ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"14" квітня 2008 р. |
справа № 20-7/213 |
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України
в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка”
яка не заявляє (99043, м. Севастополь, вул. Новикова, 56)
самостійних вимог
на предмет спору на
стороні позивача:
про зобов'язання відповідача передати Балансоутримувачу об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне, шляхом підписання акту прийому-передачі,
зобов'язання відповідача звільнити займаємі об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне,
стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 13851,42 грн.,
в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги щодо стягнення неустойки збільшені до 22543,45 грн.
за Приватного підприємця ОСОБА_1
зустрічним (АДРЕСА_1)
позовом
до Регіонального відділення Фонду державного майна України
в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)
про визнання договору № 159 від 01.10.2003 продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором № 159,
Суддя: Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність ВЕК № 952827 від 20.08.2007;
Від третьої особи - Лазарєва В.М., начальник юридичної служби, довіреність № 1095 від 29.12.2006;
Суть спору:
27.07.2007 (вх.№1887) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про:
- зобов'язання відповідача передати Балансоутримувачу об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне, шляхом підписання акту прийому-передачі;
- зобов'язання відповідача звільнити займаємі об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне;
- стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 13851,42 грн., з посиланням на статті 14, 15, 785 Цивільного кодексу України, статтю 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтю 291 Господарського кодексу України (арк.с.3-5).
Ухвалою судді Ілюхіної Г.П. від 31.07.2007 порушено провадження по справі, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка” (арк.с. 1-2).
Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№ 1957), яка по суті є заявою про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив період стягнення неустойки -з 01.01.2007 по 01.01.2008, просить викласти пункт 3 позовних вимог в такій редакції: „стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 22543,45 грн.” (арк.с.68-69).
27.02.2008 (вх.№561) відповідач звернувся до позивача з зустрічними позовними вимогами в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України про визнання договору № 159 від 01.10.2003 продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором № 159, з посиланням на пункти 5.5., 10.6 Договору, статті 15, 16, 525, 526, 764 Цивільного кодексу України, статтю 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (арк.с.81-82).
Відповідач просить прийняти зустрічну позовну заяву до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 03.03.2008 зустрічну позовну заяву прийнято до свого провадження для сумісного розгляду зі справою № 20-7/213, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 04.03.2008 (арк.с.98-99).
Ухвалами суду від 23.08.2007, 15.10.2007, 10.12.2007, 04.02.2008, 04.03.2008, 20.03.2008 продовжено строк вирішення спору по справі до 01.11.2007, 15.12.2007, 04.02.2008, 04.03.2008, 20.03.2008, 20.04.2008 в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України (арк.с.43-44, 49-50, 57-58, 77-78, 104-105, 114-116).
Третя особа в письмових поясненнях на позов та заяву про збільшення позовних вимог (вх.№№26517, 2440) підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити (арк.с.24, 79).
Відповідач в відзиві на позов (вх.№1510) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що він продовжує користуватись орендованим майном, строк Договору був визначений до 31.12.2006, протягом місяця після закінчення строку дії договору на адресу відповідача не надходило заперечень щодо користування майном після закінчення строку дії Договору; на вимогу позивача відповідачем був надісланий Договір страхування; вважає Договір оренди державного майна № 159 продовженим; просить в задоволенні позову відмовити, з посиланням на пункт 10.6 Договору, статтю 764 Цивільного кодексу України (арк.с.60-61).
Позивач в відзиві на зустрічний позов (вх.№5235) зустрічні позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що 18.12.2006 вих.№3186/01-6 позивач направив відповідачу лист про припинення дії Договору оренди та повернення об'єкту оренди, просить відмовити в задоволенні зустрічного позову, з посиланням на статті 193, 291 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 785 Цивільного кодексу України, статті 17, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, пункти 10.1, 10.7 Договору (арк.с.109-110).
Клопотання позивача по зустрічному позову про вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом заборони відповідачу та Севастопольській міській Раді проводити конкурс на визначення орендаря нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Севастополі по вул. Суворова, 29 (264,80 м2) до розгляду справи № 20-7/426, задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (арк.с.57-58).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
01.10.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 159 оренди державного майна -групи інвентарних об'єктів, в тому числі нерухоме майно та інше окремо індивідуально визначене майно: Склад свиноферми з навісом, інв.№5, свинарник інв.№6, котельна інв.№б/н, адміністративна будівля інв.№б/н, водойма інв.№б/н, сарай інв.№б/н, навіс інв.№б/н, навіс інв.№б/н, навіс інв.№б/н, убиральня, свинарник резервний, причіп 2 ПТС-4 інв.№541, причіп ППВ інв.№542, транспортер ТЭН-160 інв.№89, транспортер ТЭН-160, кормодробарка інв.№206, холодильна камера (холодильник) інв.№201, КТП-389, телефонізація інв.№173, ємність для води (5 м.куб., 25 м.куб., 25 м.куб) вагонетка, інші споруди, забір, лінія електропередач (6 стовпів, повітряний кабель 150м), 2 блискавковідводу, підземний кабель (200м), свиноматки -35 голів; - яке знаходиться на балансі ТОВ „Агрофірма „Золота Балка” та розташований за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне (арк.с.7-11).
Згідно пункту 2.4 Договору у випадку припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом двох тижнів з моменту розірвання Договору; Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь Орендодавця в порядку, визначеному законодавством; Надати Орендодавцю копію Договору страхування та підтвердження про внесення страхових платежів.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.6, 10.7 Договору цей Договір діє з моменту підписання договору до 31.12.2006, тобто 3 роки та три місяці; у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору по закінченню строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження цього Договору; Дія цього Договору припиняється в результаті закінчення строку, на який він укладався, приватизації орендованого майна Орендарем; загибелі орендованого Майна; дострокового по взаємній згоді сторін або по рішенню господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених діючим законодавством України.
01.10.2003 між Сторонами складено Акти прийому-передачі орендованого майна (арк.с.12, 14, 15).
20.03.2006 вих.№471/01-6 позивач направив відповідачу лист про надання договору страхування державного майна (арк.с.129).
18.12.2006 вих.№3186/01-6 позивачем на адресу відповідача направлено лист про припинення дії договору оренди та повернення об'єкту оренди (арк.с.16).
Належних та допустимих доказів його направлення відповідачу не надано.
16.08.2007 вих.№127 (вх.№2472/01-5 від 17.08.2007) відповідач звернувся до позивача з Заявою про продовження договору оренди(арк.с.40).
03.12.2007 № 3172/01-6 позивач звернувся до відповідача з листом про направлення договору страхування Державного майна (арк.с.62).
12.10.2007 (вх.№3158/01-5) відповідач звернувся до позивача з Заявою про включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (арк.с.130-134).
17.12.2007 вих.№193 відповідач направив позивачу копію Договорів страхування № 27-5-60002 від 15.01.2007, № 27-5-60012 від 12.07.2007 та квитанції про оплату (арк.с.63-66).
Згідно довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі від 04.02.2008 заборгованість Орендаря по орендній платі по Договору № 159 станом на 01.01.2007 відсутня (арк.с.71).
Відповідачем за згодою позивача здійснено реконструкцію об'єкту оренди, що підтверджується наданими ним документами: листом вих.№ б/н від 13.11.2003 (вх.№2736 від 14.11.2003) з питання проведення реконструкції об'єкту оренди; техніко-економічним обґрунтуванням необхідності проведення поліпшень орендованого майна б/н від 13.11.2003; листом № 1507.01-6 від 01.12.2003 Регіонального відділення по м Севастополю по питанню надання дозволу на поліпшення орендованого майна; Договором підряду № б/н від 03.12.2003; квитанціями №№ 018722, 018723, 018724, 018725, 018726, 018727, 018728, 018729, 018730; 20.03.2006 (арк.с.119-128).
Відповідач продовжує сплачувати орендну плату за Договором № 159 (арк.с.139-142).
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, незаконно знаходиться в орендованих приміщеннях по закінченню терміну дії договору оренди, повинен повернути майно орендодавцю, сторони здійснювали листування по продовженню строку дії Договору та приватизації об'єкту оренди, так як Орендар здійснив поліпшення орендованого майна, належним чином виконував зобов'язання орендаря.
Відповідач вважає спірний договір пролонгованим на той самий строк і тих самих умовах, так як Орендодавець в місячний термін не повідомив Орендаря про припинення дії Договору.
Правовідносини сторін регулюються статтями 283-285, 291 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 762, 764 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) (далі -ЦК України), статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.
Відповідно до частини першої статті 285 ГК України та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Позивач вважає Договір припиненим через надіслання Відповідачу листа від 18.12.2006 вих.№3186/01-6, який, на його думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів надіслання зазначеного листа відповідачу: рекомендованою кореспонденцією, цінним листом з описом чи на руки під розпис орендарю.
З наданого сторонами листування та інших доказів вбачається відсутність станом на 31.01.2007 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення позивача щодо його припинення.
Після закінчення строку дії договору оренди, відповідач фактично продовжує користуватись орендованим майном, здійснив страхування об'єкту оренди, сплачує орендну плату, а позивач приймає орендні платежі.
Вказані обставини суд розцінює як зміну висловленого позивачем ставлення щодо припинення договору оренди.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.
Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 ЦК України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.
Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування відповідачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії, що свідчить про його пролонгацію відповідно до пункту 10.6 Договору.
Докази вчинення позивачем дій по припиненню договору оренди в порядку, встановленому законодавством та умовами Договору по звільненню займаного відповідачем орендованого приміщення відсутні.
Обставини, які могли б бути підставою для відмови позивачу по зустрічному позову в продовженні (укладенні) зміни умов в частині строку оренди спірного нежитлового приміщення, відсутні.
Зазначені обставини підтверджують те, що між сторонами продовжують існувати орендні відносини по оренді зазначеного в Договорі оренди державного майна на умовах, визначених договором оренди № 159 від 01.10.2003.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна між цими ж сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався 16.08.2007 вих.№127 (вх.№2472/01-5 від 17.08.2007) до позивача з заявою про продовження строку дії договору оренди, але позивачем не надано доказів відмови або задоволення цієї заяви.
Після закінчення строку дії договору відповідач продовжував орендувати вказане майно, сплачував орендну плату та комунальні послуги, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи дають суду підстави вважати, що договір № 159 від 01.10.2003 є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.
Право відповідача гарантується частиною другою статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Позивач не надав доказів неналежного виконання відповідачем умов договору.
Правове навантаження частин другої та третьої статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” різне за своєю суттю, а отже доказова база ґрунтується в залежності від предмету та підстав заявленого позову.
Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди та докази їх надіслання стороні по Договору: Орендарю.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 22.03.2005 у справі № 1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі № 36/237, від 27.12.2005 у справі № 3/84.
Відповідач надав достатньо належних та допустимих доказів, що підтверджують його право на продовження договору оренди № 159 від 01.10.2003 і факт його продовження, який не визнається позивачем.
Позивач не дотримав приписи статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 764 Цивільного кодексу України, статі 284 Господарського кодексу України, які визначають порядок припинення дії, зміни умов договору, що дає суду право для висновку про необґрунтованість, неправомірність позовних вимог, та законність зустрічних позовних вимог.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на відповідача -позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 762, 764 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 60, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача передати Балансоутримувачу об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне, шляхом підписання акту прийому-передачі; зобов'язання відповідача звільнити займаємі об'єкти оренди, які розташовані за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне;стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 22543,45 грн., відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Визнати договір № 159 від 01.10.2003 продовженим на той самий строк (3 роки та 3 місяці) та на тих самих умовах, які були передбачені договором № 159 від 01.10.2003, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6, ідентифікаційний код № 20677058, п/р 39211824510016 в УДК в м. Севастополі, МФО 824509) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/рНОМЕР_2 в АКІБ „УкрСібБанк”, м. Харків, МФО 351005).
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
18.04.2008