Справа №   2-282/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          15 березня 2011 року,  Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                    головуючого судді             - Хорошенка В.М.

                    при секретарі                      - Кіняк Т.Ю.

з участю:        позивача                              - ОСОБА_1

                       представника відповідача - Мариненка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” з третьою особою відділенням „Жовтоводська філія ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання недійсною зміни відсоткової ставки за споживчим кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачем ОСОБА_1 31 січня 2011 року до Жовтоводського міського суду подано позовну заяву про визнання недійсною зміни відсоткової ставки за споживчим кредитним договором №03950054, укладеним з ним 26 квітня 2006 року з відповідачем ПАТ КБ „ПриватБанк” за місцем знаходження третьої особи „Жовтоводської філії ПАТ КБ „ПриватБанк”.

У своїй заяві позивач посилається на таке. За умовами зазначеного кредитного договору Банк надав йому на строк до 26 квітня 2013 року непоновлювану кредитну лінії у сумі 55 400 грн. на купівлю ним автомобіля, а також у сумі 25 394 грн. 60 коп. на оплату страхових внесків, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Договором передбачено, що він повинен здійснювати щомісячні сплати Банку по кредиту, відсоткам, винагороді та комісії у сумі 1186 грн. 33 коп. Він виконує це зобов”язання, і щомісячно сплачує Банку по 1200 грн. Однак 02 лютого 2009 року він отримав лист Банку про те, що відсоткова ставка за кредитним договором з 01 лютого 2008 року підвищується до 26,40% на рік, і пропонувалося не пізніше 20 січня 2009 року (хоча цей строк на той час уже минув) повідомити про свою незгоду зі зміною кредитного договору та повністю погасити кредитну заборгованість. Про свою незгоду на зміну умов договору він повідомив Банку листом від 27 лютого 2009 року, і продовжував виконувати свої кредитні зобов”язання на раніше укладених умовах. Однак Банк вимагає від нього виконання зобов”язань у більшому розмірі, і (виходячи зі зміни Банком в односторонньому порядку, без його згоди розміру відсоткової ставки) вимагає погашення заборгованості. Позивач вважає, що такі дії банку суперечать вимогам ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”, п.2.3.1 кредитного договору №03950054 та ст.ст. 525, 526 ЦК України, і є незаконними.  Тому позивач і просить винати недійсною зміну Банком з 01 лютого 2008 року процентної ставки за кредитним договором та просить зобов”язати відповідача провести перерахунок платежів за кредитним договором з 01 лютого 2008 року на умовах, на яких первинно й було укладено договір.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, уточнивши при цьому, що фактично умови укладеного кредитного договору Банком було змінено з 01 лютого 2009 року, а не з 01 лютого 2008 року, як про це попереджав Банк у своєму листі, і як (виходячи з цього листа) він вказав у позовній заяві. Тому обов”язок на Банк слід покласти обов”язок зробити перерахунок платежів за кредитним договором саме починаючи з 01 лютого 2009 року.

Третя особа „Жовтоводська філія ПАТ КБ „ПриватБанк” свого представника в судове засідання не направила.

          Повноважний представник відповідача ПАТ КБ „ПриватБанк” Мариненко Ю.А. у судовому засіданні позов не визнав. Заперечення відповідача зводяться до того, що у відповідності з п.2.3.1 кредитного договору, укладеного з позивачем, Банк мав право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за кредитом, повідомивши про це позичальника за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Відповідач вважає, що, направивши 08 січня 2009 року повідомлення позивачеві про підвищення Банком з 01 лютого 2009 року процентної ставки, банк діяв правомірно і відповідно до вимог укладеного з позивачем кредитного договору, бо це письмове повідомлення було відправлено за 2 дні до того, як набули чинності зміни до ЦК Цкраїни щодо заборони банкам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за кредитом.

          Однак суд, вислухавши пояснення сторн, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку україни або в інших випадках. При цьому про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повинен бути повідомлений протягом семи днів з дня її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

У відповідності з ч.1 і ч.2 ст. 1056-1 ЦК України (прийнятої на підставі Закону України №661-VI від 12.12.2008 р року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору в односторонньому порядку», який набрав чинності 10.01.2009 p.) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

У ч.3 ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність” також передбачено заборону банкам в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема –збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Як  встановлено  судовим розглядом справи за  кредитним  договором  №DNJ0AU03950054 від 26 квітня 2006 року Банк надав позивачеві на строк до 26 квітня 2013 року непоновлювану кредитну лінії у сумі 55 400 грн. на купівлю ним автомобіля, а також у сумі 25 394 грн. 60 коп. на оплату страхових внесків, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць (що становить 15,00% річних).

Згідно п.2.3.1. цього договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні ко”'юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно до збільшення курсу долара США, за згодою позичальника.

У січні 2009 року відповідач направив на адресу позивача лист від 06.01.2009 р. про збільшення Банком у односторонньому порядку з 01.02.2009 р. (а не з 01.02.2008 р., як це через описку зазначено у листі) розміру процентної ставки за вказаним договором до 26,40% річних. Після цього, не дочекавшись згоди позичальника, відповідач з 01.02.2009 р. в односторонньому порядку фактично збільшив установлену в п.1.1 спірного договору відсоткову ставку до 26,40% річних.

Між тим, відповідачем суду не було надано окремого рішення саме відносно позивача про таке збільшення відсоткової ставки за кредитом.

Крім того, на час збільшення відповідачем відсоткової ставки за кредитним договором (01.02.2009 р.) вже діяв Закон України №661-VI від 12.12.2008 р року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору в односторонньому порядку».

За таких обставин суд доходить висновку про незаконність вищевказаних дій відповідача. Доводи відповідача ПАТ КБ „ПриватБанк" про правомірність підвищення відсотків за спірним договором не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи, фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь, і ці доводи, на думку суду, суперечать фактичним обставинам справи та законодавству, яке діяло на час одностороннього підвищення Банком з 01 лютого 2009 року процентної ставки за кредитним договором.

Відповідно ж до ст. 1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова банку в договорі змінювати в односторонньому порядку розмір процентів є нікчемною.

У відповідності зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Серед визначених у ст. 16 ЦК України способів захисту порушеного цивільного права передбачено й припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Тому суд вважає, що порушені права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту у запропонований ним спосіб, і його позовні вимоги, як такі, що є законними і обгрунтованими, підлягають задоволенню.

Окрім того, у відповідності зі ст.ст. 80, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: на користь позивача –сплачені ОСОБА_1 при поданні позову витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн.; а на користь держави –судовий збір у сумі 59 грн. 50 коп. (51 грн. –із задоволених судом позовних вимог майнового характеру; 59 грн. 50 коп. –із задоволених судом вимог немайнового характеру).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 1054, 1056-1 цк України, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність” та у відповідності зі ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 291, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про визнання недійсною зміни відсоткової ставки за споживчим кредитним договором –задовольнити.

          Визнати незаконними односторонні зміни, внесені публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” до п.1.1 кредитного договору №DNJ0AU03950054 від 26 квітня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1, у частині збільшення з 01 лютого 2009 року відсоткової ставки за користування кредитом з 1,25% на місяць (або 15,00% річних) до 26,40 % річних.

          Зобов”язати Публічне  акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом, сплачених ОСОБА_1 з 01 лютого 2009 року, виходячи із відсоткової ставки, визначеної у п.1.1 кредитного договору №DNJ0AU03950054 від 26 квітня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1, –1,25% на місяць (або 15,00% річних).

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 120 грн. на відшкодування витрат, понесених ним на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на користь держави судовий збір у сумі 59 грн. 50 коп.

          Строк оскарження рішення 10 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд.

Суддя: