Справа №  1-1023/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року  

Святошинський районний суд м. Києва             

в складі:

            головуючого судді:                         Бандури І.С.

при секретарі:                                  Ковальчук В.В.

з участю прокурора:                       Швеця Т.О.    

           захисника:                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Мукачево, Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не судимого,  не працюючого, за 186 ч.2 КК  України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця  м. Мукачево, Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 без постійного місця проживання, українця, громадянина України, освіта початкова, не одруженого, раніше судимого 13.05.2010 року Солом»янським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,   не працюючого, за 186 ч.2 КК  України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 24 травня 2011 року, приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись біля автозаправки «Авіс», розташованої по пр. Палладіна, 44 у м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_4

Так, ОСОБА_2 23.05.2011 року, приблизно з 23 години, знаходячись разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 на території лісової зони, прилеглої до автозаправки «Авіс», розташованої по пр. Палладіна, 44, в м. Києві, вживали алкогольні напої.

Приблизно о 01 год, 24.05.2011 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 після вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись біля автозаправки «Авіс», розташованої по пр. Палладіна, 44 в м. Києві, побачили раніше їм незнайомого гр-на ОСОБА_4, майном якого домовилися заволодіти, чим вступили між собою в попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до гр-на ОСОБА_4 і потребував передати йому пляшку з пивом, яку гр-нин ОСОБА_4 утримував в руці. Проте гр-нин ОСОБА_4 відмовився виконувати дану вимогу, після чого ОСОБА_3, діючи погоджено з ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я гр-на ОСОБА_4, правою рукою, стиснутою в кулак, вдарив гр- на ОСОБА_5 в обличчя, від чого останній впав на землю. Але швидко піднявшись, гр-нин ОСОБА_5 почав втікати від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_2, діючи погоджено з ОСОБА_3, продовжуючи далі свої злочинні дії, наздогнали гр-на ОСОБА_4 і, застосовуючи насильство, яке не  є небезпечним для життя і здоров'я, повалили його на землю, після чого почали наносити йому удари ногами по різних частинах тіла, чим заподіяли гр-ну ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця на повіках правого ока, з переходом у підочну ділянку; садна у правій підочній ділянці; на лівій щоці; на передній поверхні лівого колінного суглобу які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 325\1 від 18.08.2011 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_2 діючи погоджено з ОСОБА_3 1.3., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав з кишені штанів гр-на ОСОБА_4 гроші в сумі 54 гривні, після чого з місця вчиненя злочину вони втекли, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані співробітниками міліції.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали свою вину і пояснили, що вони 24 травня 2011 року, приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, за попередньою змовою знаходячись біля автозаправки «Авіс», розташованої по пр. Палладіна, 44 у м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_4, та не заперечили фактичних обставин справи.

У вчиненому розкаюються.

Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, а тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України, повністю доведена, а тому  злочинні дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК  України  за ознакою  “відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб”, а дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК  України  за ознакою  “відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою  групою осіб”.

По справі потерпілим ОСОБА_4 до підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 54 грн., і даний позов суд вважає слід задовольнити, оскільки він доведений і знайшов своє підтвердження в судовому засідані.

Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що ОСОБА_2 раніше не судимий, підсудний ОСОБА_3 раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, посередньо характеризуються, обставини які пом’якшують покарання, що повністю визнали себе винними і щиро розкаялися у вчиненому злочині, матеріальну шкоду відшкодували, обставин,  які обтяжують покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, а тому суд вважає, що покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід призначити у виді  позбавлення волі, оскільки їх виправлення і перевиховання  не можливе без ізоляції від суспільства.

          Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.

             На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324  КПК    України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК  України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання, тобто з  24 травня  2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК  України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з  24 травня  2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з солідарно з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_3, в користь ОСОБА_4 54 (п»ятдесят чотири) грн. матеріальної шкоди.

Речові докази – гроші в сумі 8 (вісім) грн.., які передано на зберігання до фінансової частини Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві звернути в дохід держави.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду   м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: