Справа № 2 -69/2008 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2008 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Алькової С.М., при секретарі Золотих Л.Н.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, зазначив, що відповідачка 14 травня 2005 року взяла у нього в борг 4000 грн., яку остання зобов'язалася повернути до 25 червня 2005 року, але свої зобов'язання не виконала, суму боргу не повернула, тому просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 4000 грн., та три відсотки річних в сумі 120 грн. за користування грошовими коштами, а також стягнути з відповідача судові витрати в сумі 81 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення у пресі - газеті «Вісті Придніпров'я» № 10 від 07 лютого 2008 року, про причини неявки суд не повідомила.
В зв'язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином відповідно до вимог ст.. 74 ч. 9 ЦПК України, згідно якої відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місце знаходження якого позивачеві невідоме викликається через оголошення у пресі, і з опублікування оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, суд відповідно до ст.. 165 ч. 4 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст.. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та ухвалення заочного рішення.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов по суті та за обставинами справи, та суду пояснив, що 14 травня 2005 року між ним та відповідачкою. був укладений договір позики, відповідно до якого позивач дав у борг відповідачці 4000 грн., а відповідачка зобов'язалася повернути борг до 25 червня 20056 року, і на підтвердження укладеного договору та отримання грошових коштів відповідачкою була власноручно написана розписка. Але свої зобов'язання відповідач не виконала, суму боргу не повернула, тому він, позивач, вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення суми боргу, крім цього, вважає, що з відповідачки належить стягнути і три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 60 грн. та судові витрати, тому просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 4000 грн., три відсотки річних в розмірі 120 грн. , та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн.
Судом були досліджені такі докази, надані позивачем на підтвердження свого позову: розписка, що власноручно написана відповідачкою від 14 травня 2005 року про отримання 4000 грн., квитанції про сплату судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
Суд, вислухав позивача, та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження позову, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом було встановлено, що дійсно 14 травня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безвідсоткової позики, відповідно до якого позивач передав відповідачці 4000 грн., а відповідачка зобов'язався повернути отриману суму позики до 25 червня 2005 року.
У підтвердження договору позики та отримання відповідачкою від позивача грошових коштів у сумі 4000 грн. відповідачкою ОСОБА_2 14 травня 2005 року була власноручно написана розписка ( а.с. 4).
Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж вартості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до розписки, написаної відповідачем, вона 14 травня 2005 року отримала від позивача 4000 грн., тобто суд дійшов до висновку, що 14 травня 2005 року з моменту отримання суми позики між сторонами дійсно був укладений договір позики з додержанням вимог ст.. 1047 ЦК України, яка встановлює, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно ст.. 1049 ЦК України позивальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачка ОСОБА_2. у визначений у розписці строк до 25 червня 2005 року суму позики не повернула, тобто порушила умови договору, фактично відмовившись від виконання своїх зобов'язань, що суперечить чинному цивільному законодавству, так як відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернула суму позики, вона зобов'язана сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і, якщо він прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з тим, що договір позики, укладений між сторонами, є безвідсотковим, і позивач за невиконання зобов'язання наполягає на стягненні з відповідача лише трьох відсотків річних, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, і так як інша відповідальність за невиконання умов договору позики сторонами не встановлювалася, то на користь позивача з відповідача повинна біти стягнута сума боргу в сумі 4000 грн. та три відсотки річних від суми боргу в розмірі 120 грн. ( 4000 грн. х 3% = 120 грн.).
Належить стягнути з відповідача і судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн., так як відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження понесених витрат позивач надав суду квитанції про сплату судового збору в сумі 51 грн. ( а.с. 2), та про сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу розгляду цивільної справи (а.с. 3).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 224-226 ЦПК України, ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049, 1050, 625 Цивільного кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., три відсотки річних від суми боргу в розмірі 120 ( сто двадцять) , судові витрати - судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн., а всього 4201 (чотири тисячі двісті одну) грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: С.М. Алькова