ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2008 Справа № 5/329
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Ролдугіній Н.В.
за участю представників:
прокурора: не явився
позивача: не явився
відповідачів: 1. ОСОБА_2- предст., дов. від 23.01.2008 року
2. Не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(м. Олександрія Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2008 року у справі №5/329
за позовом: прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (м. Кіровоград)
до: 1. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(м. Олександрія Кіровоградської області)
2. Олександрійського державного аграрного технікуму (м. Олександрія Кіровоградської області)
про: визнання недійсним на майбутнє договору оренди нерухомого майна та зобов'язання звільнити і передати об'єкт оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19 лютого 2008 року по справі №5/329 (суддя Змеул О.А.) був задоволений позов прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (м. Кіровоград) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(м. Олександрія Кіровоградської області) і Олександрійського державного аграрного технікуму (м. Олександрія Кіровоградської області) про визнання договору оренди недійсним та звільнення об'єкту оренди: визнаний недійсним договір оренди нерухомого майна без номеру від 20.06.2006 року, укладений між відповідачами, та зобов'язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_1звільнити приміщення площею 102 кв.м., розташоване на другому поверсі будівлі гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму, що знаходиться по вул. Діброви, 72 у м. Олександрія і передати це майно Олександрійському державному аграрному технікуму. Крім того, з відповідача-2 на користь державного бюджету також стягнено 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 -фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (м. Олександрія Кіровоградської області) -подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає, що рішення господарського суду було винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом при розгляді справи були застосовані норми законодавства, якими не мають регулюватися спірні правовідносини щодо оренди державного майна -ст.ст. 207, 287 ГК України і ст.ст. 202, 203, 220, 640, 236, 793 ЦК України. Заявник зазначає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати тільки норми Закону України „Про оренду державного і комунального майна, який є спеціальним законом. Інструктивний лист Фонду державного майна України від 13.02.2004 року, на який послався суд, не є нормою закону, а лише актом суб'єктивного тлумачення закону і не створює будь-яких прав і обов'язків учасників орендних правовідносин. Крім того, судом неправильно застосовані ст.ст.640 і 793 ЦК України, оскільки нікчемний правочин визнанню недійсним у судовому порядку не потребує. До того ж прокурор просив визнати недійсним спірний договір на майбутнє, а суд визнав його недійним з моменту його укладення.
Прокурор м. Олександрія Кіровоградської області відзив на апеляційну скаргу не надав і у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6162121). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду судового рішення, неявка прокурора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, справа переглядалася без участі прокурора за наявними у справі матеріалами.
Позивач -регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (м. Кіровоград) -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6162113). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду судового рішення, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-2 -Олександрійський аграрний технікум (м. Олександрія Кіровоградської області) -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-2 у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6165724). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду судового рішення, неявка представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, справа переглядалася без участі представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 20.06.2006 року між державним аграрним технікумом і приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нерухомого майна без номера строком на 5 років, відповідно до якого відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач-1 -прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення по вул. Діброви, 72 біля гуртожитку площею 102 кв.м., розміщене за адресою: вул.. Діброви, 72 на першому поверсі. У договорі зазначено, що майно знаходиться на балансі аграрного технікуму і передається в оренду з метою організації кафе.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 19 грудня 2006 року, виданого Олександрійським міським головою на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради № 932 від 27.11.2003 року, будівля гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму, розташована по вул. Діброви, 72 у м. Олександрія, належить державі в особі Верховної ради України на праві державної власності.
Право державної власності на зазначену будівлю гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму зареєстровано Олександрійським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 7(ю), реєстр № 1504 від 28.12.2006 року.
Таким чином, спірне майно є державним майном. Відповідно до ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Згідно п.7.2 Статуту Олександрійського державного аграрного технікуму функції управління майном, яке закріплене за технікумом здійснює Мінагрополітики України, яке є органом, уповноваженим управляти державним майном.
Отже, для укладення договору оренди, орендодавець (відповідач-2) повинен був отримати згоду органу, який є уповноваженим управляти державним майном. Така згода отримана не була.
Відповідно до ст.287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:
1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;
2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;
3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
У той же час Закон України „Про оренду державного та комунального майна” (ст.5) дозволяє підприємствам бути орендодавцями - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.
Отже, Господарський кодекс України взагалі не надає право підприємству, установі бути орендодавцями нерухомого майна, яке відноситься до державної власності.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, зазначений закон встановлює можливість застосування до правовідносин оренди державного майна інших нормативно-правових актів, у тому числі і Господарського кодексу України.
За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно застосував норми саме Господарського кодексу України до спірних правовідносин, оскільки зазначений нормативний акт прийнятий пізніше.
Як вбачається із матеріалів справи договір оренди нерухомого майна від 20.06.2006 року був укладений відповідачами на 5 років (з 20.06.2006 року по 20.06.2011 року).
Відповідно до ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день підписання спірного договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. В силу ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Цим же кодексом встановлені правові наслідки недодержання сторонами за договором вимог щодо нотаріального посвідчення договору. Статтею 220 ЦК визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Оскільки підписаний відповідачами договір є нікчемним правочином, суд помилково в резолютивній частині рішення визнав його недійсним, оскільки його недійсність прямо встановлена законом. У цьому випадку місцевий господарський суд повинен був лише констатувати факт недійсності правочину через його нікчемність, а позовні вимоги щодо звільнення об'єкту оренди і передачі його орендодавцю задовольнити.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для відмови у позові у повному обсязі, виходячи із вищезазначеного.
Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку слід покласти на відповідача-1.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(м. Олександрія Кіровоградської області) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 лютого 2008 року у справі №5/329 змінити:
- частину першу резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: „Позовні вимоги задовольнити частково”;
- частину другу резолютивної частини рішення виключити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 16.04.2008 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
16.04.2008р.
- Номер:
- Опис: Заява про скасування забезпечення позову
- Тип справи: Забезпечення позову чи скасування забезпечення позову (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5/329
- Суд: Господарський суд Полтавської області
- Суддя: Євстигнеєв О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.01.2020
- Дата етапу: 02.01.2020
- Номер:
- Опис: Відновлення втраченого судового провадження
- Тип справи: Відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 5/329
- Суд: Господарський суд Полтавської області
- Суддя: Євстигнеєв О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.01.2020
- Дата етапу: 22.01.2020
- Номер:
- Опис: Відновлення втраченого судового провадження
- Тип справи: Відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 5/329
- Суд: Господарський суд Полтавської області
- Суддя: Євстигнеєв О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.02.2020
- Дата етапу: 03.02.2020
- Номер:
- Опис: Про неправомірні дії виконкому
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 5/329
- Суд: Господарський суд Полтавської області
- Суддя: Євстигнеєв О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.07.2005
- Дата етапу: 27.09.2005