ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2006 Справа № 16/123 (12/13)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі : Врона С.В.
За участю прокурора- Кріпак Н.В., посвідчення №148 від 19.09.03р., прокурор відділу.
від позивача: Шевцов І.В. юрист, довіреність №б/н від 06.09.06;
від відповідача-2: ОСОБА_1 спеціалист юр.відділу, довіреність НОМЕР_1;
Представник відповідача-1 у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “БНБ”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.06р. у справі №16/123(12/13)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БНБ”, м. Дніпропетровськ
до В-1: приватного підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
В-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
за участю прокуратури Дніпропетровської області
про визнання права власності.
Відповідно до ст. 77 ГПК України 20.07.06р. судове засідання було відкладене на 07.09.06р.; 07.09.06р. судове засідання було відкладене на 03.10.06р.; 03.10.06р.судове засідання було відкладене на 19.10.06р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БНБ" звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.06р. у справі №16/123(12/13) суддя Загинайко Т.В, в позові товариству з обмеженою відповідальністю "БНБ" до відповідача1- приватного підприємця ОСОБА_2, відповідача2 - Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ, про визнання права власності -відмовила повністю.
Не погодившись з рішенням господарського суду позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "БНБ" подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що воно прийняте незаконно в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Дніпропетровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу посилається на необгрунтованість вимог скаржника і вважає, що рішення відповідає усім вимогам чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. Просили рішення залишити без змін, а скарги без задоволення.
Прокуратура Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що доводи апелянта про позбавлення можливості реалізувати свої процесуальні права та надати докази є надуманими та некоректними. Вважають оспорюване рішення законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. Просили відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач-1, ОСОБА_2 у судове засідання не з”явилась, повноважного представника у судове засідання не забезпечила.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Оскаржуючи рішення господарського суду, апелянт вважає те, що судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи; порушено норми матеріального та процесуального права.
Позивач звернувся з позовом та просив зобов”язати приватного підприємця ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у володінні та користуванні об”єктами нерухомого майна, а саме: літнім кафе та кіоском, що розташовані за АДРЕСА_1 та зобов”язати відповідача звільнити зазначені об”єкти нерухомості. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на вказані об”єкти.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.04р. між дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно із п.п.1.1, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди частку (15,16%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1791га (площа частки земельної ділянки складає 0,0272 га), що знаходиться за АДРЕСА_1; передбачає використання земельної ділянки зо договором: фактичне розміщення магазину. Позивачем в порушення вимог ч.3 ст. 376 ЦК України не надано доказів надання йому Дніпропетровською міською радою земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване спірне нерухоме майно, а саме: літнє кафе та кіоск, що розташовані за АДРЕСА_1. Таким чином, позивачем в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 17.02.04р. використано надану Дніпропетровською міською радою, земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Крім того, під оренду позивачу, згідно вищевказаного договору оренди від 17.02.2004р., передано земельну ділянку площею 272м2, а площа приміщень кіоску та літнього кафе складає 331.3м2 (відповідно 162,4м2; 13,7м2; 155,2м2), то значно перевищує площу земельної ділянки, яка здана в оренду.
Визнання права власності на спірне нерухоме майно порушує права інших осіб, про що свідчать листи мешканців АДРЕСА_1. Комісія Дніпропетровської міської ради з питань містобудівництва, земельних відносин і охорони навколишнього середовища розглянула звернення мешканців вищевказаного будинку, згідно протоколу НОМЕР_2 та визнала, незаконною будівлю біля вищезазначеного будинку літнього кафе та кіоску і такою, що підлягає зносу.
З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування рішення господарського суду. Доводи товариства з обмеженою відповідальністю “БНБ” не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням від 19.10.2006р., в якому просив прийняти суд відмову ТОВ “БНБ” від позовної заяви до ППОСОБА_2, скасувати рішення суду від 15.06.2006р. у справі №16/123 (12/13) і провадження у справі припинити. Господарським процесуальним кодексом не передбачена відмова від позовної заяви на стадії апеляційного розгляду справи, тому клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103,105, ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання позивача від 19.10.2006р. №17-юр -відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року у справі № 16/123 (12/13) залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “БНБ” - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк