УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/3664/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М.,
суддів Зарицької Г.В., Талько О.Б.,
при секретарі Ходаківській О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за апеляційною скаргою відповідача на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 18 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
9.10.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з нього на її користь 35612грн. коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.09.2006р. по 31.08.2009р.
Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 18 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів у розмірі, передбаченому ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.09.2008р. по 1.09.2009р. в сумі 14154грн.
Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу коштів розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.09.2008р. по 1.09.2009р.в сумі 14154грн.
У апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області просить оскаржувану постанову скасувати, оскільки вважає її; посилається на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється з Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України; зазначає, що суд не взяв до уваги вимоги ст.99 КАС України щодо дотримання річного строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1.1945р.н., про що свідчить копія паспорта/а.с.7/, є пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії/посвідчення серія Б № НОМЕР_1 /а.с.5/, та проживає у у м.Коростені Житомирської області, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
З довідки №ф/175/2 від 10.09.09р., виданої Коростенсько-Лугинським об’єднаним районним військовим комісаріатом/а.с.9 /видно, що у період з серпня 2006 року по травень 2007 року позивачу була нарахована доплата до пенсії у розмірі 10,50 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, з довідки № 2787/03 від 14.09.09р., виданої відповідачем, видно, що доплата до пенсії за ч.2 ст.39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виплачується з 1.06.2007р.у розмірі 10,50грн./а.с.25/.
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру цієї грошової допомоги застосуванню підлягає саме Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Разом з тим, визнаючи неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо неналежного нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії, та зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу коштів розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.09.2008р. по 1.09.2009р.в сумі 14154грн., суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
Отже, поза увагою місцевого суду залишилося те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати судове рішення про визначення конкретних сум.
Разом з тим, суд першої інстанції, застосувавши вимоги ст.99 КАС України /річний строк звернення до суду/ неправильно визначив період, за який слід зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплати підвищення до пенсії, оскільки позивач звернувся до суду 9.10.2009 року, а тому такий період визначається з 9.10.2008р. по 31.08.2009 року /за вимогами позовної заяви./
За наведених обставин постанова міськрайсуду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі коштів, передбачених ч.2 ст.39 вказаного Закону та зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 коштів відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 9.10.2008р. по 31.08.2009р., з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
У задоволенні вимог з 1.09.2006р. по 8.10.2008р. слід відмовити за пропуском строку звернення позивача до суду.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі
-2-
фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 936 від 20.09.2005р., управління праці та соціального захисту населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються підвищення до пенсій.
У абзаці 2 п.2 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28,30,32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Згідно п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00р. № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії та допомога/ провадяться органами, які виплачують пенсію.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 18 березня 2010 року скасувати, прийнявши нову постанову.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 коштів у розмірі, передбаченому ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 9.10.2008р. по 31.08.2009р.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 коштів відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 9.10.2008р. по 31.08.2009р. , з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
У задоволенні вимог з 1.09.2006р. по 8.10.2008р. відмовити за пропуском строку звернення позивача до суду.
Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий
Судді