ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2008 р. Справа № 4/308-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шалигіної В.І.- представника за довіреністю №16/133-07 від 28.12.2007р.,
від відповідача: Мар'янчика В.І. - керівника (протокол загальних зборів акціонерів №1 від 25.05.2005р.),
Сича С.М. - представника за довіреністю від 10.04.2008р.,
представника від прокуратури Чирко Н.В. (посвідчення №25),
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритоготипу по вирощуванню насіння цукрових буряків, с.Бродецьке Козятинського району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "20" листопада 2007 р. у справі № 4/308-07 (суддя Білоус В.В.)
за позовом Прокурора Ленінського району м.Вінниці в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м.Вінниця
до Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритоготипу по вирощуванню насіння цукрових буряків, с.Бродецьке Козятинського району Вінницької області
про стягнення 27376,12 грн. (згідно уточнених позовних вимог)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.11.2007р. у справі №4/308-07 позов Прокурора Ленінського району м. Вінниця в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м.Вінниця до Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків, с. Бродецьке Козятинського району Вінницької області задоволено:
- стягнуто з Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків на користь ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" 27376,12 грн. боргу зі сплати лізингових платежів;
- стягнуто з САТ "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків в дохід Державного бюджету України 257,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- стягнуто з САТ "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків в дохід Державного бюджету України 100,00 грн. штрафу;
- стягнуто з ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" в дохід державного бюджету України 50,00 грн. штрафу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, САТ "Бродецьке" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Як вважає скаржник, при прийнятті даного рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом не було взято до уваги заперечення САТ "Бродецьке" з приводу того, що згідно наказу господарського суду Вінницької області від 16.09.2004 р. про стягнення із САТ "Бродецьке" на користь Козятинського міськрайонного центру зайнятості 144593,94 грн. ДВС Козятинського району 05.12.2005р. було відкрито виконавче провадження та 06.10.2006 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі і прес-підбирача ПР-750, ґрунтообробного агрегата АГ-2,4-15, що є предметом спірного договору фінансового лізингу.
Посилаючись на положення Закону України "Про фінансовий лізинг" та умови договору, відповідач вказує, що, на його думку, накладення арешту на майно лізингоодержувача є самостійною підставою для дострокового припинення договору та повернення об'єктів лізингу лізингодавцю за умови надіслання лізингоодержувачем відповідного письмового повідомлення на адресу лізингодавця. При цьому, в договорі не зазначено протягом якого саме часу лізингоодержувач має направити це письмове повідомлення лізингодавцю та не вказано, що на лізингоодержувача покладається обов'язок забезпечити повернення об'єктів лізингу лізингодавцю. Натомість повернення об'єктів лізингу визначено як суб'єктивне право лізингодавця, як власника майна. Тому, оскільки САТ "Бродецьке" направило 08.06.2007 р. листа за №488, в якому повідомило про те, що 20.02.2007 р. державні виконавці виконавчої служби у Козятинському районі вилучили у товариства техніку, яка є предметом лізингу та просило ВАТ "НАК "Украгролізинг" звернутися від свого імені до виконавчої служби Козятинського району з вимогою про повернення техніки, то, на думку скаржника, з моменту накладення арешту на майно, а саме з 06.10.2006 р., договір вважається припиненим незалежно від того, чи було повернуто об'єкти лізингу позивачу та підстав для стягнення лізингових платежів з цього часу із САТ "Бродецьке" немає.
Крім того, в письмових поясненнях у справі (вх.№02-01/2454/08 від 10.04.2008р.) САТ "Бродецьке" зазначило, що позов у даній справі повинен бути залишений без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України з тих підстав, що прокурор звернувся до господарського суду не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарювання.
В судовому засіданні керівник САТ "Бродецьке" та представник товариства підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просять її задовольнити.
Позивач - ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Вінниця виклав свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в засіданні суду надав пояснення, якими проти доводів скарги заперечив, просить залишити її без задоволення. При цьому, зауважив, що відповідачем не було повідомлено лізингодавця та не надано жодних документів про накладення арешту на майно ВАТ НАК "Украгролізинг", що перебувало в користуванні САТ "Бродецьке".
Прокурор в засіданні суду підтримала позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Вінниці та заперечила проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2004 року між сторонами у справі - Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Сільськогосподарським акціонерним товариством "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків (лізингоодержувач) укладено договір №2-04-922фл (а.с.18-20), за яким лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору. Кількість, ціна і вартість предмет лізингу, за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюється графіком сплати лізингових платежів (п.1.1. договору).
В додатку №1 до договору фінансового лізингу №2-04-922 від 21.07.2004 р. сторонами погоджено кількість, ціна, вартість предмету лізингу - сільськогосподарської техніки, а саме:
- ґрунтообробний агрегат АГ-2,4-15 в кількості 2 одиниці за ціною 14900 грн. на суму 29800 грн.;
- прес-підбирач ПР-750 в кількості 1 одиниця вартістю 44790 грн. на суму 44790грн.
Тобто, вартість предмету лізингу загалом складає 74590 грн..
Приймання вказаної техніки Сільськогосподарським акціонерним товариством "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №67/1 від 22.09.2004р., що підписаний сторонами за договором фінансового лізингу та представником заводу - ВАТ "Ірпіньмаш", м. Ірпінь, а також актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №6 від 30.07.2004р., підписаним сторонами по договору зі та представником заводу ТОВ "БілоцерківМАЗ", м. Біла Церква (а.с.24,25).
У відповідності до пункту 4.1. договору, з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмета лізингу в розмірі 7% невідшкодованої вартості. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п.4.2. договору).
З вказаних додатків №2 та №4 до договору (а.с.22,23) вбачається, що САТ "Бродецьке" з 29.01.2005 р. по 23.09.2007 р. повинно було сплатити позивачеві 54152,34грн. лізингових платежів, проте матеріалами справи підтверджується лише часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме в сумі 28355,26 грн., в тому числі 23263,55 грн. відшкодування вартості техніки та 5091,71 грн. щорічної винагороди (виписки банку з квітня 2005 р. по липень 2006 р., а.с.44-53).
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів становить 25797,08 грн., в тому числі 21490,45 грн. відшкодування вартості техніки, 4306,63 грн. щорічної винагороди, що підтверджується також підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків до договору №2-04-922фл від 21.07.2004 р. станом на 12.11.2007 р. (а.с.105).
Згідно ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч.3 ст.806 ЦК України).
У відповідності до ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі-Закон), фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч.3 ст.8 Закону України "Про фінансовий лізинг", право предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.
Статтями 10 та 11 названого Закону передбачено права та обов'язки лізингодавця, та лізингоодержувача відповідно.
Зокрема, встановлено, що лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках (п.3 ч.1 ст.11 Закону).
У відповідності до п.3 ч.2 ст.11 Закону, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Пунктом 7 ч.2 ст.11 Закону також передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Водночас, згідно ст.10 Закону лізингодавцю надано право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору (п.п.5,6 ч.1 ст.10 Закону).
У відповідності до вимог ст.525, ст.526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 7.1 договору №2-04-922 фл від 21.07.2004р.передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1579,04 грн. пені (згідно заяви про збільшення позовних вимог, а.с.81-83, розрахунок - а.с.86) є законними та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Умовами договору, а саме розділом 8 договору №2-04-922-фл від 21.07.2004 р. погоджено строк дії, дострокове припинення договору, повернення предмета лізингу. Пунктами 8.2., 8.4. договору встановлено, що договір достроково припиняє дію з моменту порушення судом справи про банкрутство лізингоодержувача або з моменту встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості. Письмова пропозиція сторони про дострокове припинення дії договору розглядається в тижневий строк з моменту отримання, після чого договір може бути достроково припинений шляхом укладення додаткової угоди.
Разом з тим, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідачем не надано суду доказів укладення з ВАТ НАК "Украгролізинг" додаткової угоди про припинення договору або ж про порушення судом справи про його банкрутство, не надано також доказів повернення предмету лізингу позивачу або вибуття предмету лізингу з користування відповідача та звернення до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, договір №2-04-922 фл від 21.07.2004р. є чинним, а САТ"Бродецьке" - законним володільцем і користувачем предмету лізингу - сільськогосподарської техніки. Як встановлено судом, САТ "Бродецьке" скористався наданим йому чинним законодавством як володільцю предмету лізингу правом, звертаючись до господарського суду зі скаргою у справі №8/184-04 на постанову державного виконавця щодо арешту майна та визнання її судом протиправною.
З урахуванням викладеного, враховуючи умови договору №2-04-922 фл від 21.07.2004 р. та приписи ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", згідно яких сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, задоволення судом першої інстанції позовних вимог є обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечить нормам чинного законодавства.
Твердження скаржника щодо необхідності залишення без розгляду позовної заяви прокурора у даній справі у зв'язку з тим, що прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, судова колегія вважає безпідставним, беручи до уваги наступне.
Відносно правового статусу позивача у справі - Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" необхідно брати до уваги Указ Президента України від 23.02.2001 р. №111/2001 "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки", яким одним з основних завдань утворюваної Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" визначено сприяння залученню інвестицій для виконання державних програм у галузі інженерного та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Указом передбачено передачу компанії у користування об'єктів державного майна та фінансування заходів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу, за рахунок коштів, передбачених на відповідні цілі у Державному бюджеті України.
Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена Кабінетом Міністрів України з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, а статутом компанії визначено, що її акціонером є держава в особі Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 р. №354 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"" установлено, що 100 відсотків акцій компанії закріплюється у державній власності із забороненням їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання.
Згідно з положеннями ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
Наведені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення питання про правомірність звернення прокурора з позовом в інтересах Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".
З огляду на наведене, в даному випадку прокурор обґрунтовано та в межах наданих йому повноважень звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м.Вінниця до Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків про стягнення заборгованості.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2007 р. у справі № 4/308-07 є законним та обґрунтованим та має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2007 року у справі №4/308-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків, с.Бродецьке Козятинського району Вінницької області - без задоволення.
2. Справу №4/308-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - прокурору Ленінського району м.Вінниці
5 - прокуратурі Житомирської області
6 - в наряд