0827/2-а-12932/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2011 року                                                                                           м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дацюк О.І., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,—

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ), вказавши, що отримує пенсію за віком, є дитиною війни та має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається з розміру прожиткового мінімуму. Оскільки відповідач виплати підвищення проводив у невідповідному розмірі, просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за певні періоди, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідачем заперечень на позов не надано.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни за визначенням ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195 від 18.11.2004 року, а саме: дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію за віком, а також надбавку у розмірі, встановленому для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки іншого розміру чинним законодавством не встановлено, виходить з положень ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року, яка встановлює мінімальну пенсію за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 від 18.11.2004 року надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Після визнання неконституційними положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року в частині викладення даної статті в новій редакції, зазначена норма Закону діє в первісній редакції.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 року № 3491, який набрав чинності 19.06.2011 року, у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривень.

Таким чином, суд вважає, що до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 745, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, після чого виплати проводяться відповідно до положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”та Постанови Кабміну України № 745 від 06.07.2011 року.

З позовом до суду позивач звернувся 27.10.2011 року, тож суд вважає, що відповідач повинен провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, з 27.04.2011 року до 22.07.2011 року з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.

Підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163, 183-2, 256 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058 від 09.07.2003 року за період з 27 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                    О.І. Дацюк

14.11.2011