ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.                                                           Справа № 5023/2802/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя  Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

боржника –ОСОБА_1 (дов. №15 від 08.06.2011 року),

ПАТ «Укрсоцбанк»- ОСОБА_2 (дов. №02-07/818 від 18.04.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ (вх. №4521Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року у справі №5023/2802/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина», м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року у справі №5023/2802/11 (суддя Усатий В.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Маковецького В.П., якого зобов’язано виконати ліквідаційну процедуру.

Приймаючи оскаржувану постанову про визнання ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», місцевий господарський суд виходив з встановленої матеріалами справи недостатності вартості майна боржника для задоволення визнаних ним під час ліквідаційної процедури вимог кредиторів.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»з постановою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року у справі №5023/2802/11 та припинити провадження у справі.

Свою скаргу апелянт обґрунтовує, зокрема тим, що суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом не проаналізував з чого складається дебіторська заборгованість та яким чином вона стягувалась, а також не повідомив банк про порушення справи про банкрутство, що позбавило його можливості надати свої заперечення щодо визначеної судом вартості предмету іпотеки і відповідно загальної суми активів боржника. Наданий боржником аналіз фінансово-господарського стану боржника не відповідає вимогам чинного законодавства. На думку апелянта, допущені місцевим господарським судом порушення призвели до неправильного висновку щодо недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 07.11.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року відкладався розгляд справи на 17.11.2011 року.

17.11.2011 року до Харківського апеляційного господарського суду від ПАТ «Укрсоцбанк»надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновків про вартість майна (вх.№11219).

Від боржника 17.11.2011 року надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатковими матеріалами (вх. №11222) в обґрунтування власної правової позиції по справі, з проханням залишити постанову господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року по справі № 5023/2802/11 без змін, а апеляційну скаргу АТ «Укрсоцбанк»без задоволення.

ДПІ у Червонозавдському районі м. Харкова 17.11.2011 року надала суду відомості про відкриті боржником рахунки в установах банків (вх. №11247).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року відкладався розгляд справи на 29.11.2011 року, зобов’язано боржника не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду: документальне підтвердження наявної у нього дебіторської заборгованості; письмові пояснення щодо підстав знаходження боржника на обліку у ДПІ в Київському районі м. Харкова (не за його місцезнаходженням); останні акти перевірок боржника з боку органів Державної податкової служби; пояснення з приводу заявлених ДПІ в Київському та Червонозаводському районах м. Харкова грошових вимог, та чому ці вимоги не були відображені в заяві про порушення справи про банкрутство; запропоновано учасникам процесу не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду додаткові письмові обґрунтування власної правової позиції по справі.

Супроводжувальним листом від 29.11.2011 року (вх. №11681) боржником надано копії рецензії на звіт про оцінку майна та договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року та 08.12.2011 року відкладався розгляд справи, зобов’язано боржника не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду: документальне підтвердження наявної у нього дебіторської заборгованості; письмові пояснення щодо підстав знаходження боржника на обліку у ДПІ в Київському районі м. Харкова (не за його місцезнаходженням); останні акти перевірок боржника з боку органів Державної податкової служби; пояснення з приводу заявлених ДПІ в Київському та Червонозаводському районах м. Харкова грошових вимог, та чому ці вимоги не були відображені в заяві про порушення справи про банкрутство; запропоновано учасникам процесу не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду додаткові письмові обґрунтування власної правової позиції по справі.

20.12.2011 року на виконання ухвал суду боржником були надані пояснення до відзиву на апеляційну скаргу з додатковими матеріалами (вх. №12402).

В судовому засіданні 20.12.2011 року представник апелянта підтримував апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник боржника заперечував проти апеляційної скарги, витребувані ухвалою суду матеріали не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутись в господарський суд з заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, або орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство, або коли при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлені обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, зокрема, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів,  а також  письмово  повідомляє їх про припинення  юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. З ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом.

Частиною 1 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 Цивільного кодексу України.

Досліджуючи матеріали справи, апеляційним господарським судом було встановлено, що 29.11.2010 р. загальними зборами учасників боржника було прийнято рішення про припинення його діяльності шляхом ліквідації, призначення ліквідаційної комісії, головою якої обрано Маковецького В.П., встановлено двохмісячний строк для пред’явлення претензій кредиторами з дня оголошення про ліквідацію підприємства (протокол №2 від 29.11.2010р.; т.1, а.с. 19, 20).

Про прийняте загальними зборами учасників боржника рішення про припинення його діяльності було повідомлено державного реєстратора (т.1, а.с. 21). Повідомлення про припинення діяльності ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»було опубліковано у спеціалізованому друкованому виданні «Бюлетень державної реєстрації»№ 163 (23) від 01.12.2010р., а також в офіційному друкованому виданні Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації –газеті «Слобідський край»№143 від 02.12.2010р. (т.1, а.с. 22-24, 113, 114).

До голови ліквідаційної комісії боржника після відповідних повідомлень надійшли заяви з вимогами від ПАТ «Укрсоцбанк»в загальній сумі 6826308,21 грн. та ТОВ «НВП «Надра-Ресурс»в сумі 188434,02 грн., які були розглянуті ліквідаційною комісією та визнані у повному обсязі, про що письмово повідомлено кредиторів (т.1, а.с. 64-101).

Від органів пенсійного фонду, фонду соціального страхування та ДПІ у Київському районі м. Харкова боржником були отримані довідки про відсутність заборгованості (т.1, а.с. 25-27). ДПІ у Червнозаводському районі м. Харкова у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності боржника було призначено документальну позапланову виїзну перевірку (т.1, а.с. 28, 29)

Згідно довідки ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»станом на 27.02.2011 року заборгованість по заробітній платі відсутня (т.1, а.с. 36).

Таким чином, загальна сума кредиторської заборгованості підприємства-боржника складає 7014742,23 грн.

Для визначення розміру активів боржника ліквідаційною комісією проведено їх інвентаризацію та оцінку (т.1, а.с. 30, 33-35)., за результатами яких встановлено, що майно боржника складається з: нежитлового приміщення 6-ого поверху №5 в літ «А-8»загальною площею 73,0 кв.м оціночною вартістю 443800,00 грн. та №22 в літ «А-8»загальною площею 86,2 кв.м. оціночною вартістю 551700,00 грн., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 13; офісу в буд. Літ. «С-1»загальною площею 106,8 кв.м. оціночною вартістю 138000,00 грн., гаражів Літ. «И-1»загальною площею 85,3 кв.м. оціночною вартістю 88700,00 грн., виробничого цеху Літ. «Р-1»загальною площею 81,5 кв.м. оціночною вартістю 89500,00 грн., виробничого цеху Літ. «З-1»загальною площею 347,00 кв.м. оціночною вартістю 381100,00 грн., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 325а, всього на загальну суму 1692800,00 грн. Право власності боржника на зазначені нежитлові приміщення підтверджується довідкою КП «Харківське МБТІ»від 18.05.2011р. (т.1, а.с. 112).

Вказані активи знаходяться в іпотеці у АКБ СР «Укрсоцбанк»відповідно іпотечних договорів №845/16-27/17/1/7-035 від 26.07.2007р. та №845/16-27/17/1/7-032 від 01.06.2007 р. (т.1, а.с. 93-101).

За даними Управління Держкомзему у місті Харків за ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»обліковуються договори оренди землі по вул. Шевченка, 325 (т.1, а.с. 109). Відповідно довідки Управління ДАІ МВС України в Харківській області транспортні засоби за боржником не зареєстровані (т.1, а.с. 105).

Відповідно довідок, які містяться в матеріалах справи, боржник мав три відкритих рахунки в установах банків, залишки грошових коштів на яких складають 131,95 грн. (т.1, а.с. 120-123; т.3, ас. 27, 28).

В заяві про порушення справи про банкрутство боржник зазначає, що має дебіторську заборгованість в сумі 2917,7 тис. грн.

Приймаючи оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом, місцевим господарським судом було також встановлено наявність у боржника дебіторської заборгованості у сумі 2917,7 тис. грн.

За даними проміжного ліквідаційного балансу станом на 28.02.2011року (т.1, ас. 31-32), який був затверджений загальними зборами ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина» (протокол №3 від 01.03.2011р.; т.1 ас. 61-63), балансова сума активу боржника складає 4461,4 тис грн. (в тому числі дебіторська заборгованість за товари роботи послуги - 2917,7 тис. грн.), при цьому сума поточних зобов’язань складає 7184,1 тис грн.

Тому, 01.03.2011 р. загальними зборами боржника прийнято рішення про звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, колегія суддів, частково погоджуючись з доводами апелянта, зазначає, що вказаний боржником розмір дебіторської заборгованості не підтверджується наявними матеріалами справи. Так, окрім переліку дебіторів із зазначенням суми їх заборгованості (т.1, а.с. 38), доказів на підтвердження наявної дебіторської заборгованості (підстав її виникнення, строків виконання зобов’язань, проведення роботи по її стягненню) боржником не було надано суду першої інстанції. Навіть представлені в апеляційному суді боржником копії договорів (т.3, а.с. 9-25) не можуть бути доказами наявності дебіторської заборгованості, оскільки свідчать лише про виникнення певних зобов’язань між боржником та деякими дебіторами (боржником надано підтвердження заборгованості не по всім дебіторам), а також не дають можливість встановити факт наявності непогашеного боргу та його суму на час розгляду справи про банкрутство. Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд не може вважати підтвердженою матеріалами справи дебіторську заборгованість боржника у вказаній сумі. А тому, вона не може враховуватися при визначенні загального розміру активів боржника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, оцінюючи доводи апелянта щодо невідповідності висновків про вартість майна боржника (предмету іпотеки) фактичним обставинам справи, встановила наступне.

В матеріалах справи знаходяться декілька джерел, в яких визначена вартість нежитлових приміщень боржника, які знаходяться в іпотеці у АКБ СР «Укрсоцбанк».

Так, згідно пунктів 1.2. іпотечних договорів №845/16-27/17/1/7-035 від 26.07.2007р. та №845/16-27/17/1/7-032 від 01.06.2007 р. (т.1, а.с. 93-101) загальна вартість предметів іпотеки за згодою сторін була визначена у сумі 3224606грн.

Згідно висновку про вартість майна станом на 03.02.2011 року, замовленого боржником (т.1, а.с.35), вартість цих об’єктів складає 1692800грн. Відповідно рецензії на звіт про оцінку майна, нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 13 та м. Харків, вул. Шевченка, 325а (т.3, а.с. 45-48), звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та ринкова вартість об’єкту оцінки складає 1692800грн.

За даними звітів про оцінку майна від 03.03.2011 року, проведених на замовлення апелянта (т.2, ас. 137-140), загальна вартість нежитлових приміщень боржника, що складають предмет іпотеки, дорівнює 3167200грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, за матеріалами справи максимальна вартість предмету іпотеки була визначена сторонами під час укладання договорів іпотеки та складає 3224606грн. Ця вартість є наближеної до тієї, яка була встановлена експертом під час проведення оцінки за замовленням апелянта.

Якщо прийняти за основу максимальну вартість предметів іпотеки, то загальна сума активів боржника (навіть з урахуванням непідтвердженої суми дебіторської заборгованості) буде складати 6142,3 тис грн.

Вказаний загальний розмір активів вказує на їх недостатність для повного задоволення визнаних боржником вимог кредиторів (7014742,23 грн.), що свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 5 ст. 7 та ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо посилань апелянта на невідповідність аналізу фінансово-господарської діяльності положенням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, вказані методичні рекомендації не носять обов’язкового характеру, і тому, імовірне недотримання їх боржником при проведенні аналізу, не впливає на недійсність зроблених на його підставі висновків.

По-друге, відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно, проведений головою ліквідаційної комісії аналіз може бути прийнятий до уваги судом лише за наявності інших об’єктивних доказів та повинен оцінюватися з урахуванням всіх обставин справи та зібраних у ній матеріалів. А зроблені в цьому аналізі головою ліквідаційної комісії висновки не суперечать встановленим судом обставинам справи.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують висновків місцевого господарського суду, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, боржник є дійсно неплатоспроможним, що свідчить про скрутний фінансовий стан боржника і неможливість відновлення виробництва. До моменту звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, ліквідаційною комісією виконано всі необхідні заходи та дотримано строки, передбачені ст. 60 Господарського кодексу України, ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що місцевим господарським судом було правомірно визнано ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Тому, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року та припинення провадження у справі № 5023/2802/11.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року у справі №5023/2802/11залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Фоміна В. О.

Суддя                                                                                           Кравець Т.В.  

Суддя                                                                                           Крестьянінов О.О.  

Повний текст постанови підписаний 23.12.2011 року.