Справа № 2-а-1927/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року,  Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області  Хорошенко  В.  М.  розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення певних дій , -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач 25 березня 2011 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради по нарахуванню і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за  2010 рік та зобов’язати відповідача здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції 3 категорії, а тому відповідно до ст. 48 Закону  № 796 –ХІІ має право на отримання щорічної виплати на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка діє на момент виплати.  Незважаючи на це, управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради виплатило йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік 25 січня 2011 року в розмірі 75 грн. 00 коп., що порушує його права.

Відповідач у письмових запереченнях просив відмовити у задоволені позову та, не спростовуючи тієї обставини, що позивач дійсно перебуває в нього на обліку, як особа, що постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що  підстав для перерахування цих сум в управління не було, оскільки воно не є розпорядником цих коштів. Згідно ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1998 року № 796-ХП фінансування витрат, пов’язаних із реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби і положення нормативних актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, вказаному Закону та кодексу. Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом  громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936. Відповідно до п.2 вищезазначеного Порядку головним розпорядником коштів державного бюджету з 2004 року для виконання цих програм, є Міністерство праці та соціальної політики України. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються головні управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій, а розпорядниками бюджетних коштів третього рівні є районні та міські УПСЗН.  Також ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що  при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про державний бюджет».   

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції і відноситься до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і це підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії А № НОМЕР_1.  

Із довідки управління праці та соціального захисту населення вбачається, що позивачу як учаснику  ліквідації аварії на ЧАЕС 3 категорії 25.01.2011 року виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 75 грн. Суд вважає, що  виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення була здійсненна управлінням праці та соціального захисту населення не вірно з огляду на наступну правову аргументацію.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» допомога на оздоровлення  особам 3-ї категорії виплачується в розмірі  трьох мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 7 цієї статті, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

П. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року»  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було викладено  текст ст. 48 Закону України № 796-ХІІ у новій редакції, а саме: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській  АЕС та смерть яких пов’язана  з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та  розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року  п.28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано таки, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Ст. 152  Конституції України встановлено, що закони України, інші  правові акти або їх  окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення  про їх неконституційність.

Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії у часі та/або  за колом осіб, то втрачання чинності  нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення  дії певного закону, за правовими наслідками є поновлення дії цього закону, а відповідно поновлення прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.

При цьому ст. 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначила, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку  із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

П.5 резолютивної частини рішення КАС України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та п.6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 мають вказівку на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними спорів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Саме тому, нарахування та виплата, які повинен був здійснити відповідач позивачу за 2010 рік  мав становити  три  мінімальних заробітних плат.

Доводи представника  відповідача в тій частині, що ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ст. 73 Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік»  Кабінету Міністрів знову  надано право на встановлення розміру соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються у залежності від розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних умовах в межах асигнувань передбачених  за відповідними бюджетними програмами, а тому вони повинні були керуватися при нарахуванні спірних виплат саме Постановами цього виконавчого органу, судом прийняти до уваги бути не можуть з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України № 796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій та компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч.1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати.

У Законі України № 796-ХІІ викладені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України №796-ХІІ, є безпідставним.

Суд, вважає також за необхідне зазначити в судовому рішенні, що право, яке надано ст. 76 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та  ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» КМ України щодо встановлення розміру соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами, у даному випадку є юридично байдужим, оскільки  ст. 71 Закону № 796-ХІІ, який врегульовує спірні правовідносини, що виникли між сторонами і який є спеціальним законом, прямо зазначив, що дія його положень не може зупинятися іншими Законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

В 2010 році нормативних актів Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалися.

Зважаючи на викладене, суд знаходить необхідним захистити порушене право позивача шляхом зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради здійснити перерахунок виплаченої йому щорічної допомоги на оздоровлення за  2010 рік у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплаченої суми.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 22, 152 Конституції України, ст.ст. 1,13,74 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008в від 22.05.2008 року,  у відповідності із ст.ст. 9-12, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163, 183-2  КАС України,  суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення певних дій – задовольнити.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради щодо відмови у перерахунку виплаченої  ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради зробити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розміру трьох мінімальних заробітних плат та забезпечити її виплату з урахуванням раніше виплаченої суми.

У відповідності до ст. 186 КАС України постанова  може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів апеляційної скарги, із самостійним направленням апелянтом копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

Суддя: