Справа №  1-913/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року  

Святошинський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді:           Бандури І.С.

при секретарі:                     Ковальчук В.В., Завальнюк О.І.,

з участю прокурора:           Шаповалова І.В., Семененка В.П., Швець Т.О.

захисника:                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 зареєстрованого в АДРЕСА_2 проживаючого в АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, немає судимості згідно ст. 89 КК України, не працюючого, за ст. 187 ч.3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_3 проживаючого в АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, немає судимості згідно ст. 89 КК України, не працюючого, за ст. 187 ч.3 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_4 українця, громадянина України, освіта середня, не судимого, не працюючого, за ст. ст. 187 ч.3 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_5 проживаючого в АДРЕСА_4 українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, судимого 6 травня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.1, 263 ч.2, 70 КК України  на строк 2 роки позбавлення волі,  не працюючого, за ст. 187 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 28.11.2009 року, приблизно в 14 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з проникненням в складське приміщення «Київгорвторресурс», розташованого по вул. Я.Коласа, 15–А в м. Києві, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, скоїв напад на громадянина ОСОБА_7, з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилося у володінні останнього та яке належить гр-нам ОСОБА_7 та  ОСОБА_13., і заволодів ним.

Так, ОСОБА_2 28.11.2009 року, знаючи про те, що у його наочно знайомого гр.ОСОБА_7, який працює приймальником металобрухту в «Київгорвторресурсу», розташованого по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, є грошові кошти в сумі 5000 грн., які останній приготував для купівлі металобрухту, вирішив скоїти напад на громадянина ОСОБА_7 з метою їх заволодіння.

З цією метою ОСОБА_2 28.11.2009 року в денний час зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яким запропонував разом з ним заволодіти грошовими коштами, які знаходились у гр. ОСОБА_7, та для пересування використати автомобіль «Грейт Вол», який належить гр. ОСОБА_5

На дану пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 погодились, чим вступили  з ОСОБА_2 в попередню злочинну змову.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28.11.2009 року, приблизно в 14 год., на автомобілі «Грейт Вол», яким керував ОСОБА_5, прибули до приміщення прийому металобрухту, розташованого по вул. Я.Коласа, 15-А в   м. Києві. Знаходячись в салоні автомобіля та перебуваючи в попередній злочинній змові, ОСОБА_2 дістав із кишені свого одягу предмет схожий на пістолет і демонстративно утримуючи його на колінах, став розподіляти дії кожного з вказаних осіб при скоєнні злочину, суть яких зводилась до того, що він разом з ОСОБА_3 підуть до приміщення «Київгорвторресурсу», розташованого по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, і коли проникнуть до приміщення пункту прийому металобрухту, то в цей час ОСОБА_4 перебуваючи в попередній злочинній змові, діючи погоджено з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, прослідує за ними до вказаного приміщення. В цей час ОСОБА_5 повинен знаходитись за кермом в автомобілі та спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути виявленими при скоєнні злочину, мати можливість швидко втекти з місця події.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи погоджено між собою, прослідували в приміщення по прийому металобрухту, де знаходився гр. ОСОБА_7, а ОСОБА_5 згідно розподілених  між ними ролей залишився чекати їх в салоні вказаного автомобіля та спостерігати за навколишньою обстановкою. Зайшовши до  вказаного вище приміщення і заставши там одного гр.-на ОСОБА_7, ОСОБА_2, знаходячись позаду останнього, дістав зі своєї правої кишені куртки предмет схожий на пістолет, про наявність якого знали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та приставивши його до потилиці гр. ОСОБА_7 став вимагати передати їм гроші, тим самим погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я. В цей час ОСОБА_4 і ОСОБА_3, знаходились поряд і своєю присутністю подавляли волю гр. ОСОБА_7 чинити будь-який опір. Вимоги ОСОБА_2 та демонстрацію предмета схожого на пістолет громадянин ОСОБА_7 сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи погоджено з ОСОБА_2 та ОСОБА_5,  перевірили вміст кишень одягу гр. ОСОБА_7, де виявили та заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа 1100», ціною 80 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар», ціною 30 грн., на рахунку якої грошей не було, а всього на загальну суму 110 грн., а також грошима в сумі 5 270 грн., які належать гр.. ОСОБА_13. та знаходились у гр. ОСОБА_7.

Заволодівши чужим майном, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на автомобілі «Грейт Вол», яким керував ОСОБА_5, з місця скоєння злочину втекли, розподіливши гроші  в сумі  5 270 грн. між собою.   

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України не визнав, та зазначив, що кваліфікувати його дії слід за ст. 187 ч.1 КК України, при цьому він пояснив, що 27 листопада 2009 року він зателефонував до свого наглядно знайомого ОСОБА_7, який працює приймальником металобрухту в пункті прийому металобрухту, розташованого по вул. Я.Коласа, 15 - А в м. Києві, та повідомив останньому про те, що у нього є значна кількість металобрухту, яку він хоче здати, та вказав на те що 28 листопада 2009 року він приїде до пункту прийому металобрухту і щоб ОСОБА_7 приготував 5000 гривень на придбання вказаного металобрухту. На дану пропозицію ОСОБА_7 погодився та вони домовились з ним зустрітись 28 листопада 2009 року. Зазначений металобрухт, який мав здати його наглядно знайомий на ім'я ОСОБА_9, він хотів здати ОСОБА_7 оскільки в пункті прийому металобрухту де працював ОСОБА_7 ціни були вищі, ніж в пункті прийому металобрухту де працював він, проте ОСОБА_9 він про це не мав наміру повідомляти. Різницю між вартістю металобрухту він мав намір залишити собі.

28 листопада 2009 року зранку він вжив пляшку пива та приїздив на територію пункту чийому металобрухту, розташованого по вул. Я. Коласа, 15-А в м. Києві, де зустрівся з ОСОБА_7, якому повідомив, що металобрухт підвезуть в обід та запитав в останнього чи є в нього при собі гроші, на що той відповів, що є. Він сказав ОСОБА_7 щоб 5000 гривень були при ньому, щоб він не чекав.

Того ж дня в денний час йому зателефонував його знайомий ОСОБА_5, який сказав, що приїде до нього, що йому потрібні гроші. Дорогою до дому він зустрів ОСОБА_5, якому сказав, що грошей він не має, але вони можуть з'їздити на Борщагівку, де буде здаватись металобрухт та якщо метал здадуть, то він дасть ОСОБА_5 400-500 гривень, як той просив. На що останній погодився та він сів в його автомобіль, де вже знаходився брат ОСОБА_5 -ОСОБА_4

Дорогою на Борщагівку вони заїхали за місцем його проживання на АДРЕСА_1 де він зайшов до дому та запропонував ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані, поїхати з ними, на що останній погодився.

Після чого вони на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 прослідували до пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я. Коласа, 15-А в м. Києві. Приїхавши до території вказаного пункту прийому металобрухту він попросив ОСОБА_5 його зачекати, поки він розбереться з металом. Разом з ОСОБА_3 вони вийшли з автомобіля та направились до приміщення пункту прийому металобрухту, де знаходився ОСОБА_7. Останній запитав у нього де металобрухт, на що він відповів, що зараз з'ясує. Знаходячись в приміщенні пункту прийому металобрухту, між ним та ОСОБА_7 виникла сварка з приводу розрахунків за металобрухт, який він здавав ОСОБА_7 5-6 днів тому, у процесі якої він дістав із своєї правої кишені куртки газовий пістолет, який зранку був при ньому, шляхом погрози застосування якого він вирішив забрати у ОСОБА_7 гроші. Приставивши пістолет до спини ОСОБА_7 він став вимагати у нього гроші. На що ОСОБА_7 відповів, що грошей у нього немає. Після цього він наказав ОСОБА_4, який зайшов до приміщення пункту прийому металобрухту трохи раніше та бачив, як він приставив ОСОБА_7 пістолет, перевірити вміст кишень одягу ОСОБА_7, що той і зробив та, виявив пачку грошей, в банківській упаковці купюрами по 50 гривень, яку забрав. ОСОБА_3 у цей час стояв поруч. Заволодівши грошима, він наказав ОСОБА_7 не виходити з приміщення, поки вони не підуть. Після чого він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вийшли з приміщення пункту прийому металобрухту та направились до автомобіля, в якому на них чекав ОСОБА_5 Сівши в автомобіль, вони поїхали на пр-т Відрадний в м. Києві. Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_4 передав йому пачку грошей, купюрами по 50 гривень, перерахувавши яку, вони виявили, що в ній було 4 850 гривень. Після цього він, з грошей викрадених ними у ОСОБА_7, на прохання ОСОБА_4 передав йому в борг 1000 гривень, а на прохання ОСОБА_5 -500 гривень та 250 гривень за бензин, ОСОБА_3 він грошей не давав, оскільки останній був в нетверезому стані. Він з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля біля будинку в якому проживають, зайшли в магазин де частину викрадених грошей витратили на продукти харчування, залишок грошей, він витратив на власні потреби.

Цивільний позов заявлений потерпілими визнав повністю.

Підсудний ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні  злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України не визнав, та зазначив, що кваліфікувати його дії слід за ст. 187 ч.1 КК України, при цьому він пояснив, 28 листопада 2009 року він знаходився дома та його брат ОСОБА_5 запропонував йому заробити грошей, яким саме чином не повідомив.

На дану пропозицію він погодився та вони на автомобілі «Грейт Вол», під керуванням ОСОБА_5, який йому належить направились на залізничну станцію «Київ-Волинський», де зустріли знайомого його брата ОСОБА_2, якого він раніше не знав. ОСОБА_2 сказав, що потрібно заїхати до нього до дому, що вони і зробили. Зачекавши ОСОБА_2 біля будинку, останній вийшов з раніше незнайомим йому ОСОБА_3, з яким вони сіли в автомобіль. ОСОБА_2 попросив підвезти його на вул. Я. Коласа, куди вони і направились. Дорогою ОСОБА_3 вживав в салоні автомобіля спиртні напої.

Приїхавши на вул. Я.Коласа, вони зупинились, ОСОБА_2 вийшов із салону автомобіля та попросив його зачекати на що ОСОБА_5 погодився, однак попросив скоріше. ОСОБА_2 направився до гаражів, за ним пішов ОСОБА_3

Знаходячись в салоні автомобіля, він бачив як ОСОБА_2 спілкувався з раніше незнайомим йому чоловіком, як пізніше стало відомо ОСОБА_7, після чого вони зайшли в приміщення прийому металобрухту, а ОСОБА_3 курив біля дверей.

Через деякий час коли вже нікого біля дверей приміщення прийому металобрухту він не побачив, він вирішив піти за ОСОБА_2 та спитати того чи довго ще чекати.

Він зайшов в приміщення, де побачив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відбувалась якась сварка, при цьому ОСОБА_2 тримав руку за спиною ОСОБА_7 Пістолета у ОСОБА_2 він не бачив. Він запитав у ОСОБА_2 чи довго ще чекати, на що останній сказав йому, щоб він взяв у ОСОБА_7 з кишені гроші. Він злякався, оскільки вважав що у ОСОБА_2 в руці міг бути ніж чи пістолет та, виконав його вимогу, забравши із внутрішньої кишені куртки ОСОБА_7 пачку грошей купюрами по 50 гривень, які поклав собі в кишеню. Мобільний телефон він не забирав. Після цього ОСОБА_2 відразу сказав йти та він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з приміщення та повернувшись до автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_5, поїхали в напрямку пр-ту Відрадного в м. Києві. Дорогою він передав ОСОБА_2. пачку з грошима, яку забрав у ОСОБА_7 Біля будинку за місцем проживання ОСОБА_2, останній з грошей які вони забрали у ОСОБА_7 передав йому 1000 гривень. Він зрозумів, що це гроші за співучасть у злочині. На його запитання навіщо він це зробив? ОСОБА_2 відповів, що так сталося.

У скоєному кається. Заявлені потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_7 цивільні позови визнає.          

Підсудний ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні  злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України не визнав, та зазначив, що кваліфікувати його дії слід за ст. 396 ч.1 КК України, при цьому він пояснив, що 28 листопада 2009 року він зранку вживав спиртні напої та перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Перебуваючи в квартирі за місцем свого проживання, у якій також проживає ОСОБА_2, який працює приймальником металобрухту, у квартиру повернувся останній, який запропонував йому разом з ним проїхатись, куди саме не сказав, на що він погодився.

Вони сіли в автомобіль за кермом якого був ОСОБА_5  Крім ОСОБА_5 в автомобілі аходився ше один раніше йому незнайомий хлопець, як пізніше йому стало відомо брат останнього - ОСОБА_4

Дорогою, він вжив ще горілки, яка знаходилась в салоні автомобіля.

Коли вони приїхали до пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, він вийшов із салону автомобіля покурити. ОСОБА_2 також вийшов з автомобіля та попросив ОСОБА_5 зачекати його хвилин 10, поки він поспілкується. При цьому ОСОБА_5 сказав щоб він не довго.

ОСОБА_2 направився до пункту прийому металобрухту, а він прослідував за ним. Коли ОСОБА_2 зайшов до приміщення пункту, двері в яке залишив відчиненими, він залишився курити біля входу. Він бачив, як ОСОБА_2 підійшов до раніше незнайомого йому чоловіка, як пізніше йому стало відомо, що то був ОСОБА_7 та, почав з ним спілкуватись. Потім вони перейшли в інше приміщення. Він викинув цигарку та, зайшов за ними в середину приміщення, де між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розпочалась суперечка, з приводу металів. Чи застосовував ОСОБА_2 до ОСОБА_7 насильство та чи погрожував останньому він не пам'ятає. Він ніяких дій по відношенню до ОСОБА_7 не вчиняв. ОСОБА_4 також знаходився в цьому приміщенні, проте коли саме той зайшов він не пам'ятає, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Знаходячись в приміщенні пункту прийому металобрухту, він пістолет у ОСОБА_2 не бачив. Раніше він бачив, що ОСОБА_2 носив в кармані пістолети, які купував дитині.

Ніяких грошей в той день ОСОБА_2 йому не передавав. В подальшому вони повернулись в автомобіль у якому на них чекав ОСОБА_5 та поїхали додому. Де вони виходили та куди поділись ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він не пам'ятає.

Проти заявлених потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_7 цивільних позовів заперечує.

В січні 2010 року він був затриманий працівниками міліції за підозрою у скоєнні пограбування та давав показання.

Не виключає що можливо усе відбувалось так, як він зазначав слідчому у своїх показаннях, які давав добровільно. Протоколи його допиту слідчим йому читались в голос, він їх підписував, зауважень з приводу їх змісту немав.

Підсудний ОСОБА_5 своєї вини у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що  28 листопада 2009 року він разом з ОСОБА_4 на своєму автомобілі «Грейт Вол» приїхали до свого знайомого ОСОБА_2, з яким він в той же день мав розмову щодо отримання у нього в борг грошей в сумі 500-600 гривень, на що ОСОБА_2 сказав йому приїзджати. Разом з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останнього вони забрали з дому на прохання ОСОБА_2, вони поїхали до пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я. Коласа, 15-А в м. Києві. Необхідність під'їхати в пункт прийому металобрухту зазначив ОСОБА_2. на його питання дати йому в борг гроші. Дорогою ОСОБА_3, який вже був у нетверезому стані, вживав горілку. В автомобілі він ні у кого ніякої зброї не бачив.

Прибувши до пункту прийому металобрухту, ОСОБА_2, вийшов з автомобіля при цьому попросив зачекати його 5-10 хвилин та направився до пункту прийому, металобрухту. З вікна автомобіля він бачив пункт прийому металобрухту. Через деякий час з автомобіля вийшов покурити ОСОБА_3, який також пішов в напрямку пункту прийому металобрухту. Через деякий час він попросив ОСОБА_4 піти та покликати ОСОБА_2, оскільки він поспішав.

ОСОБА_4 пішов за ними. Невдовзі вони усі повернулися та він відвіз ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пр-кт Відрадний, де на вулиці ОСОБА_2 передав йому гроші в сумі 200 гривень на бензин та 500 чи 600 гривень у борг, де той взяв гроші, його не цікавило, термін повернення грошей вони не обговорювали. Потім він відвіз до дому ОСОБА_4 та поїхав у своїх справах. Перебуваючи в автомобілі, ніхто не розповідав йому що сталося на пукті прийому металобрухту.

Пізніше від працівників міліції йому стало відомо, що 28 листопада 2009 року знаходячись в приміщенні пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я. Коласа, 15-А в м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли розбійний напад на ОСОБА_7, внаслідок чого заволоділи грошима, які знаходились в останнього.

Заявлені потерпілими ОСОБА_13, та ОСОБА_7 цивільні позови він не визнає.

Крім часткового визнання  вини підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не визнання своєї вини ОСОБА_5 в скоєному злочині, передбаченому ст. 187 ч.3 КК України, їх вина повністю доведена зібраними по справі доказами.

          Так, із показів потерпілого  гр-на ОСОБА_7 покази якого оголошені в судовому засіданні  вбачається, що він працює приймальником металобрухту «Київгорвторресурсу», складське приміщення якого розташовано по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві.

23.11.2009 року, коли він знаходився на своєму робочому місці, то до нього приїхав раніше не знайомий йому чоловік, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_2, який здав йому певну кількість металобрухту, за що він передав останньому гроші.

              27.11.2009 року ОСОБА_2 зателефонував до нього на мобільний телефон та повідомив про те, що хоче привести значну кількість металобрухту і щоб він приготував завчасно гроші на його закупівлю. Вислухавши ОСОБА_2, він погодився та вони домовились про дану угоду на 28.11.2009 року.

               28.11.2009 року, приблизно в 10 годин, приїхав ОСОБА_2 зі своїм другом без обіцяного металобрухту, у яких він запитав де металобрухт, на що вони відповіли, що метал буде пізніше та пішли з території пункту прийому металобрухту. В цей самий день, приблизно в 14 годин, ОСОБА_2 разом з двома незнайомими особами, як пізніше йому стало відомо, що то був ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прийшли знову на територію пункту прийому металобрухту, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15-А в м. Києві. Побачивши, що в них немає металобрухту, він запитав в останніх, де обіцяний металобрухт, на що вони відповіли, що скоро привезуть.

           Тодіж знаходячись в даному складському приміщенні пункту прийому металобрухту, він зважив на вагах ОСОБА_3, який начето-то хотів переконатись в тому, чи вони правильно показують, та продовжував чекати на обіцяний ними металобрухт. В цей час із-за спини до нього підійшов ОСОБА_2, який дістав з кишені своєї куртки предмет схожий на пістолет та приставивши його до спини, промовив, щоб він не ворушився та не кричав, та став вимагати в нього гроші, які він приготував для купівлі  у них металобрухту.  В цей час до приміщення увійшов ОСОБА_4, якому ОСОБА_2 вказав зачинити  з середини двері, що той і зробив. На вимогу ОСОБА_2 віддати гроші, він сказав, що грошей у нього немає. В цей час ОСОБА_4 і ОСОБА_3, знаходячись поряд і своєю присутністю подавляли його волю чинити їм опір. Вимоги ОСОБА_2 та демонстрацію предмета схожого на пістолет він сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю.  Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали перевіряти вміст кишень його одягу, де виявили в правій кишені штанів гроші в сумі 270 гривень, в кишені сорочки його особистий мобільний телефон «Нокіа 1100», ціною 80 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар», ціною 30 гривень, на рахунку якої грошей не було, у внутрішній кишені куртки з лівого боку дістали обмотану банківською стрічкою пачку грошей, купюрами по 50 гривень, в сумі 5 000. Заволодівши майном, яке знаходилось у нього, вони з місця скоєння злочину втекли, при цьому накали йому  на протязі 30 хвилин не виходити з приміщення. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому завдано матеріальну шкоду на суму 110 гривень, тому й він у справі заявив цивільний позов на вказану суму, а гроші в сумі 5 270 гривень належать гр.. ОСОБА_13., який є власником даного пункту прийому металобрухту. Вийшовши з приміщення пункту прийому металобрухту, він викликав працівників міліції і повідомив їм обставини вчиненого відносно нього злочину.    

                                                         ( том №1 а.с. 89-93)

           Із показів потерпілого  гр-на ОСОБА_13 покази якого ологолошені в судовому засіданні  вбачається, що він являється приватним підприємцем та займається заготівлею відходів вторинної сировини, для чого орендує декілька приміщень приймальних пунктів  в м. Києві. Один із приймальних пунктів знаходиться по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, в дворі магазину «Островок». На вказаному пункті прийому металобрухту працює гр. ОСОБА_7, якому кожного дня він дає певну суму грошей на закупівлю відходів вторинної сировини.

          28.11.2009 року, приблизно в 16 годин, від гр. ОСОБА_7 йому стало відомо, що в цей самий день приблизно в 14 годин до нього в приймальний пункт приїхало троє раніше не знахомих ОСОБА_7 чоловіків, як пізніше йому стало відомо, що то були ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які під погрозою застосування фізичного насильства заволоділи його грошима в сумі 5 270 гривень, які на той момент знаходились в гр. ОСОБА_7 для закупівлі металобрухту, та мобільним телефоном гр. ОСОБА_7. Зі слів ОСОБА_7 йому стало відомо, що ОСОБА_2 раніше здавав металобрухт до його пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я.Коласа, 15-А в м. Києві. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому завдано матеріальну шкоду на суму 5 270, тому ним у кримінальній справі завлено цивільний позов на вказану суму.

          Пізніше від працівників міліції йому стало відомо, що особи, які скоїли розбійний напад на гр. ОСОБА_7, затримані.

                                            (том № 1 а.с.107-108  )

          Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 доводиться йому батьком. При цьому він також пояснив, що 28 листопада 2009 року зі слів батька на нього було здійснено напад чотирьох осіб зі зброєю.  Батько

здійснював прийом металобрухту. При здійсненні нападу на батька, один із них погрожував пістолетом та забрали гроші.

Із показів свідка ОСОБА_15, оголошених в судовому засіданні вбачається, що 25.01.2010 року,  приблизно в 12 годин, йому було запропоновано працівниками міліції взяти участь в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин скоєного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розбійного нападу на громадянина ОСОБА_7, яке мало місце 28.11.2009 року на території пункту прийому металобрухту, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15 –А в м. Києві, на що він погодився. Так, знаходячись в приміщенні Святошинського РУ, в його присутності слідчий запропонував підозрюваному ОСОБА_2 на місцевості відобразити обставини скоєного ним та ОСОБА_3 злочину, а саме розбійного нападу на гр.-на ОСОБА_7. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився та вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за адресою: м. Київ, вул.. Я.Коласа, 15 – А, де знаходиться вказаний пункт прийому металобрухту. Після цього слідчий Святошинського РУ запропонував всім учасникам пройти до службового автомобіля Святошинського РУ, а ОСОБА_2 в супроводі двох конвоїрів прослідував до автомобіля конвоїрів Святошинського РУ.

В цей самий день, знаходячись по вул.. Я.Коласа в м. Києві, службовий автомобіль конвоїрів Святошинського РУ зупинився та з нього вийшов ОСОБА_2, який вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за ним в напрямку пункту прийому металобрухту. Підійшовши до металевих воріт, які зачиняють територію пункту прийому металобрухту, ОСОБА_2 вказав на місце розташування автомобіля, на якому вони тоді приїхали на місце скоєння злочину. Після цього ОСОБА_2 розповів яким саме чином він та ОСОБА_3 проникли на територію пункту прийому металобрухту, де знаходився громадянин ОСОБА_7 та про обставини скоєного ним злочину, а саме розбійного нападу. Зі слів ОСОБА_2 йому стало зрозуміло, що 28.11.2009 року, приблизно в 14 годин, він разом з ОСОБА_3 та ще одним наглядно знайомим чоловіком проникли до приміщення пункту прийому металобрухту, в якому знаходився ОСОБА_17, та достовірно знаючи про те, що в останнього знаходиться значна сума грошей вирішили скоїти на нього розбійний напад. ОСОБА_2 на виконання свого злочинного наміру дістав із своєї кишені одягу пістолет та представивши його до потилиці ОСОБА_7 став вимагати в останнього гроші. Коли ОСОБА_7 сказав, що грошей у нього немає, то ОСОБА_3 та ще один хлопець стали перевіряти вміст кишень одягу останнього, у якого виявили гроші в сумі 5000 гривень. Після того як вони заволоділи грошима, які знаходились у гр.-на ОСОБА_7, то вони втекли з місця скоєння злочину та показав напрямок руху. В подальшому викраденим вони розпорядились на власний розсуд.       

Крім цього, 25.01.2010 року,  приблизно в 14 год., йому також  було запропоновано працівниками міліції взяти участь в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин скоєного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розбійного нападу на громадянина ОСОБА_7, яке мало місце 28.11.2009 року на території пункту прийому металобрухту, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15–А в м. Києві. Так, знаходячись в приміщенні Святошинського РУ, в його присутності слідчий запропонував підозрюваному ОСОБА_3 на місцевості відобразити обставини скоєного ним та ОСОБА_2 злочину, а саме розбійного нападу на гр. ОСОБА_7, на що він погодився. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився та вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за адресою: м. Київ, вул.Я.Коласа, 15-А, де знаходиться пункт прийому металобрухту. Після цього слідчий Святошинського РУ запропонував всім учасникам пройти до службового автомобіля Святошинського РУ, а ОСОБА_3. в супроводі двох конвоїрів прослідував до автомобіля конвоїрів Святошинського РУ.

В цей самий день, знаходячись по вул.. Я.Коласа в м. Києві, службовий автомобіль конвоїрів Святошинського РУ зупинився та з нього вийшов ОСОБА_3, який вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за ним в напрямку пункту прийому металобрухту. Підійшовши до металевих воріт, які зачиняють територію пункту прийому металобрухту, ОСОБА_3 вказав на місце розташування автомобіля, на якому вони тоді приїхали на місце скоєння злочину. Після цього ОСОБА_3 розповів яким саме чином він та ОСОБА_2 проникли на територію пункту прийому металобрухту, де знаходився громадянин ОСОБА_7 та про обставини скоєного ним злочину, а саме розбійного нападу. Зі слів ОСОБА_3 йому стало зрозуміло, що 28.11.2009 року, приблизно в 14 годин, він разом з ОСОБА_2 та ще одним наглядно знайомим проникли до приміщення пункту прийому металобрухту, в якому знаходився ОСОБА_7, та достовірно знаючи про те, що в останнього знаходиться значна сума грошей вирішили скоїти на нього розбійний напад. ОСОБА_2 на виконання свого злочинного наміру дістав із своєї кишені одягу пістолет та представивши його до потилиці ОСОБА_7 став вимагати в останнього гроші. Коли ОСОБА_7 сказав, що грошей у нього немає, то він та ще один хлопець стали перевіряти вміст кишень одягу останнього, у якого виявили гроші в сумі 5000 гривень. Після того як вони заволоділи грошима, які знаходились у гр.-на ОСОБА_7,то вони втекли з місця скоєння злочину та показав напрямок руху. Втекли з місця скоєння злочину на тому ж автомобіля, на якому приїхали. В подальшому викраденими грошима вони розпорядились на власний розсуд.         

Крім цього, 11.03.2010 року, приблизно в 09 годин 50 хвилин, йому було запропоновано працівниками міліції взяти участь в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин скоєного ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розбійного нападу на громадянина ОСОБА_7, яке мало місце 28.11.2009 року на території пункту прийому металобрухту, розташованого по вул. Я.Коласа, 15–А в м. Києві. Так, знаходячись в приміщенні Святошинського РУ, в його присутності слідчий запропонував підозрюваному ОСОБА_4 на місцевості відобразити обставини скоєного ним, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, а саме розбійного нападу на гр. ОСОБА_7. На дану пропозицію ОСОБА_4 погодився та вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за адресою: м. Київ, вул.. Я.Коласа, 15– А, де знаходиться пункт прийому металобрухту. Після цього слідчий Святошинського РУ запропонував всім учасникам пройти до службового автомобіля Святошинського РУ, а ОСОБА_4 в супроводі двох конвоїрів прослідував до автомобіля конвоїрів Святошинського РУ.

В цей самий день, знаходячись по вул. Я.Коласа в м. Києві, службовий автомобіль конвоїрів Святошинського РУ зупинився та з нього вийшов ОСОБА_4 який вказав на необхідність всім учасникам слідчої дії слідувати за ним в напрямку пункту прийому металобрухту. Підійшовши до металевих воріт, які зачиняють територію пункту прийому металобрухту, ОСОБА_4 вказав на місце розташування автомобіля, на якому вони приїхали на місце скоєння злочину, та пояснив, що автомобіль вони приготували відразу ж до втечі, тобто ОСОБА_5 зупинив автомобіль так, щоб слідкувати за їхніми діями.  Після цього ОСОБА_4 розповів яким саме чином він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли на територію пункту прийому металобрухту, де знаходився громадянин ОСОБА_7, та про обставини скоєного ним злочину, а саме розбійного нападу на останнього. Зі слів ОСОБА_4 йому стало зрозуміло, що 28.11.2009 року, приблизно в 14 годин він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 проникли до приміщення пункту прийому металобрухту, в якому знаходився ОСОБА_7, та достовірно знаючи про те, що в останнього знаходиться значна сума грошей, вирішили скоїти на нього розбійний напад. ОСОБА_2 на виконання свого злочинного наміру дістав із своєї кишені одягу пістолет та представивши його до потилиці ОСОБА_7 став вимагати в останнього гроші. Коли ОСОБА_7 сказав, що грошей у нього немає, то він та ОСОБА_3 стали перевіряти вміст кишень одягу останнього, у якого виявили гроші в сумі 5000 гривень та мобільний телефон «Нокіа». Після того як вони заволоділи грошима та мобільним телефоном, які знаходились у гр. ОСОБА_7, то втекли з місця скоєння злочину та показав напрямок руху. В подальшому викраденим вони розпорядились на власний розсуд.        

                                            (том № 1 а.с. 197-199, 242-243 )

Аналогічні покази надані свідком ОСОБА_18

                                             ( том №1 а.с.  200-202, 244-245 )

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 вона прожає разом зі своєю  матірю ОСОБА_19, сестрою ОСОБА_9, племінником ОСОБА_20, співмешканцем сестри ОСОБА_2 та зі своїм співмешканцем ОСОБА_3.

В листопаді місяці 2009 року, якого саме числа не пам’ятає, вона звернулась до ОСОБА_2 з проханням, щоб він дав їй грошей на придбання речей одягу для його сина, а саме ОСОБА_20, на що останній їй відповів, що дасть, однак пізніше. Буквально через декілька днів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли з квартири у власних справах, куди саме їй невідомо. В той день вона бачила з вікна своєї квартири, що вони сіли до чорного джипу, марки якого вона не знає, та кудись поїхали. В цей самий день через декілька годин вони повернулись додому, при цьому принісши з собою велику кількість продуктів харчування, яких вистачило на місяц. Також в цей самий день вона звернула увагу на те, що ОСОБА_2 поклав до дерев’яної шкатулки, в якій вони зберігають гроші, певну суму грошей, скільки саме та якими купюрами не пам’ятає. Після цього вона запитала у ОСОБА_2 де він взяв гроші, на що він відповів, що заробив, однак де і яким чином не розповів.

Пізніше від працівників міліції їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 скоїли злочин, однак який саме вона не знала. Після цього вона зрозуміла, що гроші та продукти харчування, які принесли до її квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2, були придбанні за кошти отримані злочинним шляхом.

Також вона стверджує , що в ОСОБА_2 вона  бачила пістолет, коли вона разом з ним та ОСОБА_3 їздили до магазину, щоб придбати набої до нього, однак коли це було вона вже не пам’ятає. Це точно було до скоєння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розбійного нападу на гр. ОСОБА_7. Ззовні даний пістолет важкий та схожий на справжній.   

                                             ( том №2 а.с.  50-51  )

Крім показів потерпілих та свідків вина підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєному ними  злочині, передбаченому ст.. 187 ч.3 КК України, також підтверджується іншими зібраними по справі доказами, а саме:

-   протоколом огляду місця події від 07.12.2009 року, згідно якого оглянуто

приміщення пункту прийому металобрухту та прилеглу до нього територію, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15– А в м. Києві, де ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли розбійний напад на гр. ОСОБА_7;

 (  том № 1 а.с.  38-46    )

-   протоколом пред’явлення особи для впізнання від 23.01.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 серед представлених йому для впізнання осіб впізнав чоловіка, який 28.11.2009 року, знаходячись в приміщенні пункту прийому металобрухту, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, відносно нього скоїв розбійний напад, ним виявився ОСОБА_2;

( том № 1 а.с. 103  )

-   протоколом пред’явлення особи для впізнання від 23.01.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 серед представлених йому для впізнання осіб впізнав чоловіка, який 28.11.2009 року, знаходячись в приміщенні пункту прийому металобрухту, розташованого по вул.. Я.Коласа, 15-А в м. Києві, відносно нього скоїв розбійний напад, ним виявився ОСОБА_3;

                                                 ( том № 1 а.с.  102   )

-  протоколом очної ставки від 21.01.2010 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_2, в ході якої  потерпілий ОСОБА_7 підтвердив свої покази, дані ним в ході досудового слідства, викриваючи ОСОБА_2 в скоєнні злочину;

( том № 2 а.с.  33-41   )

-  протоколом очної ставки від 21.01.2010 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3, в ході якої  потерпілий ОСОБА_7 підтвердив свої покази, дані ним в ході досудового слідства, викриваючи ОСОБА_3 в скоєнні злочину; (  том № 2 а.с. 42-49   )

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_7, згідно якого він вказав на місце та відобразив обставини скоєного відносно нього злочину ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який мав місце 28.11.2009 року;

(  том №1 а.с. 97-101)

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_2, згідно якого останній вказав на місце та відобразив обставини скоєння ним злочину відносно ОСОБА_7;

( том № 1 а.с.  150-156    )

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3, згідно якого останній вказав на місце та відобразив обставини скоєння ним злочину відносно ОСОБА_7;

( том №1 а.с.  192-196   )

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.03.2010 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4, згідно якого останній вказав на місце та відобразив обставини скоєння ним злочину відносно ОСОБА_7.

                                             ( том № 1 а.с. 234-241)

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  у вчиненні злочину передбаченому ст. 187 ч.3 КК України  повністю доведена, а тому їх злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 187 ч.3 КК України за ознакою « напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення».

По справі потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_13 до підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму відповідно 110 грн. та 5270 грн.

В зв’язку з неявкою в судове засідання цивільних позивачів, суд вважає, що цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_13 слід залишити без розгляду.

Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 не мають судимості згідно ст. 89 КК України, ОСОБА_4 раніше не судимий, ОСОБА_5 після вчинення даного злочину вчинив інший злочин за який засуджений Оболонським районним судом м. Києва, обставини, які пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що вони частково визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються, ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину, обставини які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, не знаходячи обставин які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому за таких обставин суд вважає, що покарання підсудним слід призначити у виді позбавлення волі оскільки їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді 8 ( восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання тобто з 23 січня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді 7 ( семи) років 10 ( десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання тобто з 23 січня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді 7 ( семи) років 3 ( трьох ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання тобто з 10 березня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді 7 ( семи) років 2 ( двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року та Оболонського районного суду м. Києва від 6 травня 2010 року остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді 7 ( семи) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня його затримання тобто з 10 березня 2010 року, зарахувавши ОСОБА_5 в строк відбуття покарання перебування в ІТТ ГУМВС України в м. Києві з 6 листопада 2009 року по 16 листопада 2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженими, які перебувають під вартою,- в той же строк з моменту вручення їм вироку.

СУДДЯ: