ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

П О С Т А Н О В А

про визнання боржника  банкрутом

"06" грудня 2011 р.                                                                  Справа № Б8/180-11

  Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали за заявою державної податкової інспекції у м. Славутичі, ідентифікаційний код юридичної особи: 34659105, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А (надалі за текстом: «Заявник»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39,

про банкрутство, –

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: ОСОБА_2, АДРЕСА_1; ОСОБА_3, АДРЕСА_1,

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: державний податковий інспектор з питань юридичної роботи Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності № 36 від 10 жовтня 2011 року;

від Боржника: не з'явився,

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не з’явились, -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Київської області звернулась державна податкова інспекція у м. Славутичі (ідентифікаційний код юридичної особи: 34659105, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А) («Заявник») із заявою №1239/9/10012 від 10 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника –товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39 (надалі за текстом: «Боржник»), який не звітує до податкового органу, – не подає звіти та декларації з 01 січня 2010 року та як вказує Заявник, - в зв’язку з відсутністю Боржника за місцезнаходженням керуючись ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України». В заяві Заявник просить суд  визнати Боржника банкрутом, визнати його кредитором Боржника на суму 135 927,68 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 листопада 2011 року порушено провадження у справі №Б8/180-11 та призначено розгляд справи на 06 грудня 2011 року; залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника (учасники провадження) – ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); ОСОБА_3 (АДРЕСА_1); зобов’язано учасників провадження надати документальні докази у справі; зобов’язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв’язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Факт направлення ухвали про порушення провадження у справі учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1186 від 30 листопада 2011 року.

В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити з метою встановлення майна Боржника до: інспекції державного технічного нагляду Київської області; Відділу Держкомзему у м. Славутичі Київської області; Відокремленому підрозділу БТІ «Агенство з розвитку бізнесу в м. Славутич»; МРЕВ м. Києва; Головного управління Держкомзему у Київській області; Київської обласної філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України; державному нотаріусу Славутицької державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника.

Станом на поточну дату на вищевказані судові запити до суду жодна відповідь не надійшла.

06 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_4 про участь у справі про банкрутство від 06 грудня 2011 року (вх. № 16882 від 06 грудня 2011 року) з долученими документами на підтвердження його відповідності встановленим вимогам до арбітражних керуючих, в тому числі, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АВ №НОМЕР_1, виданої 13 квітня 2007 року, інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, ліцензії Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АА №НОМЕР_2, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, дипломів про вищу освіту, інших доказів.

06 грудня 2011 року в судове засідання з’явився Заявник надав пояснення у справі, свої вимоги підтримав, надав в судовому засіданні низку документів  на підтвердження заявлених ним вимог, в тому числі довідку Заявника №1054/10/15-076 від 14 жовтня 2011 року, довідку  Управління ПФУ у місті Славутичі Київської області № 4718/2 від 11 жовтня 2011 року. Боржник в судове засідання не з’явився, жодних вимог суду не виконав, жодних документів на вимогу суду не надав, в тому числі, судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку не надано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. (Факт направлення Боржнику, власнику Боржника ухвали про порушення цієї справи про банкрутство від 21 листопада 2011 року підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1186 від 30 листопада 2011 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - «Особливості банкрутства відсутнього боржника», - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Боржник –товариство з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11892962 станом на 29 листопада 2011 року, є суб’єктом підприємницької діяльності та є суб’єктом банкрутства.

Дослідивши всебічно, об’єктивно матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представника Заявника суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України Про банкрутство, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.

Як зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом «Закон про ба») у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Відповідно до п.п. 4.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

У п.п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року  №  15 «Про судову практику в справах про банкрутство»вказано, що відповідно до частини першої статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11892962 отриманого станом на 29 листопада 2011 року, Боржник станом на дату отримання Витягу є зареєстрованою юридичною особою, керівником юридичною особою є ОСОБА_3, засновниками є ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення Заявника суд дійшов наступних висновків.

В заяві про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство № 1239/9/10012 від 10 жовтня 2011 року Заявник у якості однієї з перелічених Заявником підстав порушення справи про банкрутство (а.з. 5), посилається на те, що  в ході проведених низки заходів Заявником було встановлено факт відсутності посадових осіб Боржника про що, складено акт відсутності посадових осіб, що з позиції Заявника свідчить про припинення  підприємницької діяльності Боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положенням п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року  15 «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Пунктом 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 листопада 2011 року про порушення провадження у цій справі у п. 5 резолютивної частини витребувано у Заявника належний доказ факту відсутності керівних органів боржника за їх місцезнаходженням.

На вимогу суду Заявником не надано належного доказу відсутності Боржника за місцезнаходженням, в зв’язку з чим, дану обставину не доведено Заявником на яку він посилається  належним доказом у справі.

