ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" жовтня 2006 р. Справа № 14/265-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України в особі Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації,
до до відповідача-1 Фонду державного майна України, м. Київ, до відповідача-2 відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни", м. Херсон, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Херсонського професійного машинобудівного ліцею, м. Херсон, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відкритого акціонерного товариства завод "Прибій", м. Херсон,
про визнання недійсними трьох наказів Фонду державного майна України,
за участю прокурора: Мяло Н.В., прокурор відділу представництв прокуратури Херсонської області, посвідчення № 6 від 22.01.2002 р.
представників сторін:
позивача: Боровик В.Ф., дов. № 02-21/850-06 від 11.10.06 р.
відповідача-1: Щербина О.В., нач. юр. відділу, дов. № 444 від 08.09.06 р.
відповідача-2: Овечкіна С.Д., дов. № 11-92/788 від 29.12.05 р.
третьої особи на стороні позивача: Нікішенко В.О., дов. № 141 від 01.08.06 р.; Кінзерський Ф.М., директор, контракт від 30.06.06 р.
третьої особи на стороні відповідача: Долгополов О.В., дор. від 14.06.06 р.
Заступник прокурора Херсонської області у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (№ 05/1-5013-06 вихідний від 19.09.06 р.), просить: поновити пропущений строк позовної давності; визнати недійсними визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 09.11.93 про затвердження акту оцінки майна ВО "Херсонські комбайни" в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалось ПТУ № 1 за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1; визнати недійсним наказ Фонду державного майна України № 8-РПП від 11.03.94. в частині включення в план приватизації навчального корпусу майстерні, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалось ПТУ № 1 за адресою: м. Херсон, вул.Тираспольська, 1; визнати недійсним наказ Фонду державного майна України № 13-АТ від 11.03.94. в частині включення до статутного фонду ВАТ "Херсонські комбайни" навчального корпусу, майстерні, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалося ПТУ № 1 за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, посилаючись на положення ст. 121 Конституції України, ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 146 ГК України, ст. 29-30 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також на наступні обставини.
Як стверджує у позовній заяві заступник прокурора Херсонської області порушення вимог ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.93 № 689 "Про передачу на баланс професійних навчальних закладів будівель і споруд" комісією з приватизації необгрунтовано було включено до переліку майна, що підлягає приватизації, навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток ПТУ № 1 м. Херсона, що потягло за собою подальший продаж та зміну власника будівель учбового закладу.
В ході перевірки законності приватизації виробничого об'єднання "Херсонські комбайни" встановлено грубі порушення чинного законодавства при визначенні статутного фонду створеного відкритого акціонерного товариства шляхом включення до нього майна ПТУ № 1 м. Херсона що, у свою чергу, потягло за собою складання плану приватизації у порушення ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та постанови Кабінету Міністрів України № 689 від 01.09.93 р., а отже, частку державного майна необгрунтовано та безкоштовно було передано ВАТ "Херсонські комбайни", чим порушені майнові права держави.
Порушення вказаних норм діючого законодавства, встановленого порядку приватизації, які спричинили порушення прав держави у особі органа, уповноваженого управляти державним майном, на думку заступника прокурора області, є підставою для визнання недісним наказу Фонду державного майна України від 09.11.93 про затвердження акта оцінки майна ВО "Херсонські комбайни", наказу Фонду Держмайна України № 8-РПП від 11.03.94 "Про затвердження плану приватизації", а також прийнятого на їх підставі наказу про створення ВАТ "Херсонські комбайни" - наказу Фонду державного майна України № 13-АТ від 11.03.94.
Оскільки про незаконні дії в ході приватизації виробничого об'єднання "Херсонські комбайни" стало відомо 08.06.06 за результатами перевірки, проведеної прокуратурою Херсонської області, а також враховуючи, що інтересам держави завдано суттєвої шкоди, заступник прокурора області клопоче про поновлення термінів позовної давності.
Використання та розпорядження спірними приміщеннями навчального закладу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, що потребує вжиття заходів забезпечення позову згідно зі ст. ст. 117, 118 КАС України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.і ст.19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що спірне майно знаходиться у м. Херсоні, одним з відповідачів за позовом є ВАТ "Херсонські комбайни", місцезнаходженням якого також є м. Херсон, дана позовна заява, на думку заступника прокурора області, підсудна господарському суду Херсонської області.
Прокурор та представник позивача на засіданні суду надали усні пояснення відповідно до яких підтримали вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
Представник відповідача-1 в ході судового засідання надав усні пояснення у яких визнав позовні вимоги, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву), пославшись на наступні обставини.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»об'єкти приватизації, що мають загальнодержавне значення, у тому числі і заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету, приватизації не підлягають.
Проте, комісією з приватизації було включено до переліку майна, що підлягає приватизації, навчальний корпус, майстерні, побутовий корпус, гуртожиток ПТУ № 1 м. Херсона, що в свою чергу призвело до зміни власника будівель учбового закладу.
Представник відповідача-2 в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву), пославшись на наступні обставини.
Відповідно зі ст. 99 КАС України "адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів".
Як вбачається з листування, Міністерство освіти України з початку 1995 року зверталося до ФДМУ з проханням про вилучення майна профтехучилища з установчих документів ВАТ "Херсонські комбайни", але це питання не було вирішено ФДМУ та не доведено до кінця МОУ.
ФДМУ в травні місяці 2004 р. було ініційовано до суду позовну заяву про визнання недійсним договору застави нерухомого майна від 30.12.1997 р., до складу якого було включено і майно профтехучилища. Дану справу було розглянуто за участю представника прокурора Херсонської області, тобто, на думку відповідача-2, прокуратура також була обізнана про включення майна ПТУ №1 до складу заставного майна. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2004 р. по справі №13/244-пд в задоволені позовних вимог ФДМУ було відмовлено.
З наведеного видно, що сторони провадження у справі № 14/265-АП-06 були обізнані про включення майна машинобудівного ліцею до статутного фонду ВАТ "Херсонські комбайни" і мали можливість в межах строку позовної давності використати своє право на захист інтересів держави, але це право використано ними не було.
Окрім того, відповідачу-2 не зрозуміла позиція обласної прокуратури, яка є учасником справи № 5/115-Б-05 про банкрутство ВАТ "Херсонські комбайни". У зв"язку з призначенням торгів по реалізації споруди навчально-виробничого корпусу, цеха професійного машинобудівного ліцею, споруди пожежного депо та споруди ліцею, прокуратура Херсонської області виходить з клопотанням до суду щодо заборони продажу названих об`єктів, але на наступний день вносить доповнення до клопотання, яким просить заборонити продаж лише споруди пожежного депо.
Таким чином, на думку відповідача-2, позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду.
Представник третьої особи на стороні позивача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник третьої особи на стороні відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву) не представив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.10.06 р. до 16.10.06 р.
За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули в судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України "Про власність" на території України існує приватна, колективна та державна власність і законодавство забезпечує власникам рівні умови захисту прав власності.
До державної власності належать загальнодержавна та комунальна власність, суб'єктами права на яку є відповідно держава в особі Верховної Ради України і адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних та сільських Рад народних депутатів (ст. 32 Закону України "Про власність"). Згідно зі ст. 33 цього Закону суб'єкти права державної власності можуть покласти обов'язок управляти державним майном на відповідні уповноважені ними державні органи.
Зокрема, щодо загальнодержавної власності відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.3992 № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади (крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України).
Міністерство освіти і науки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України № 773/2000 від 07.06.00, Міністерство освіти та науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, і відповідно до покладених на нього завдань здійснює передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Приватизація майна підприємств, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до п. 2 ст. 5 вказаного Закону, в останній редакції, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відносяться заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету.
Рішення про перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства та затвердження їх статутів приймається державним органом приватизації на підставі планів приватизації у десятиденний термін з дня їх затвердження, згідно з порядком, затвердженим Постановою КМУ № 1099 від 11.09.96 р.
До статутного фонду ВАТ "Херсонські комбайни" під час акціонування включено майно ПТУ № 1 м. Херсона, яке в 1988 році на виконання розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15.06.88 № 6819/96 було передано на баланс ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" (правопопередник відповідача-2).
Кабінет Міністрів України дав доручення Херсонській обласній державній адміністрації за № 7935/33 від 29.12.92 передати приміщення ПТУ № 1 на баланс обласного управління освіти, але вказані заходи здійснено не було.
Наказом Фонду державного майна України № 12-ДП від 12.04.93 р. видано дозвіл на приватизацію, зокрема, ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського".
Комісія з приватизації, затверджена наказом Фонду державного майна України від 21.06.93 № 204-ПК, визначила вартість цілісного майнового комплексу. В статутний фонд акціонерного товариства ввійшло все майно ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського", яке знаходилось на його балансі на момент проведення оцінки.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 689 від 01.09.93 р. Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії зобов'язано було забезпечити до 01.10.93 передачу з балансу ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" на баланс ПТУ № 1 м. Херсона навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток. Витрати на утримання вказаних будівель і споруд з 1993 року здійснюються за рахунок державного бюджету. Однак, зазначене розпорядження в частині передачі майна на баланс СПТУ № 1 не було виконано.
Розпорядженням Фонду державного майна України від 09.11.93 р. № 234-ром запропоновано затвердити акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВО "Херсонські комбайни" (а.с. 64).
Рішення про приватизацію майна ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" прийнято розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.94 № 153-Р.
11.03.94 р. Фондом державного майна України видене розпорядження № 8-РПП, яким затверджено план приватизації державного майна ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського", припинено діяльність комісії з приватизації (а.с. 65).
11.03.94 р. Фондом державного майна України видано наказ № 13-АТ про перетворення державного виробничого об`єднання "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації, зазначене державне виробниче об`єднання перетворене у ВАТ "Херсонські комбайни" та затверджено його статут (а.с. 90).
Спірні накази та розпорядження відповідача-1 видані з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України, а позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", у редакції, яка діяла на час прийняття спірних наказів та розпоряджень відповідачем-1,
об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення. Зазначена умова викладена у Плані приватизації, затвердженому спірним розпорядженням відповідача-1 № 8-РПП від 11.03.94 р. та дотримується до цього часу, що не заперечується учасниками судового процесу.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 12 Закона України "Про приватизацію державного майна" з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації. Отже, з моменту видання наказу Фонду державного майна України № 12-ДП від 12.04.93 р. про дозвіл на приватизацію, саме до відповідача-1 перейшли функції з управління майном державного ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського", тому постанова Кабінету Міністрів України № 689 від 01.09.93 р., якою Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії зобов'язано було забезпечити до 01.10.93 передачу з балансу ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" на баланс ПТУ № 1 м. Херсона навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток, прийнята органом державної влади, у якого вже були відсутні відповідні функції щодо управління зазначеним у постанові майном.
Вказана вище обставина також свідчить і про те, що у позивача по справі, як на момент прийняття спірних наказів та розпоряджкень відповідачем-1, так і на момент звернення з позовом заступника прокурора Херсонської області, були відсутні функції з управління майном державного ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського", відповідно не були порушені його майнові права, що є однією з підстав для відмови у задоволенні позову.
Судом не приймаються до уваги усні посилання представника третьої особи на стороні позивача, в обґрунтування позовних вимог, на порушення в ході приватизації ВО "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" положень п. 13.3. Плану приватизації (а.с. 87), відповідно до якого об`єкти промислової та побутової інфраструктури, що перебувають у загальному користуванні підприємств та організацій міста залишковою вартістю 90008тис.крб., передаються на баланс акціонерного товариства, оскільки навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток ПТУ № 1 м. Херсона, відносяться до об'єктів, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, що відповідає положенням п. "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Судом відхилено клопотання відповідача-2 про застосування річного строку на звернення з адміністративною позовною заявою, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01.09 2005 року і його "Перехідні положення" не передбачають зворотньої дії у часі положень ст. ст. 99 та 100 КАС України. Що стосується загального трирічного строку позовної давності, то відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Викладене у позовній заяві клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту майна (навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток) залишено судом без задоволення, оскільки виконання постанови за наслідками вирішення даного спору не пов`язане з вилученням будь-якого майна, тому виконання постанови по справі не може бути забезпечене зазначеним у клопотанні способом.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов.
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України "23" жовтня 2006 р.