Справа  № 2-а-3596/11

Категорія 99

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.12.2011 суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сінєльнік Р.В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності  та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -  

ВСТАНОВИВ:

                    11.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення як особі, яка має статус «дитина війни», в якому зазначив, що має статус «дитини війни», тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено згаданим Законом розмірі, позивач просить визнати незаконною відмову у здійсненні перерахунку та виплаті у повному обсязі підвищення до пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та сплатити підвищення до пенсії за період з 11.05.2010 року по теперішній час  і виплачувати її далі.

             Відповідно до ст.107 Кодексу України про адміністративне судочинство, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує чи подано позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

             Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами,   суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом спору по справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у вигляді бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання пільг, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004р.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004р., яка регулює питання державної соціальної підтримки особам, які мають правовий статус “діти війни”, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2010 р.  дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не обмежена Законом України  “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, будь-яких змін до статті 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р. не вносилося, а тому відповідно підвищення до пенсії осіб зі статусом “дитини війни” повинно виплачуватися у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р., і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 цього Закону застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000р., пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

14.06.2011р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. На виконання  пункту 7  Закону України від 14.06.2011р.  №3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 від 06.07.2011р., яка набрала чинності 23.07.2011р., «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно пункту 6 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія  Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні, п.8 зазначеної постанови встановлює, що вона діє до 01 січня 2012 року.   

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, п.6 Постанови Кабінету міністрів України №745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо не призначення, не нарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 11.05.2010 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни та відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 11.05.2010 року по 22.07.2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду, що її постановив, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                                                                                                                   Р.В.Сінєльнік