Справа № 1-177/11

В И Р О К

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27.12.2011  року               Путивльський районний суд Сумської області

                            в особі :   головуючого  - судді  Толстого О.О.

                                                     при секретарі    Ковальовій К.В.

                       з участю:   прокурора         Стеценка О.К.

                                          захисника –адвоката ОСОБА_1                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Путивль Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого,  працюючого підсобним робочим в ТОВ «Путивль-хліб», мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця с. Козаче Путивльського району Сумської області, громадянина України,  не одруженого, учня Путивльського професійно-технічного ліцею, мешканця  АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обох  у  вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

                                                   ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2011 року, о 18 год. 30 хв., підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 і особа, справу відносно якої виділено в окреме провадження, вирішили вчинити крадіжку кольорового металу з приміщення колишнього заводу «Сейм», розташованого по вул. Кірова, 39 в м. Путивль.

Цього самого дня, близько 20-ї години, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, ОСОБА_3 і особа, справу відносно якої виділено в окреме провадження, прийшли  до цього приміщення, де згадана особа шляхом вільного доступу проникла в середину будівлі та через вікно другого поверху подавала металеві пластини, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 переносили їх за охоронювану територію заводу.

У такій спосіб таємно, навмисно, з корисливою метою намагалися викрасти чотири металеві пластини загальною вагою 90,5 кг вартістю 814 грн. 50 коп., що належали ОСОБА_4, але не довели цей злочин до кінця, оскільки були затримані охороною у той час, коли виносили останню пластину.

Підсудний ОСОБА_2  вину свою в цьому злочині визнав повністю, показавши суду, що 13.10.2011 року  з ОСОБА_3 зустріли знайомого ОСОБА_5, який запропонував їм допомогти йому вчинити крадіжку металу з приміщення колишнього заводу «Сейм», за що пообіцяв по 30 грн.  Вони погодилися. Переодягнувшись, близько 20-ї год. вони зустрілися біля цього приміщення. ОСОБА_5 був вже в середині будівлі та з вікна подавав їм металеві пластини, які вони з ОСОБА_3 носили за територію заводу і складали в кущах. Коли виносили четверту пластину, були затримані охоронцями, а ОСОБА_5 втік. В райвідділі міліції вони зізналися у скоєному.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у цьому злочині визнав повністю і дав аналогічні показання  щодо обставин його вчинення, підтвердивши те, що за попередньою домовленістю  з ОСОБА_2 і ОСОБА_5, спільно намагалися викрасти чотири металеві пластини з приміщення колишнього заводу «Сейм», але були затримані в той час, коли виносили з ОСОБА_2 останню пластину.    

Оскільки такі показання відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд приходить до висновку про доведеність  вини підсудних у вчиненні цього злочину.

Злочинні  дії підсудних суд кваліфікує за ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникнення до іншого приміщення, позаяк вони з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

При призначенні підсудним покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу кожного з них, умови життя і виховання неповнолітнього, ступінь реалізації злочинного умислу і причини з яких злочин не було доведено до кінця, а також  обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, де характеризуються виключно позитивно, не одружений, на Д-обліках не перебуває.

Підсудний ОСОБА_3  раніше не судимий, навчається і має  постійне місце проживання,  де характеризуються виключно позитивно, виховувався у неповній багатодітній сім’ї, не одружений, на Д-обліках не перебуває.

Щире каяття, вчинення злочинів вперше, повне відшкодування заподіяної шкоди, а щодо підсудного ОСОБА_3 і вчинення злочину у неповнолітньому віці, суд визнає за обставини, що пом’якшують їхнє покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.

Обставин, що обтяжують  покарання, суд не вбачає.

З урахуванням викладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні не є суспільно-небезпечними особами і їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Беручи до увагу вищенаведені пом’якшуючи обставини, наявність постійного місця проживання і роботи (навчання) у підсудних, які мають молодий вік, вчинили незакінчений тяжкий злочин, заяву потерпілого, який будь-яких претензій до підсудних не має, суд вважає можливим застосовування положень ст. 69 КК України і призначення їм більш м’якого покарання, не передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України  –ОСОБА_2 у виді виправних робіт за місцем роботи, а ОСОБА_3 –у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для їх  виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудним залишити попередню.

Речові докази по справі (а.с. 93-94) –3 алюмінієві пластини, що передані під розписку потерпілому ОСОБА_4, слід дозволи йому використовувати на свій розсуд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                             ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,  призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 % із суми заробітку.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,  призначивши йому  покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком  120 (сто двадцять) годин.

Речові докази по справі –3 алюмінієві пластини, що передані під розписку потерпілому ОСОБА_4,  дозволи йому використовувати на свій розсуд.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  ОСОБА_2 і ОСОБА_3  залишити попередню - підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду                                                  О.О. Толстой