Справа № 1-30/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22.12.2011 року Гайсинський районний суд Вінницької області

                                                   в складі  : головуючого судді  Кравця В.І.

                                                                   при секретарі  Демедась О.С.,

                                  за участю  прокурора  Романової Л.М.,

представників потерпілих  ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсин справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Орженікідзе Ширяєвського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні дитина 2007 року народження, не судимого,  в  скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

          16.04.2010 року приблизно о 08.00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи за дорученням технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по  автодорозі Вінниця-Турбів - В.Михайлівка, грубо порушив вимоги п.п.2,9,12.1 Правил дорожнього руху України,  не вибрав  безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого не мав змоги безпечно керувати автомобілем та контролювати його рух, при зміні дорожньої обстановки не впорався з керуванням автомобіля виїхав на узбіччя по напрямку руху, де автомобіль перекинувся. В результаті перекидання автомобіля пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди, а пасажир ОСОБА_7 отримав  тілесні ушкодження  у вигляді рани, саден та гематоми м’яких тканин лобно-скроневої  ділянки голови з лівої сторони, кінцівок, тулубу, які  відносяться до категорії  легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я, перелому правої ключиці, перелому гайморової пазухи з лівої сторони, переломів 3,4,5 ребер лівої половини грудної клітки, що відносяться до категорії середньої тяжкості  за тривалістю розладу здоров’я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину  в пред'явленому обвинуваченні   за ч.2 ст.286 КК України, визнав, каявся, пояснив, що вранці 16.04.2010 року разом із знайомими повертався з м. Гайсин до м. Ладижин, керував автомобілем НОМЕР_1, пасажир ОСОБА_6 сиділа поряд з ним, на задньому сидінні знаходились ОСОБА_7 і ОСОБА_9; рухаючись  із швидкістю біля 90км/год. при  виконанні повороту ліворуч побачив за 70 - 80м зустрічний автомобіль, уникаючи зіткнення  почав маневрувати праворуч, пасажир ОСОБА_6 повалилась на нього, він  втратив керування автомобілем, внаслідок чого той перекинувся; заперечував вживання спиртного  до ДТП, вказував, що після того як побачив наслідки ДТП, вжив півпляшки горілки, яка була в автомобілі.

          Крім визнання  вини підсудним  його винуватість у  скоєні злочину доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що 16.04.2010 року  під час ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_4  загинула його дружина ОСОБА_6, яка знаходилась в автомобілі в якості пасажира; про обставини ДТП йому відомо тільки з матеріалів справи; звернувся до суду з заявою про  відмову від вимог позову у зв’язку із примиренням з підсудним та просив його суворо не карати;

Потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що 16.04.2010 року працівники міліції повідомили, що під час ДТП в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 загинула  її дочка ОСОБА_6;  ОСОБА_4 допомагав оплатити витрати на поховання дочки,  просила його суворо не карати та стягнути з підсудного на її користь відшкодування моральної шкоди;

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що вдень 15.04.2010 року  в м. Ладижин він зустрів знайомого ОСОБА_4 на автомобілі якого вони разом із ОСОБА_12 і  ОСОБА_6  виїздили на природу, де розпивали спиртне, їздили в кафе до  м. Гайсин;  вранці наступного дня при поверненні додому за с. Куна сталось ДТП, обставини якої він не пам’ятає; просив задовольнити його вимоги позову до підсудного та суворо його не карати;

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що 16.04.2010 року біля 08.00 год. вона знаходилась  в якості пасажира в автомобілі під керуванням ОСОБА_4, сиділа за водієм; на час ДТП розмовляла з ОСОБА_6, яка сиділа на передньому сидінні поряд з водієм і повернулась до неї; бачила зустрічний автомобіль, ОСОБА_4 нецензурно висловився, автомобіль почав маневрувати вправо , вліво,  моменту перекидання автомобіля не пам’ятає.

Показаннями свідка ОСОБА_13 встановлено, що вранці 16.04.2011 року  він їхав автомобілем в м. Вінниця, за с. Бубнівка із-за повороту  назустріч на великій швидкості по його смузі руху  виїхав автомобіль КІА, різко повернув вправо , виїхав  на узбіччі  і перекинувся.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 16.04.2011 року їхав належним йому  автомобілем в м. Гайсин, під час руху за с. Бубнівка попереду нього за 300-400м рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_13, зустрічний автомобіль КІА виїхав із за повороту за 200-300м від автомобіля під керування ОСОБА_13 і різко поїхав вправо, моменту перекидання він не бачив, а бачив тільки його наслідки.

За  показаннями свідка ОСОБА_15 16.04.2011 року біля 9.00 год. вона зупинялася  на місці ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_4, останній сидів за кермом, був у стані сп’яніння, на час ДТП дорога була мокра, слідів гальмування автомобіля не було.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що  вранці 16.04.2011 року в с. Куна його обігнав на великій швидкості автомобіль КІА,  коли він рухався по автодорозі за поворотом до с. Крутогорб, то побачив що відбулась ДТП , автомобіль КІА стояв біля лісосмуги був  пошкоджений, поряд лежала жінка .

          Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.04.2010 року  місцем  дорожньо-транспортної пригоди  є  ділянка автодороги Вінниця –Турбів - В.Михайлівка 128 км +500м між с. Куна і с. Бубнівка Гайсинського району, проїжджа частина має асфальтоване покриття  горизонтального профілю загальною шириною 7,6м, по одній смузі руху у кожному напрямку, смуги розділені лінією 1,5 горизонтальної дорожньої розмітки, проїзна частина і узбіччя мокрі, ширина узбіччя по ходу руху автомобіля КІА СЕЕД складає 3,7м. На цьому узбіччі розташовані  під гострим кутом до повздовжньої осі дороги три сліди юза коліс автомобіля , які розпочинаються через 110м від лівого повороту дороги, від краю проїзної частини і продовжуються довжиною  відповідно75м, 70м, 65м до місця знаходження після ДТП автомобіля КІА СЕЕД д.н. НОМЕР_1, який розташований  на  відстані 18,6м від правого краю проїзної частини, майже під прямим кутом до проїзної частини, на відстані 9,6м від правого краю проїзної частини за межами узбіччя по ходу слідів юзу є зрихлення землі та бере початок розсипу  частин та уламків автомобіля, на відстані 4,2м від передньої частини автомобіля з правої сторони знаходиться труп ОСОБА_6.(а.с.4-16).

Факт керування ОСОБА_4 автомобілем КІА СЕЕД д.н. НОМЕР_1  на час ДТП 16.04.2011 року  в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння № 476  о 10.15 год. 16.04.2010 року та результатами дослідження крові  о 10 год.25 хв.16.04.2010 року про виявлення  в крові 1,2% етанолу  (а.с.18-20). 

          За протоколом огляду автомобіля КІА СЕЕД д.н. НОМЕР_1 після ДТП   деформовані праве переднє та заднє крило, передні та задні двері з правої сторони, дах, кришка капота та багажник, розбиті бампер, лобове скло, скло дверей з правої сторони, права фара та правий задній ліхтар (а.с.17).

          Висновком  судово - медичної експертизи № 43/1 від 29.06.2010 року встановлено, що  виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли виникнути 16.04.2010 року  від співударяння з твердими тупими предметами при дорожньо - транспортній пригоді, смерть настала від гострої масивної крововтрати, яка виникла внаслідок розриву печінки (а.с.70-71).

          За висновком  судово - медичної експертизи № 239  від 29.06.2010 року потерпілий  ОСОБА_7 при ДТП 16.04.2010 року отримав тілесні  ушкодження  у вигляді рани, саден та гематоми м’яких тканин лобно-скроневої  ділянки голови з лівої сторони, кінцівок, тулубу, які  відносяться до категорії  легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я , перелому правої ключиці, перелому гайморової пазухи з лівої сторони, переломів 3,4,5 ребер лівої половини грудної клітки, що відносяться до категорії середньої тяжкості  за тривалістю розладу здоров’я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння .(а.с.115-116).

          З висновку авто технічної, транспортно - трасологічної  експертизи № 2416/2417 від 03.11.2011 року видно, що  в дорожній обстановці, що склалась на час ДТП водій ОСОБА_4 мав керуватись вимогами п.12.1 ПДР України, при виконанні яких мав технічну можливість попередити з’їзд автомобіля з проїзної частини ; на час з»їзду автомобіля КІА СЕЕД д.н. НОМЕР_1 з проїзної частини на праве узбіччя  автомобіль рухався у стадії некерованого руху (заносу, тобто напрямок руху автомобіля не співпадав з заданим напрямом);при русі автомобіля по правому узбіччю до його місця після аварійного розташування було перекидання з контактуванням з ґрунтовим покриттям спочатку передньою правою верхньою  частиною кузова, а потім задньою правою верхньою частиною кузова.(а.с.323-326)

             За змістом п. 12.1 Правил дорожнього руху  України,  під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху   водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як  порушення правил  безпеки дорожнього руху особою, яка  керує транспортним засобом, що  спричинили смерть потерпілого і заподіяли  тяжке  тілесне ушкодження.

Доводи підсудного про те, що аварійну ситуацію створив зустрічний автомобіль і він, уникаючи зіткнення змінив напрям рух, є його позицією правомірного захисту власних інтересів, проте вони спростовуються сукупністю проаналізованих доказів, тому суд їх до уваги не бере . З тих же міркувань суд не приймає до уваги  його покази про вживання спиртного після ДТП.

          Призначаючи покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність судимості.

До обставин , що пом'якшують покарання суд  відносить щире каяття знаходження на утриманні малолітньої дитини, часткове відшкодування шкоди.

          Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин,  попри на наявність обтяжуючої покарання обставини, з урахуванням прохання всіх потерпілих не позбавляти підсудного волі, суд  вважає, що з метою виправлення  підсудного та запобігання вчиненню нового злочину необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі  і застосувавши ст. 75 КК України ухвалити про звільнення від покарання з випробуванням, з покладенням обов’язків передбачених 76 КК України та застосувати  додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов до підсудного потерпілої ОСОБА_17 про стягнення п’ятдесят тисяч гривень відшкодування  моральної шкоди та потерпілого ОСОБА_7 про стягнення 21303 грн.88 коп. відшкодування матеріальної шкоди і 30000 грн. відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи  заявлений   потерпілим  ОСОБА_7 позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд  на підставі  вимог ст. 22,23, 1166, 1167, 1180, 1187 ЦК України   виходить з того що  законним  володільцем  транспортного  засобу  з використанням якого було заподіяно  матеріальну і моральну шкоду   є  ОСОБА_4, який має відповідати  за завдану шкоду в повному об’ємі .

Витрати потерпілого ОСОБА_7 на лікування доводяться  медичними документами про призначення лікування  зв’язку з отриманням травм при ДТП  і про  закупку медичних  препаратів за його рахунок (а.с.183-249).

Враховуючи, що внаслідок злочинних дій  підсудного потерпілі зазнали нервового потрясіння, душевних переживань і травм, життєвих незручностей, їх вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими. З огляду на глибину фізичних та душевних страждань, яких зазнали кожен з  потерпілих, їх  тривалість та ступінь вини підсудного у скоєні злочину, враховуючи його матеріальне і  сімейне становище,  виходячи з засад розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути із підсудного відшкодування моральної шкоди  в межах заявленого позову.

Вимоги позову до страхової компанії  не ґрунтуються на законі, так як шкода заподіяна пасажирам забезпеченого транспортного засобу, тому  є безпідставними.

           Також на користь потерпілого з підсудного  необхідно стягнути витрати на юридичну допомогу,  а також  судові витати за проведення експертиз.

Керуючись ст.323,324,  КПК України, суд -

присудив:

          ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі  на строк п’ять  років  з  позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки

Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю три роки не скоїть нового злочину.

          Відповідно до ст. 76 КК України покласти  на ОСОБА_4   обов'язки : не виїжджати за  межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти  кримінально –виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи  та  періодично з'являтись для реєстрації  до кримінально - виконавчої  інспекції.   

          Запобіжних захід щодо  ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу  залишити без  змін -  підписку про невиїзд.

Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 п’ятдесят тисяч гривень відшкодування моральної шкоди, п’ятсот гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 двадцять одну тисячу триста три гривні 88 коп. відшкодування майнової шкоди, тридцять тисяч відшкодування моральної шкоди.

           Стягнути з ОСОБА_4 на користь УДК  у Вінницькій області для НДКЦ УМВС України у Вінницькій області 375 грн.60 коп. за проведення експертизи, на користь Вінницького відділення КНДІСЕ 1465грн. коп. за проведення автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи.

          На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.

Суддя: