Справа № 2-а-1695/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 серпня 2011 року,  Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області  Хорошенко  В.  М.  розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовті Води про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій пенсії з 2006 року, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка 14 березня 2011  року звернулась до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови виплати допомоги як дитині війні у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними,  зобов’язати відповідача протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили нарахувати їй недоплачену допомогу дітям війни за період з 01 січня 2006 року по 31 січня 2011 року та зобов’язати  відповідача надалі робити розрахунки та виплату їй щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до  ч.2 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну допомогу, яка встановлюється  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і тому просить суд зобов’язати відповідача протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили нарахувати їй недоплачену допомогу дітям війни за період з 01 січня 2006 року по 31 січня 2011 року та зобов’язати  відповідача надалі робити розрахунки та виплату їй щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до  ч.2 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою суду від 06 квітня 2011 року позивачці поновлено строк позовної давності для звернення з позовом до суду з 01 січня 2006 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яких строків.

Відповідач  в своїх письмових запереченнях посилається на те, що позивачці відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05 2008 року визначено фіксований розмір підвищення виплат дітям війни. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, при цьому в ч. 3 цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій до інших законів Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти.

Позивачка має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 з відповідною відміткою в ньому, а тому згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (ст. 110 Закону). Зазначений Закон не був визнаний неконституційним та мав юридичну силу протягом всього 2006 року, у зв’язку  з чим суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно виплати заборгованості за 2006 рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, в тому числі передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 09 липня 2007 року норми Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність.

Саме з цього періоду, 09 липня 2007 року, такій категорії осіб як «діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте відповідний перерахунок відповідачем до 01 січня 2008 року здійснено не було.

Підстави для перерахунку за період з січня 2006 року по 09 липня 2007 року – відсутні. Стосовно 2008 року суд зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», викладено ст. 6 Закону в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. 

Дана редакція ст. 6 Закону діяла до 22 травня 2008 року та втратила чинність у зв’язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Пенсія позивачці призначена довічно, зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» після 22 травня 2008 року не вносились, що свідчить про право позивачки на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком без обмеження певним строком.

Відповідач у 2009, 2010 роках не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги щодо підвищення пенсії за 2009, 2010 та 2011 роки, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

Суд, доходить висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилання відповідача на положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це посилання є хибним, оскільки в ст.5 Закону  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У той же самий час, суд, частково задовольняючи вимоги позивачки та доходячи висновку про наявність порушеного права позивачки на отримання пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вважає за неможливе зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Жовті Води на протязі п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили нарахувати і виплатити у повному обсязі  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, оскільки Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відносить нарахування та виплату пенсії виключно до компетенції органів Пенсійного Фонду України на місцях.

Також, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому вчиняти дії з урахуванням положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно по п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким було доповнено прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» пунктом 4 і установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Постанова КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року №745 встановила розміри допомоги дітям війни. Дана постанова набрала чинності 23 липня 2011 року і тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов’язання відповідача надалі здійснювати нарахування підвищення до пенсії.

Тобто, відсутні підстави для задоволення позову з 23 липня 2011 року і надалі.

Зважаючи на викладене, суд знаходить необхідним захистити порушене право позивачки та зобов’язати управління пенсійного Фонду України в м. Жовті Води здійснити перерахунок пенсії позивачці з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, а також з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити їй виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які позивачка понесла у зв’язку із зверненням до суду, суд з огляду на те, що позов  задовольняється та з урахуванням вимог ст. ст. 90, 94 КАС України, вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки  03 грн. 40 коп. – на відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 9-12, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163  КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Жовті Води про визнання дій протиправними, зобов’язання до вчинення певних дій та стягнення недоотриманого підвищення до пенсії з 2006 року  – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо не вчинення дій з нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, а також з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та забезпечити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити – у зв’язку з їх безпідставністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03 грн.  40 коп. – на відшкодування судових витрат.

У відповідності до ст. 186 КАС України ця постанова може бути оскаржена шляхом подачі на протязі десяти днів, з часу отримання копії постанови, через Жовтоводський міський суд Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду апеляційної скарги, з одночасним направленням апелянтом копії цієї скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: