ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2006р. Справа № А10/148
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді Прудніков В.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.
представник позивача: Зеленяк Є. С.;
представник відповідача: Драний А. В.;
розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 р.
у справі № А10/148
за позовом відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі,
м. Кривий Ріг
про визнання частково нечинним акту перевірки №44 від 02.03.2006 р.
В С Т А Н О В И В:
18.04.2006 р. відкрите акціонерне товариство “Суха Балка”, м. Кривий Ріг, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг про визнання нечинним акту перевірки нарахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 44 від 02.03.2006 р. в частині включення до нього недоїмки та штрафних санкцій, нарахованих згідно з актом перевірки стосовно правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №274 від 14.04.2004 р., яка становить 59 946 грн. 21 коп. та додатково нарахованої пені у розмірі 10 718 грн. 11 коп.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 р. (суддя –доповідач Кощеєв І.М.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що акт перевірки нарахування страхових внесків та витрачення коштів –не є актом державного чи іншого органу, тобто рішенням (офіційним письмовим документом), який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, тому спір про визнання нечинним акту перевірки не підлягає розгляду в господарських судах України.
Позивач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 р. повністю. Вказує, що постанова є неправомірною, винесеною без урахування положень чинного процесуального законодавства, а тому є такою, що має бути скасованою у порядку ст. 202 КАС України. Також вказує, що зазначений спір відповідно до пп. 7 п. 1 ст. 3, пп.1 п. 1 ст. 17, ст.ст. 104, 105, 106, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ має вирішуватися відповідним господарським судом за правилами КАС України.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.10.2006 р. представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги; представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить постанову господарського суду скасувати. По справі оголошувалась перерва до 18.10.2006 р.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи , Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.03.2006 р. за результатами планової перевірки відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, було складено акт №44 перевірки правильності нарахування ВАТ “Суха балка” страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до зазначеного акту перевірки, позивачеві донараховано зобов’язань по сплаті страхових внесків та штрафних санкцій на загальну суму 71 228 грн. 55 коп., з яких не прийнято до заліку 183 грн. 27 коп., зайво включених у грудні 2004 року в розрахунок страхових внесків, 381 грн. 24 коп., помилково знятих у лютому 2005 року з фонду оплати праці. Також, відділення фонду нарахувало підприємству 10 718 грн. 11 коп. пені, нарахованої на допущену недоїмку за несвоєчасну сплату донарахованих за попереднім актом перевірки страхових внесків. Крім того, до загальної суми, що вимагається до сплати, включено також 59 946 грн. 21 коп. ( в тому числі 55 034 грн. 21 коп. донарахованих страхових внесків згідно акту перевірки №274 від 14.04.2004 р.
ВАТ “Суха Балка” не погоджується з актом перевірки №44, в частині включення до нього 55 034 грн. 21 коп. донарахованих внесків згідно попереднього акту перевірки від 14.04.2004 р. та нарахованої пені у розмірі 15 630 грн. 11 коп.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що акт перевірки нарахування страхових внесків та витрачення коштів –не є актом державного чи іншого органу, тобто рішенням (офіційним письмовим документом), який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, тому спір про визнання нечинним акту перевірки не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно із ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бити оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Згідно з роз’ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів” зазначається, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 217 ГК України до суб’єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції, зокрема, уповноваженими органами державної влади. Частинами першою і другою статті 249 названого Кодексу визначається право суб’єкта господарювання на оскарження до суду рішення будь-якого органу державної влади щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та право звернення до суду із заявою про визнання недійсним акта органу державної влади у разі прийняття таким органом акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб’єкта господарювання.
Оскаржуваний акт перевірки не можна вважати рішенням, на підставі якого до суб’єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції. Так, згідно з п. 4 “Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів щодо погашення страхувальником не внесених в установлений строк страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (недоїмки), штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованої на недоїмку, та інформації про скасування або зміну суми недоїмки, штрафних (фінансових) санкцій та пені за рішенням суду (господарського суду) від робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, (який затверджено Постановою правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України №60 від 29.07.2004 р.) у разі, коли страхувальник не сплачує узгоджену суму боргу у встановлений пунктом 3 цього Порядку граничний строк, робочий орган виконавчої дирекції Фонду складає подання про здійснення заходів з погашення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, штрафних (фінансових) санкцій, пені, нарахованої на недоїмку, страхувальником за формою згідно з додатком 1 до Протоколу №1 від 26.07.2004 р. про обмін інформацією між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Державною податковою адміністрацією України.
Подання повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатись щодо одного страхувальника або декількох, за умови їх обліку в одному податковому органі.
Таким чином, підставою для стягнення нарахованої робочим органом виконавчої дирекції Фонду суми боргу та штрафних (фінансових) санкцій, є податкова вимога, а не оскаржуваний акт, який не є актом ненормативного характеру, а є пропозицією про самостійне погашення страхувальником узгодженої суми боргу. В даному випадку, страхувальник не сплатив нараховану Фондом суму у встановлений в акті строк –12.03.2006 р.( а.с.11), але й не оскаржив таке рішення в порядку, визначеному законодавством в строк до 12.03.2006 р., тобто нарахована сума повинна вважатись узгодженою.
Таким чином, акт №44 від 02.03.2006 р. не може бути визнаний нечинним в судовому порядку, тому підстави для закриття провадження у справі, передбачені ст. 157 КАС України відсутні і суд обґрунтовано відмовив у позові.
Керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 р.
у справі № А10/148 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.М. Герасименко
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Л.О. Ясир