ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19.10.2006                                                                                             Справа № 14/118 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)         

суддів:ШвецьВ.В., Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Подлєсний В.В., довіреність №15  від 02.10.06; Жуганова І.В., довіреність №20  від 18.10.06; Буріко О.А, довіреність №2  від 11.11.05;

від  відповідача : ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,  підприємець; ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2

     

       розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Знам"янка  на рішення  господарського суду Кіровоградської області від  30.01.06р.   у справі № 14/118

за позовом:   Знам"янської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Знам"янка

до   фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Знам"янка

про  стягнення 5 036,81 грн. податкового боргу

 

за зустрічним  позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Знам"янка

до Знам"янської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Знам"янка

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

 

ВСТАНОВИВ: 

 

- рішенням господарського суду Кіровоградської  області від 30.01.2006р. у справі №14/118 (суддя С.Б.Колодій) первісний позов Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) задоволено, за рахунок активів суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача податковий борг в сумі 5 036грн. 81 коп., в задоволенні зустрічного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Знам'янської ОДПІ НОМЕР_3, НОМЕР_4 відмовлено; 

- не погодившись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень;

- у поданій скарзі йдеться про те, що в порушення вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України судом не відкладено розгляд справи через нез'явлення в засідання ОСОБА_1 при попередньому направленні ним на адресу суду відповідного клопотання у зв'язку із перебуванням на лікарняному, про те, що судом не були дотримані вимоги ст.38 названого Кодексу, оскільки згідно з винесеною судом ухвалою податкова інспекція не надала доказів належного узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, направлення та отримання повідомлення про проведення перевірки, обґрунтування підстав проведення перевірки та письмові пояснення про документи і інформацію, яка використовувалася податковим органом при визначенні податкових зобов'язань, а також про те, що відповідно до вимог ст.41 ГПК по справі не було призначено судової експертизи (почеркознавчої), оскільки поштові повідомлення (а.с.31, 66) про отримання ОСОБА_1 поштової кореспонденції підписані не його почерком та взагалі різними почерками;

- у поясненнях від 08.09.2006р. скаржник вказує на використання податковою інспекцією під час проведення перевірки  конфедиційного банківського розрахунку про рух коштів, що свідчить про порушення нею ч.2 ст.32 Конституції України, на неповідомлення про дату проведення перевірки, пропозицію надати документи та про вилучення документів;

- 19.10.2006р. скаржником на адресу апеляційного суду направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки в судове засідання за станом здоров'я;

- вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджено документально, провадження по справі було зупинено безпосередньо до 19.10.2006р., інші клопотання про зупинення провадження по справі сторонами не надавалися;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005р. Знам'янська ОДПІ звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 5  036грн. 81 коп. за рахунок його активів.

Відповідно до позовної заяви податковий борг у вказаній сумі виник внаслідок несплати ОСОБА_1 узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями НОМЕР_3 та НОМЕР_4.

Так, податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_3 визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 3 123 грн., у тому числі, 1 933 -основний борг, 1 190грн. -штрафні(фінансові) санкції.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення НОМЕР_4 визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 по прибутковому податку в розмірі 1 913грн. 81 коп., у тому числі, 1 913грн.81коп. -основний платіж.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту НОМЕР_5, складеного за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.07.2001 по 30.06.2004р.р.

Попередньо, 12.08.2004р. на адресу підприємця ОСОБА_1 поштою направлено повідомлення про проведення планової документальної перевірки, яке згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 18.08.2004р. особисто було ним отримано.

Даною перевіркою встановлено порушення підприємцем ст.ст.13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, внаслідок виявлення розбіжностей по сумі одержаного валового доходу від зайняття підприємницькою діяльністю за 2003 рік, а саме: підприємцем не в повному обсязі включено до валового доходу кошти від продажу товару, які надійшли на розрахунковий рахунок останнього.

        При цьому перевіряючими зазначено, що за 2003 рік згідно з даними декларації про доходи від підприємницької діяльності валовий дохід склав 21 725,81 грн., за даними перевірки -32 811,00 грн., відхилення + 11 085,19 грн. За результатами річного перерахунку за 2003 рік встановлено валовий дохід в сумі 32 811,00 грн., валові витрати в сумі 22 375,00 грн.(дані по декларації про доходи), оподаткований дохід склав 10 436,00 грн. в зв'язку з чим сума податкового зобов'язання по прибутковому податку за 12 місяців 2003 року  склала 1 913,80 грн.

За результатами перевірки виявлено також і порушення підприємцем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.7.3 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”

При співставленні даних податкових декларацій по податку на додану вартість за 2003 р. та рухом коштів на розрахунковому рахунку приватного підприємця встановлено розбіжність по податкових зобов”язаннях з податку на додану вартість в сумі 1 933,00 грн., а саме до податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість не в повному обсязі включено кошти від продажу товару, які надійшли на розрахунковий рахунок. За даними перевірки відхилення склали за червень 2003 р. +340,00 грн., за липень 2003 р. +193,00 грн., за вересень 2003 р. +333,00 грн., за жовтень 2003 р. +551,00 грн., за грудень 2003 р. +516,00 грн., а всього 1933,00 грн.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 21.10.2004р. працівниками Знам'янської ОДПІ складено акт про відмову ОСОБА_1 від підпису акту  документальної перевірки НОМЕР_5.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах 2 і 3 цього Декрету.

Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

П.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Згідно з п.7.3 ст.7 названого Закону датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата отримання документа, що засвідчує факт виконання робіт(послуг) платником податку.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, господарський суд правильно встановив, що підприємець ОСОБА_1 був повідомлений про проведення податковою інспекцією планової документальної перевірки, але належних первинних документів, які спростовують висновки про розбіжності в сумах одержаного валового доходу (при обчисленні прибуткового податку) та податкових зобов'язань по податку на додану вартість не надав.

Цілком вірним є і посилання господарського суду на положення ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв'язку із необхідністю дослідження обставин щодо скоєння 19.01.2004р. крадіжки документів на підприємницьку діяльність у громадянина ОСОБА_1 з його власного автомобіля, що випливає з листа Знам'янського МРВ УМВС від 02.03.2004р., адресованого начальнику Знам'янської ОДПІ,

Згідно з даною нормою у разі втрати знищення або зіпсування первинних документів, платник податків має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана з поданням до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтвердженні відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами.

Між тим, докази звернення підприємцем до податкового органу в установленому порядку з заявою про втрату первинних документів та необхідність їх поновлення в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, господарським судом зроблено правильний висновок про правомірність визначення податковою інспекцією податкових зобов'язань підприємця по прибутковому податку та податку на додану вартість на підставі поданих ним декларацій про доходи, декларацій з податку на додану вартість та показників особового банківського рахунку з огляду на неподання ним первинних бухгалтерських документів.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для визнання їх недійсними відсутні.

У зв'язку із поверненням відділенням поштового зв'язку податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3, НОМЕР_4 внаслідок відсутності адресата за місцем проживання (довідка відділення 29.10.2004р.), останні, відповідно до вимог п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону  України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчить лист Знам'янської ОДПІ за підписом заступника начальника. Дата розміщення на дошці податкових оголошень вважається днем вручення податкових повідомлень-рішень.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В межах адміністративно-апеляційної процедури ПП ОСОБА_1 зі скаргою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Знам”янської ОДПІ від 25.10.2004 р. не звертався, податкове зобов'язання в сумі 5 036,81 грн. не сплатив.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначаються сумою податкового боргу платника податків.

         Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на наведені норми та враховуючи наявність податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в сумі 5 036грн. 81 коп. вимоги податкової інспекції за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про порушення господарським судом ст.77 ГПК України визнані колегією суддів безпідставними, оскільки дана норма не встановлює обов'язку господарського суду щодо відкладення розгляду у разі неявки в судове засідання представників сторін, умовами відкладення при цьому є лише неможливість розгляду справи в такому засіданні . У даному випадку, господарський суд правильно визначив матеріали справи достатніми для її розгляду без участі ОСОБА_1. Крім того такі клопотання мали неодноразовий характер.

Що стосується неодноразових усних доводів скаржника про відображення податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно з вимогами п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто по даті відвантаження товарів і поданих ним в обґрунтування цих доводів первинних документів, то слід зазначити наступне.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість 08.05.2003р. (т.1. а.с.45).

Заниження податкових зобов'язань по даному податку виявлено податковою інспекцією за червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2003 року.

Отже, сума податку на додану вартість, зазначена в накладних НОМЕР_6, НОМЕР_7 не могла бути відображена у даному періоді по першій події, оскільки підприємець не був зареєстрований як платник податку на додану вартість і відповідну податкову звітність до податкової інспекції не подавав.

Накладна від 05.06.2003р. з фіксуванням суми податку в розмірі 859грн. 99 коп. та накладна без номеру і без дати (т.2. а.с.74, 75) взагалі не містять підписів та довіреностей осіб, які були уповноважені покупцем на отримання товарів від ОСОБА_1. При цьому скаржником не доведено, що суми податку по цих накладних та накладній НОМЕР_8 знайшли своє відображення у складі податкових зобов'язань попередніх звітних періодів. По даних скаржником деклараціях таких висновків зробити неможливо, оскільки відсутня книга продажу та придбання продукції. Така книга перевіряючим та під час розгляду справи першою і апеляційною інстанцією не надавалася. По травню 2003 року податковою інспекцією розбіжностей не встановлено.

Посилання скаржника на порушення податковою інспекцією ч.2 ст. 32 Конституції України колегією суддів не прийняті до уваги тому, що при використанні інформації, наданої банківською установою, податкова інспекція діяла у межах повноважень, передбачених п.2 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакції від 01.01.2004р. по 12.01.2005р.р.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

  Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

       - постанову господарського суду Кіровоградської області від  30.01.06р.   у справі № 14/118 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

       - ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

 

     

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 

 Суддя                                                                                                        В.В.Швець

    

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар                

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 

                                                                   Дата виготовлення у повному обсязі 24.10.06р.