ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.                                                           Справа № 5023/5961/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя  Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПАТ «Універсал Банк»- ОСОБА_1 (дов. №0220/150 від 25.01.2011р.),

ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_2 (дов. №40 від 04.01.2011р.),

боржника –не з’явився,

ліквідатор – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(вх. №5134Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 03.08.2011 у справі № 5023/5961/11

за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Артемівськ Донецької області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Циркуни Харківського району Харківської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2011 року (суддя Швидкін А.О.) за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 порушено справу №5023/5961/11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Постановою господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року у справі №5023/5961/11 (суддя Швидкін А.О.) в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Богомазова П.С. Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі, податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Зобов'язано ліквідатора виконати дії, відповідно до ст.ст. 47-49, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до 03.02.2012року виконати ліквідаційну процедуру банкрута. Усім відділам державної виконавчої служби усіх управлінь міністерства юстиції України закінчити (припинити) усі виконавчі провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_4 за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Вказана постанова мотивована тим, що боржник відсутній за місцем проживання (місцем знаходження), а також не подає протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

ПАТ «Універсал Банк»з постановою господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року у справі №5023/5961/11 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та припинити провадження у справі. Свою скаргу апелянт обґрунтовує, зокрема тим, що суд першої інстанції, визнаючи боржника-фізичну особу-підприємця - банкрутом на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не довів факт його відсутності за місцезнаходженням.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2011 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 20.12.2011 року.

До Харківського апеляційного господарського суду 19.12.2011 року надійшло клопотання представника ініціюючого кредитора про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР та довідки адресно-довідкового бюро від 16.12.2011року.

В судовому засіданні 20.12.2011 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року у справі №5023/5961/11 та припинити провадження у справі.

Представник ПАТ «УкрСиббанк»підтримав апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк».

Представники боржника, ініціюючого кредитора та ліквідатор в судове засідання не з’явилися.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

За положеннями ч. 2 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця має право звернутися кредитор, вимоги якого до боржника є безспірними і непогашеними. При цьому, відповідно положень ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розмір вимог кредитора до боржника та строк виконання зобов'язань не впливають на право звернення кредитора до суду із заявою про порушення справи про банкрутство у випадку відсутності боржника за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Підставою для визнання громадянина-підприємця –боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»може бути наявність ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Як свідчать матеріали справи, в липні 2011 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_4. Загальний розмір безспірних вимог ФОП ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 складає 95185,25грн.

Безспірність та розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника підтверджується договором про надання послуг від 15.01.2009р., актом здачі-приймання наданих послуг від 28.01.2009р., листом від 12.02.2009р., рішенням постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 22.11.2010р. у справі №1/47-10, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2011р. у справі №5023/1011/11, наказом від 02.03.2011р. у справі №5023/1011/11, постановами Московського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2011р. та повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.05.2011р. Окрім того, вимоги кредитора ґрунтуються на договорі про надання послуг від 25.01.2009р., акті здачі-приймання наданих послуг від 30.01.2009р., листі від 15.02.2009р., рішенні постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 12.03.2010р. у справі №1/112-10, ухвалі господарського суду Харківської області від 23.06.2010р. у справі №47/171-10, наказі від 23.06.2010р. у справі №47/171-10, постановах Московського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2011р. та повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.05.2011р.

Ініціюючий кредитор посилається як на підстави визнання боржника банкрутом на відсутність його за місцезнаходженням, а також неподання ним протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Досліджуючи питання ознаки відсутності боржника за місцезнаходженням апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно ч. 1, 6 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Враховуючи специфіку правового положення фізичної особи –підприємця, для цих осіб Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» також застосовує термін «місце проживання», до якого відноситься житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою –підприємцем (ст. 1 вказаного Закону). Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»відомості про місце проживання фізичної особи –підприємця повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, під місцем проживання фізичної особи-підприємця закон розуміє місце, за яким може здійснюватися зв'язок з цією особою, і ці відомості повинні міститися в Єдиному державному реєстрі.

Згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 20.04.2011 року місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1. Таким чином, за вказаною адресою повинен здійснюватися зв'язок з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Згідно витягу з Єдиного державного реєстру станом на 16.12.2011року місце проживання боржника не змінилося.

Вказані витяг та довідка з Єдиного державного реєстру не містять відомостей про відсутність боржника за вказаним місцем проживання.

Відповідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Положеннями ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»визначається, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Зазначений Закон не передбачає внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність фізичної особи-підприємця за місцезнаходженням або місцем проживання. Відповідно, довідка або витяг з Єдиного державного реєстру, в яких не містяться відомості про відсутність фізичної особи-підприємця за місцем проживання (місцезнаходженням), згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не можуть служити належним та допустимим доказом зворотного, оскільки внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру законом не передбачено.

Таким чином, наявність ознаки відсутності фізичної особи –підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) не може доводитися відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру, а повинна доводитися на загальних підставах, передбачених ст. ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України. Тому, апеляційний господарський суд на загальних підставах оцінює наявні у справі матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили..

Так, встановлена актами державного виконавця від 21.04.2011 року відсутність боржника (ФОП ОСОБА_4І.) за місцем знаходження не приймається до уваги судом, оскільки, в постановах про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2011 року та про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.05.2011року визначено іншу адресу боржника: АДРЕСА_2.

В той же час, згідно довідки адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області від 20.04.2011 року та 16.12.2011року ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та 24.03.2011 року вибув до м. Києва.

За даними адресно-довідкового бюро м. Києва станом на 28.04.2011року (довідка №9) ОСОБА_4 вибув з м. Києва ще 10.11.2009р. Вказана довідка №9 не містить даних про повторну реєстрацію його у м. Київ.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про неможливість здійснення зв’язку з фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (яка визначена у якості його місця проживання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), що може вказувати на наявність ознаки про відсутність його за місцем проживання.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»поняття «місцезнаходження»пов’язує лише із юридичною особою (зокрема, ст.ст. 1, 17 вказаного Закону).

Враховуючи, що згідно ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, зазначені вище обставини за аналогією можна розцінювати як передбачену ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ознаку відсутності боржника за місцезнаходженням.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду також погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність такої ознаки відсутнього боржника, як неподання ним протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності. Оскільки, згідно довідки Харківської ОДПІ від 16.05.2011 року №7332/10/17-140 ОСОБА_4 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець та останній звіт до ХОДПІ надавав 05.01.2010 року за ІV кв. 2009 року.

Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, встановила також наявність доказів інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру фізична особа-підприємець ОСОБА_4 знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. Оскільки такі відомості відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і фактично були до нього внесені, вони вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідно пункту 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009р. № 15 заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закон, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

В даному випадку, матеріали справи свідчать про наявність ряду ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, кожна з яких є підставою для визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 банкрутом.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що місцевим господарським судом було правомірно визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тому, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року та припинення провадження у справі № 5023/5961/11.

Однак, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що при виготовленні повного тексту постанови від 03.08.2011 року місцевим господарським судом було вказано неправильну адресу місця проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Так, замість «АДРЕСА_1»була вказана наступна адреса «АДРЕСА_1». Про наявність вказаної помилки свідчать, зокрема, наявні у справі копії паспорту, свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_4, витягу та довідки з ЄДР, рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 22.11.2010р. у справі №1/47-10, ухвали господарського суду Харківської області від 01.03.2011р. та наказу від 02.03.2011р. у справі №5023/1011/11. Допущені місцевим господарським судом помилки (описки) не зачіпають суті прийнятого рішення, оскільки не впливають на можливість ідентифікації боржника, зокрема, за його прізвищем, ім’ям та по-батькові, ідентифікаційним номером, датою та номером державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Однак, вказані помилки підлягають виправленню шляхом внесення відповідних змін до постанови господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року у справі № 5023/5961/11 змінити, зазначивши у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах замість адреси місця проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: «АДРЕСА_1»наступну адресу «АДРЕСА_1».

В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 03.08.2011 року у справі № 5023/5961/11 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Фоміна В. О.

Суддя                                                                                           Кравець Т.В.  

Суддя                                                                                           Крестьянінов О.О.