення від 06.06.2006 №0001521703/0 залишено без змін.
Колегія суддів не може погодитися із твердженнями позивача про те, що скаргу Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона”, за результатами якої ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято вищевказане рішення, складено самим позивачем, а не відповідачем, виходячи із викладеного:
по-перше: умовами договору про надання правової допомоги не передбачено обов'язку відповідача підписувати складені ним документи, скарги, тощо, а, як зазначалося вище, виключно складати проекти необхідних процесуальних документів, скарг;
по-друге: в матеріалах справи містяться письмові пояснення головного бухгалтера позивача (а.с. 82-83) із яких також випливає, що вказану скаргу було складено саме відповідачем (у судовому засіданні представник позивача не заперечував, що на момент складання (оформлення) скарги до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва головний бухгалтер, про пояснення якого йдеться, дійсно працював головним бухгалтером у позивача і йому могли бути відомі дані факти);
по-третє, і що є основним на думку суду, це наявність в матеріалах справи належним чином оформлених актів про надання послуг від 29.06.2006 та від 07.09.2006 до договору від 19.06.2006, на яких містяться як підписи сторін, так і їх печатки і які (акти), згідно з п. 4.1. договору, є належним підтвердженням результату надання відповідачем послуг, передбачених даним договором, в тому числі і складання скарг.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Виходячи із наведеної норми, посилання позивача на те, що вказані акти про надання послуг від 29.06.2006 та від 07.09.2006 не є доказом виконання відповідачем договірних обов'язків, в тому числі і складання вищезазначеної скарги до органів податкової служби, оскільки як стверджує позивач, підписані не тією особою, яка підписувала сам договір про надання правової допомоги; в преамбулі акта від 07.09.2006 вказано прізвище генерального директора ОСОБА_3, а підписаний він паном ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги та вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано доказів визнання вказаних актів недійсними (незаконними) в установленому законом порядку, а відтак, ці акти є чинними і не можуть не прийматися судом в якості належних доказів виконання відповідачем взятих на себе за договором про надання правової допомоги від 19.06.2006 обов'язків, в розумінні ст. 34 ГПК України, лише з тих підстав, що позивач їх доказами не вважає. Крім того, ні чинним законодавством України, ні умовами договору про надання правової допомоги від 19.06.2006 не передбачено, що акти про надання послуг, що складаються за результатом виконання сторонами договору, мають підписуватися виключно особами, які підписували (укладали) договір. Зазначення в преамбулі акту про надання послуг від 07.09.2006 ОСОБА_3, а сам акт, як вбачається підписаний іншою особою, колегія суддів вважає нічим іншим ніж опискою (помилкою), яка не впливає на суть спору і на ті факти, які встановлені судом.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про те, що для позивача не було досягнуто позитивного економічного ефекту, адже зазначені акти про надання послуг свідчать про протилежне, у іншому б випадку підписані вони не були; до того ж, в акті про надання послуг від 07.09.2006 чітко (недвозначно) вказано: „Для замовника (позивача у справі) прийнято позитивне рішення та отриманий позитивний економічний ефект”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжними дорученнями №241 від 18.10.2006 (сума 8 560,00 грн.), №920 від 27.12.2006 (сума 20 000,00 грн.), №1011 від 12.01.2007 (сума 10 000,00 грн.), №1217 від 02.02.2007 (сума 10 000,00 грн.) перераховано відповідачу 48 560,00 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач свої обов'язки за договором про надання послуг від 19.06.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, виконав, беручи до уваги те, що вказаний договір є відплатним, і одним із обов'язків позивача є здійснити оплату послуг, наданих відповідачем то, відповідно, вимога позивача стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно перерахованих коштів є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду від 05.02.2008, доводи Закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона”, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2008 у справі №31/508 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Матеріали справи №31/508 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
07.04.08 (відправлено)