Поряд з цим, Заявник на підтвердження обставин, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, а саме факту неподання Заявником більш ніж рік до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності Боржника - Заявником надано довідку Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області  №1054/10/15-076 від 14 жовтня 2011 року, довідку  Управління ПФУ у місті Славутичі Київської області № 4718/2 від 11 жовтня 2011 року. Відповідно до Заяви Заявника про порушення справи про банкрутство Боржника, Заявником надано відомості про те, що Боржник не подає звіти і податкові декларації по ДПІ з 01 січня 2010 року, що підтверджено довідкою ДПІ у м. Славутичі від 14 жовтня 2011 року № 1054/10/156-076. Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області № 1054/10/15-076 від 14 жовтня 2011 року, платник податків –Боржник, ідентифікаційний код 13737133, який зареєстрований за юридичною адресою: м. Славутич, Добринінський район, буд. 4, кв. 39 востаннє прозвітував за грудень 2009 року. Відповідно до Довідки Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області № 4718/2 від 11 жовтня 2011 року, останній звіт Боржником було подано з відображенням фонду заробітної плати за 9 місяць 2009 року. На підставі вказаних доказів, встановлено, що Боржник не подає більш ніж рік (два роки) до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, не звітує більш ніж два роки до Управління Пенсійного Фонду України, що становить ознаку, яка свідчить про відсутність підприємницької діяльності Боржника, таким чином судом встановлено наявність двох підстав / ознак, визначених ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, зокрема ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, не звітування Боржником до Управління Пенсійного Фонду України більш ніж два роки, що становить ознаки припинення Боржником господарської діяльності.

Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника  у сумі 135 927,68 грн. та просить визнати його кредитором Боржника на вказану суму. На підтвердження безспірності своїх грошових вимог Заявником надано низку доказів, дослідивши які суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що вимоги Заявника до Боржника в сумі 135 927,68 грн. є безспірними, що підтверджено документально, зокрема, Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-8010/09 від 14 серпня 2009 року постановлено стягнути з Боржника на користь  Заявника 52 895,12 грн. податкового боргу, з яких, відповідно до зазначеної постанови: 40 970,67 грн. податковий борг  по орендній платі з юридичних осіб; 7 951, 96 грн. –по земельному податку; 3 239,26 грн. по податку з  власників транспортних засобів; 711,31 грн. по комунальному податку;  21,92 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища. На виконання вказаної постанови 29 квітня 2010 року Київським окружним адміністративним судом у справі № 2а-8010/09 видано виконавчий лист, яким постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника 52 895,12 грн. Виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»згідно Постанови ВП №27701201 від 28 вересня 2011 року про повернення виконавчого документа стягувачу  відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-240/11/1070 від 28 лютого 2011 року стягнуто з Боржника на користь Заявника 83 032,56 грн. податкової заборгованості, яка відповідно до вказаної постанови складається: по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації – 61 312,85 грн.; по земельному податку, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації –12 725,00 грн.; по податку з власників транспортних засобів –8 167,82 грн.; по комунальному податку, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації –596,70 грн.; по збору за  забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації - 230,19 грн. На виконання вказаної постанови 10 травня 2011 року Київським окружним адміністративним судом у справі № 2а-240/11/1070 видано виконавчий лист, яким постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника 83 032,56 грн. Виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»згідно Постанови ВП №26582776 від 28 вересня 2011 року про повернення виконавчого документа стягувачу  відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції. Разом, відповідно до перелічених постанов Київського окружного адміністративного суду, з Боржника на користь Заявника  стягнуто заборгованість  у сумі 135 927,68 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що податкова заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у сумі 135 927,68 грн., що підтверджено документально викладеними вище доказами.

Таким чином, детально дослідивши матеріли справи, судом встановлено, що Заявником надано докази заявлених грошових вимог до Боржника, - податкової заборгованості, яка є безспірною, що підтверджено документально. Боржником не надано суду жодних заперечень, доказів, що спростовують відомості та докази на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог. Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі проведеного аналізу поданих доказів суд дійшов висновку про те, що заявлена Заявником вимога у заяві про порушення цієї справи про банкрутство Боржника щодо визнання Заявника кредитором Боржника на суму 135 927,68 грн. підлягає задоволенню.

Досліджуючи ознаку неплатоспроможності чи платоспроможності Боржника суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Заявником надано копії двох постанов Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції про повернення виконавчих документів стягувачу –постанов ВП№27701201 та ВП №26582776 на підставі  п. 2  ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», де п. 2 ч.1 ст. 47 зазначеного Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відповідно до вказаних Постанов встановлено, що майно, яке б належало боржнику і на яке  може бути звернено стягнення відсутнє. Здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

На підставі вказаних постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, судом встановлено, що заборгованість з Боржника в примусовому порядку не була стягнута більш ніж протягом трьох місяців.

В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити з метою встановлення майна Боржника до: інспекції державного технічного нагляду Київської області; Відділу Держкомзему у м. Славутичі Київської області; Відокремленому підрозділу БТІ «Агенство з розвитку бізнесу в м. Славутич»; МРЕВ м. Києва; Головного управління Держкомзему у Київській області; Київської обласної філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України; державному нотаріусу Славутицької державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника.

Станом на поточну дату на вищевказані судові запити до суду жодна відповідь не надійшла.

Суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність ознак з перелічених, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Таким чином, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним (відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими; встановлено судом, що частина заборгованості Боржника перед Заявником є безспірною у встановленому судом обсязі.

Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги Заявника, неплатоспроможність Боржника (за змістом, визначено ст. 1 Закону про банкрутство) та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Частиною 2 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду заяв, згоди від ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Боржника до суду не надходило; жодних клопотань від ініціюючого кредитора чи інших осіб про призначення арбітражного керуючого ліквідатором Боржника до суду не надходило.

06 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_4 про участь у справі про банкрутство від 06 грудня 2011 року (вх. № 16882 від 06 грудня 2011 року) з долученими документами на підтвердження його відповідності встановленим вимогам до арбітражних керуючих, в тому числі, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АВ №НОМЕР_1, виданої 13 квітня 2007 року, інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, ліцензії Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АА №НОМЕР_2, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, дипломів про вищу освіту, інших доказів.

Жодних інших заяв про призначення ліквідатором Боржника до суду не надходило.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Детально, об’єктивно дослідивши обставини справи, враховуючи відсутність згоди ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Банкрута, в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення ліквідатором Боржника.

Згідно п. п. 1–3 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 п.п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз’яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 б/н від 06 грудня 2011 року про участь у справі про банкрутство, він просить призначити його ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/180-11 ТОВ «Фірма «Відродження Полісся», ід. код: 13737133; у своїй заяві ОСОБА_4 повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, як і заборон займати керівні посади; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До своєї заяви ОСОБА_4 додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_1, виданої 13 квітня 2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серії В00 №НОМЕР_3; диплому про отримання повної вищої освіти серії КВ №НОМЕР_4 від 04 березня 2002 року; диплому про отримання фахової повної вищої освіти серії КВ №НОМЕР_5 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Також до вказаної заяви ОСОБА_4 додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 19 жовтня 2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».

Дослідивши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_4 та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство.

Враховуючи положення п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, судом встановлено наявність у ОСОБА_4 двох вищих осів, одна з яких фахова, наявність досвіду роботи арбітражним керуючим у справах про банкрутство на різних категоріях підприємств, наявність організаційно-технічних заходів для належного здійснення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство та вважає доцільним призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 13, 22, 23, 40-41, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39;

2.          Визнати грошові вимоги державної податкової інспекції у м. Славутичі, ідентифікаційний код юридичної особи: 34659105, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А, у сумі 135 927,68 грн. (сто тридцять п’ять тисяч дев’ятсот двадцять сім гривень 68 коп.).

3.          Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39) арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_1, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_6; місце проживання: АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_3).

Задовольнити заяву б/н від 06 грудня 2011 року арбітражного керуючого ОСОБА_4 про участь в справі про банкрутство.

4.          Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови про призначення ліквідатора Банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», керівнику, головному бухгалтеру і власнику (учаснику) боржника, визнаного банкрутом, в тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_3, передати ліквідатору ОСОБА_4  всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки,  штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників).

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.

5.          Зобов’язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39, арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_1) у п’ятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр»оголошення про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду в провадженні якого знаходиться ця справа, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.

6.          Зобов'язати Банкрута, засновників (учасників) боржника, визнаного банкрутом, в тому числі Федорову Г.І., Федорова Т.А. забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.

7.          Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

8.          Звільнити з податкової застави активи платника податків –товариства з обмеженою відповідальністю –ФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39.

9.           Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 12 червня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201). Ліквідатору до 29 травня 2011 року подати звіт ліквідатора.

Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції (07100, м. Славутич, Московський квартал, 12), державному реєстратору виконавчого комітету Славутицької міської Ради Київської області (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна пл., 7),

Копію постанови надіслати: Заявникові (07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А), Банкруту (07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39); ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), Управлінню Пенсійного фонду України в м. Славутич (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 7), Славутицькому відділенню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (07100, м. Славутич, вул. Київський квартал, 14), Славутицькій міській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (07100, Київська обл., м. Славутич, Ленінградський квартал 3-а); ОСОБА_3 (АДРЕСА_1); арбітражному керуючому ОСОБА_4 (на дві адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3); ПАТ «Банк Форум»(Київська дирекція) / АКБ «Форум»(02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд. 7).

Дата набрання чинності постановою –06 грудня 2011 року.

Термін пред’явлення виконавчого документу до виконання –до 06 грудня 2012 року.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.