ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р.                                                            Справа № 5023/8553/11

вх. № 8553/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П. 

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 6547 від 15.11.2011р.)

3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.11.2011р.)

третьої особи - ОСОБА_3 (дов. № б/н від 06.12.2011 р.) 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Срібне місто", м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_4, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" (надалі - Відповідач) про визнання недійсним, з моменту ухвалення, рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" щодо переобрання  голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" ОСОБА_4 та замість нього обрання головою наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" ОСОБА_5, яке оформлене 08.09.2011 року протоколом №15, також просить покласти судові витрати на відповідача.

23 листопада 2011 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про призначення по справі почеркознавчої експертизи, оскільки у судовому засіданні ОСОБА_4 було підтверджено свій підпис на позовній заяві.

Представником Відповідача також було заявлено клопотання про припинення провадження у справі в зв’язку з непідвідомчістю справи господарським судам.

В свою чергу, представником Позивача було надано до суду письмові пояснення з приводу підвідомчості даної справи, в яких зазначив, що дана справа за своїм предметом, підставами та змістом є такою, що виникла з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником, не має ознак трудового спору, а тому на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду в господарському суді.

Відповідно до виписки про стан рахунку у цінних паперах № 001014 від 10.11.2011р., Позивачу належить 87 158 штук акцій Відповідача, що свідчить про наявність у Позивача статусу акціонера Відповідача.

В пункті 1.12. Рекомендацій “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” від 28.12.2007 р. N 04-5/14, Президія Вищого господарського суду України роз’яснила, що для розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання або звільнення, відкликання керівників та інших посадових осіб товариства, господарським судам слід враховувати підстави подання позову. Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю, підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств, норм ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України “Про господарські товариства”, вимог установчих документів господарських товариств.

Недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є порушенням прав учасників (акціонерів) на управління товариством, а не трудових прав керівника (інших посадових осіб) товариства. Відповідно з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з цих підстав вправі звертатися учасники (акціонери) господарського товариства. Тому спори про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення порядку їх скликанням та проведення, в тому числі рішень про обрання, звільнення, відкликання тощо керівників та інших посадових осіб господарських товариств, належать до корпоративних спорів і підлягають вирішенню господарськими судами за місцезнаходженням господарського товариства.

Враховуючи пояснення представників сторін, вищенаведені Рекомендації Президії Вищого господарського суду України та наявність у Позивача статусу акціонера Відповідача, суд вважає, що спір виник з корпоративних відносин між Відповідачем та Позивачем, як акціонером Відповідача, а тому відноситься до корпоративних спорів та підлягає вирішенню господарським судом Харківської області.

Таким чином, у задоволенні клопотання Відповідача про припинення провадження у даній справі в зв’язку з її непідвідомчістю господарському суду було відмовлено, оскільки твердження Відповідача було безпідставним.

У судовому засіданні 07 грудня 2011 року:

Представник Позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме визнати недійсним з моменту ухвалення рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" від 08.09.2011 р., яке оформлене протоколом № 15 від 08.09.2011 р. Також у наданому поясненні просить суд задовольнити уточненні позовні вимоги у повному обсязі. Надані додаткові документи, суд долучає до матеріалів справи.

Пунктом 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.  На підставі вищевикладеного суд приймає уточнення позовних вимог Позивача до розгляду.

Представник Відповідача проти уточнених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також надав до суду додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник третьої особи проти уточнених позовних вимог заперечує та у наданому поясненні просить суд відмовити у їх задоволенні. Також надав до суду додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

07 грудня 2011 року судовому засіданні оголошено перерву до 14 грудня 2011 року до 10:00.

14 грудня судове засідання поновлено та продовжено у тому ж складі.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у наданому письмовому поясненні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі. Також у наданому клопотанні просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Представники Позивача та Відповідача проти клопотання третьої особи про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 не заперечують.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Суд враховує, що предметом розгляду в даній справі є спір, що витікає з корпоративних правовідносин між сторонами справи. При цьому, господарському суду не надано сторонами доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є акціонером Відповідача, що не дає підстав суду дійти до висновку щодо можливості впливу рішення в цій справі на права та обов’язки ОСОБА_5 щодо сторін саме в сфері корпоративних відносин. За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 27, 33 Господарського процесуального кодексу України, а також того, що клопотання про залучення ОСОБА_5 до участі у цій справі заявлене представником 3-ї особи за 4 дні до закінчення передбаченого ст. 69 ГПК України строку для вирішення спору господарським судом, суд не вбачає підстав та можливості для його задоволення.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі – ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням загальних зборів акціонерів Відповідача від 28.04.2011р. (протокол №1 від 28.04.2011р.) членами наглядової ради Відповідача було обрано: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Срібне місто”.

Член наглядової ради Відповідача – ОСОБА_7 звернувся до Позивача, як голови наглядової ради Відповідача, з письмовою вимогою про скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача. В зазначеній вимозі, яка була направлена на адресу Відповідача поштою 17.08.2011р., про що свідчить штамп поштового відділення, ОСОБА_7 просив внести до порядку денного позачергового засідання наглядової ради Відповідача питання про переобрання голови наглядової ради Відповідача.

Зазначена вимога члена наглядової ради Відповідача ОСОБА_7 одержана Відповідачем 25.08.2011р., про що є відповідна відмітка на наданій господарському суду копії.

Листом від 02.09.2011 р. вих. № 450 голова наглядової ради Відповідача ОСОБА_4 повідомив члена наглядової ради Відповідача ОСОБА_7 про неможливість виконати його вимогу через її невідповідність п. 6.10 Положення про наглядову раду ПрАТ “Харківський ювелірний завод” в частині незазначення ОСОБА_7 підстав для скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача.

31.08.2011р. член наглядової ради Відповідача – ОСОБА_7 звернувся з письмовою вимогою про скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача, яку він подав  до заступника голови наглядової ради Відповідача – ОСОБА_5, в зв’язку із тим, що голова наглядової ради Відповідача ОСОБА_4 відсутній на робочому місці і не скликав позачергового засідання наглядової ради Відповідача на вимогу ОСОБА_7.

31.08.2011р. заступник голови наглядової ради Відповідача ОСОБА_5 затвердив порядок денний позачергового засідання наглядової ради Відповідача – про переобрання голови наглядової ради ПрАТ “Харківський ювелірний завод”, проведення якого він призначив на 08.09.2011р. об 11:00 год. за адресою Відповідача в кабінеті голови наглядової ради Відповідача.    

Як зазначено у протоколі засідання наглядової ради Відповідача №15 від 08.09.2011р., на засіданні наглядової ради Відповідача 08.09.2011р. були присутні всі члени наглядової ради Відповідача, включаючи Позивача та 3-ю особу, від імені якої на підставі статуту діяла директор ТОВ “Торговий дім “Срібне місто” Семенова О.С.   

В протоколі наглядової ради Відповідача №15 від 08.09.2011р. вказано, що рішення про переобрання Позивача з посади голови наглядової ради Відповідача та обрання на його посаду ОСОБА_5 прийнято 60% голосів. Позивач та член наглядової ради Відповідача ОСОБА_6 відмовились голосувати з питання порядку денного засідання ради Відповідача та підписувати протокол, яким оформлене спірне рішення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5.1 Положення про наглядову раду Відповідача члени ради товариства мають право вимагати скликання позачергового засідання ради товариства з урахуванням п.п. 6.9 та 6.10 цього Положення.

Відповідно до пункту 6.9 Положення про наглядову раду Відповідача позачергові засідання наглядової ради товариства скликаються корпоративним секретарем на вимогу: голови або голови ради товариства, члена ради товариства, ревізійної комісії товариства.

Згідно з пунктом 6.10 Положення про наглядову раду Відповідача вимога про скликання позачергового засідання ради товариства складається у письмовій формі і подається безпосередньо до корпоративного секретаря або відсилається рекомендованим листом на адресу товариства на ім’я голови ради товариства. Окрім іншого, вимога про скликання позачергового засідання ради товариства повинна містити підстави для скликання позачергового засідання ради товариства.

В порушення зазначеного пункту Положення про наглядову раду Відповідача, вимога члена наглядової ради Відповідача ОСОБА_7 про скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача не містила підстав для скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача, про що правомірно зазначено у листі Позивача від 02.09.2011р. вих. №450 у відповідь на вимогу ОСОБА_7

Дії члена наглядової ради Відповідача ОСОБА_7 в частині звернення 31.08.2011р. безпосередньо до заступника голови наглядової ради Відповідача з вимогою призначити позачергове засідання наглядової ради Відповідача так само, як і дії заступника голови правління Відповідача ОСОБА_5 по його призначенню і затвердженню порядку денного, не відповідають визначеному Положенням регламенту роботи наглядової ради Відповідача.  

Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2. Положення про наглядову раду Відповідача повноваження по скликанню засідання наглядової ради Відповідача та затвердження порядку денного засідань, належать до компетенції голови наглядової ради Відповідача.

Відповідно до пункту 6.3. Положення про наглядову раду Відповідача заступник голови ради товариства виконує обов’язки голови ради товариства за його відсутності або у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків.

Таким чином, станом на 31.08.2011р., заступник голови наглядової ради Відповідача мав право здійснювати обов’язки Позивача, як голови наглядової ради Відповідача, виключно у випадку відсутності Позивача або неможливістю виконання ним своїх обов’язків, як голови наглядової ради Відповідача.

При цьому, суд вважає, що при доказуванні факту відсутності Позивача, як голови наглядової ради Відповідача, на робочому місці 31.08.2011р., необхідно враховувати існування у нього  обов’язку перебувати на робочому місці у цей день.

Відповідно до виробничого календаря праці на 2011 рік, затвердженого наказом директора Відповідача №55 від 29.04.2011р., 31.08.2011р. є вихідним днем на підприємстві Відповідача.

Суду не представлено доказів (рішень загальних зборів акціонерів, локальних актів Відповідача, трудового контракту тощо) щодо наявності у Позивача ненормованого робочого дня на посаді голови наглядової ради Відповідача. Також, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів (наказів, розпоряджень), які б свідчили про обов’язок Позивача, як голови наглядової ради Відповідача, перебувати на робочому місці 31.08.2011р., тобто у вихідний день.

Крім того, суд враховує пояснення представника Позивача про те, що протягом серпня-вересня 2011 року Позивач, як голова наглядової ради Відповідача, у робочі дні постійно перебував на робочому місці та міг виконувати свої повноваження, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували вказане твердження.

За таких обставин, суд вважає, що 31.08.2011р., тобто у вихідний день, заступник голови наглядової ради Відповідача здійснював обов’язки Позивача, як голови наглядової ради Відповідача, зокрема, по скликанню позачергового засідання наглядової ради Відповідача на 08.09.2011р. та затвердженню порядку денного вказаного засідання, за відсутності достатніх фактичних та правових підстав для цього, тобто з порушенням пункту 6.3. Положення про наглядову раду Відповідача.

З урахуванням досліджених вище обставин, суд приходить до висновку про те, що позачергове засідання наглядової ради Відповідача, яке відбулось 08.09.2011р. було скликано з порушенням передбаченого Положенням про наглядову раду Відповідача порядку його скликання.

Відповідно до пункту 39 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”№13 від 24.10.2008р. рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд вважає обґрунтованими твердження Позивача стосовно того, що скликання засідання наглядової ради Відповідача, на якому прийнято спірне рішення, було проведено з порушенням встановленого для цього порядку та з порушенням прав Позивача. Суд при цьому виходить з наступного.  

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України “Про акціонерні товариства” наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України “Про акціонерні товариства” порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначаються цим законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України “Про акціонерні товариства” кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання  у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про    господарську діяльність акціонерного товариства.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач, як акціонер Відповідача, реалізовував своє право на участь в управління Відповідачем не тільки шляхом голосування на загальних зборах акціонерів Відповідача, а ще й шляхом здійснення комплексу таких корпоративних прав та управлінських повноважень голови наглядової ради Відповідача, як: скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача, затвердження порядку денного такого засідання, головування на такому засіданні тощо.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією Позивача про те, що спірне рішення наглядової ради Відповідача від 08.09.2011р. порушує права  Позивача на участь в управлінні Відповідачем, які полягають у здійсненні повноважень голови наглядової ради Відповідача.

Враховуючи настанови, викладені в п. 39 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”№13 від 24.10.2008р., порушення порядку скликання позачергового засідання наглядової ради Відповідача від 08.09.2011р. пов’язані з безпідставним усуненням Позивача від реалізації наданих йому повноважень, як голові наглядової ради Відповідача, порушує права Позивача на управління Відповідачем та становить окрему підставу для визнання спірного рішення Відповідача недійсним.

Стосовно доводів Позивача про відсутність кворуму прийняття спірного рішення на засіданні наглядової ради Відповідача суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Закону України “Про акціонерні товариства” члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів.  Член наглядової ради - юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером.

Відповідно до частини 2 статті 53 Закону України “Про акціонерні товариства” повноваження представника акціонера - члена наглядової ради дійсні  з  моменту  видачі  йому довіреності  акціонером  -  членом  наглядової  ради  та отримання товариством письмового повідомлення про призначення  представника, яке, крім іншого, повинно містити: 1) прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) представника; 2) дату народження представника; 3) серію і номер паспорта представника (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав; 4) місце роботи представника та посаду, яку він обіймає; 5) місце проживання або місце перебування представника.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері діяльності акціонерних товариств, передбачено дві обов’язкові умови дійсності повноважень представника акціонера у наглядовій раді акціонерного товариства, а саме: видача йому довіреності та отримання акціонерним товариством письмового повідомлення про призначення представника.

Згідно з пояснень представника Позивача, останньому, як голові наглядової ради Відповідача, ніколи не надавались будь-які повідомлення про призначення представника 3-ї особи у наглядову раду Відповідача, так само, як і довіреності на представника від 3-ї особи.

Як вбачається з протоколу засідання наглядової ради Відповідача №15 від 08.09.2011р., директор 3-ї особи - Семенова О.О. приймала участь у засіданні наглядової ради Відповідача 08.09.2011р., діючи від імені 3-ї особи, на підставі статуту 3-ї особи, тобто без довіреності.

Надаючи правову оцінку, залученим до матеріалів справи копіям повідомлення №81/1-03 від 28.04.2011р. про призначення представника та довіреності №82/1-04 від 28.04.2011р., як доказам того, що директор 3-ї особи – Семенова О.О. є повноважним представником 3-ї особи у наглядовій раді Відповідача, суд ставиться критично з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

В силу ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.  

Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю  є  письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва  перед  третіми  особами.

З аналізу копії довіреності №82/1-04 від 28.04.2011р. судом встановлено, що вона видана директору 3-ї особи - Семеновій О.О. та підписана від імені 3-ї особи самим же директором 3-ї особи – Семеновою О.О. та головою 3-ї особи - ОСОБА_7 В тексті довіреності зазначено: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Срібне місто” у особі голови ОСОБА_7 та директора Семенової Олени Олександрівни, що діють на підставі статуту  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Срібне місто”, чинною довіреністю уповноважують директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Срібне місто” Семенову Олену Олександрівну…”.

Відповідно до статуту 3-ї особи, голова ТОВ “Торговий дім Срібне місто” не наділений повноваженнями видавати довіреності від імені товариства. В судовому засіданні представник 3-ї особи пояснив, що голова 3-ї особи – ОСОБА_7 підписав вказану вище довіреність виключно як орган, який згідно пункту 10.2.12. статуту 3-ї особи, здійснює дії щодо контролю за діяльністю директора 3-ї особи.

В такому разі, зазначена довіреність була видана від імені 3-ї особи одноособово директором 3-ї особи Семеновою О.О.

Враховуючи те, що в зазначеній довіреності довіритель та представник поєднуються в одній особі, суд вважає, що за своїм змістом, довіреність №82/1-04 від 28.04.2011р. не відповідає вимогам частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України, а тому не може бути  підставою для представництва в розумінні частини 1 статті 237 Цивільного кодексу України.

Також, суд враховує, що видача довіреності є одностороннім правочином. В силу ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Отже, видаючи на своє ім’я довіреність на представництво в наглядовій раді Відповідача, директор 3-ї особи Семенова О.О. мала бути наділена для цього відповідними повноваження.

Суд не погоджується з твердженням представника 3-ї особи щодо наявності у директора 3-ї особи Семенової О.О. таких повноважень, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статуту 3-ї особи її органами управління є загальні збори учасників та директор.

Відповідно до п. 10.3 статуту 3-ї особи директор здійснює управління його поточною діяльністю. Директор підзвітний зборам учасників і організує виконання їх рішень. Відповідно до п. 10.3.1 статуту 3-ї особи її директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих які віднесено до компетенції загальних зборів товариства. При цьому, директор не в праві приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства (п. 10.3.2. статуту ТОВ “Торговий дім “Срібне Місто”).

Відповідно до ст. 57 ГК України та ст. 88 ЦК України статут суб'єкта господарювання, окрім інших відомостей, повинен містити відомості про його органи управління та їх компетенцію. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

З аналізу положень статуту 3-ї особи, судом встановлено, що її статут не містить положень, якими б повноваження по призначенню представника 3-ї особи у наглядовій раді акціонерного товариства та визначення порядку його діяльності, відносилися до одного з органів управління 3-ї особи, тобто до загальних зборів учасників чи до директора 3-ї особи.

Чинне законодавство України також не містить положень, які б чітко наділяли зазначеними вище повноваженнями загальні збори учасників чи директора товариства з обмеженою відповідальністю.

Зазначені вище положення статуту 3-ї особи встановлюють загальну компетенцію органів товариства, визначаючи загальний обсяг повноважень виконавчого органу 3-ї особи по здійсненню управління поточною діяльністю товариства – господарською діяльністю, що, згідно п 1.1. статуту 3-ї особи, є метою його створення.

Проте, спеціальних повноважень на здійснення дій від імені товариства, які не стосуються його господарської діяльності, статут ТОВ “Торговий дім “Срібне Місто” не містить.

В даному випадку, таким видом діяльності 3-ї особи, виходячи з встановленого чинним законодавством обсягом цивільної правоздатності юридичної особи, є – володіння корпоративними правами.

Натомість, відносини участі 3-ї особи в управлінні іншої юридичної особи – Відповідачем - є правовідносинами по володінню корпоративними правами, тобто корпоративними відносинами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч.3 ст. 167 ГК України).

Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами за своєю природою та змістом не відносяться до господарської (підприємницької) діяльності в цілому, і не є предметом статутної діяльності 3-ї особи зокрема.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Господарського кодексу України володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом, яке, в силу ст. 42 ГКУ, є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, статут 3-ї особи не встановлює для директора спеціального обсягу повноважень, необхідних для здійснення від імені товариства правомочності специфічного виду (не властивого для його діяльності), а саме – по управлінню його корпоративними правами.

Як зазначено вище, питання, що стосуються здійснення 3-ю особою не статутних видів діяльності, в т.ч. тих, що стосуються здійснення правомочності щодо володіння корпоративними правами, не віднесені також і до виключної компетенції загальних зборів товариства. Однак, цей факт автоматично не становить підстави для віднесення цих питань до компетенції виконавчого органу товариства, як помилково вважає 3-я особа.

Суд відзначає, що в контексті положення ч. 1 ст. 53 Закону України “Про акціонерні товариства” щодо необхідності визначення порядку діяльності представника юридичної особи - члена наглядової ради акціонерного товариства, законодавцем встановлено, що необхідною умовою належного і законного представництва такої юридичної особи в наглядовій раді акціонерного товариства – є відповідність волевиявлення представника акціонера (при голосуванні на засіданнях ради, вчиненні інших дій з реалізації правомочностей щодо володіння корпоративними правами) дійсній волі акціонера. Носієм такої волі у господарському товаристві - є його учасники, а її об’єктивізацією – є рішення загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Зважаючи на викладене, та, враховуючи, що вищим органом господарського товариства є загальні збори його учасників, саме до його компетенції відносить здійснення правомочності щодо управління належними йому корпоративними правами.

Як стверджує Позивач, який, згідно зі статуту ТОВ “Торговий дім “Срібне Місто” є його учасником, і що не заперечували іншими учасниками справи в ході її розгляду, загальними зборами учасників 3-ї особи не розглядалось і не приймалось жодних рішень стосовно призначення представника для представництва інтересів 3-ї особи у наглядовій раді Відповідача. Обсяг повноважень представника при голосуванні в наглядовій раді Відповідача та порядок його діяльності відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 Закону України “Про акціонерні товариства” також не визначався.

Таким чином, суд доходить до висновку, що 3-я особа –ТОВ “Торговий дім Срібне місто” ніколи не мало та не має, станом на теперішній час, повноважного представника у наглядовій раді Відповідача.

В такому разі, суд доходить висновку про те, що на засіданні наглядової ради Відповідача 08.09.2011р. фактично були присутні лише чотири повноважних члени наглядової ради Відповідача, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Відповідно до пункту 6.15 Положення про наглядову раду Відповідача засідання Ради Товариства у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 3 (трьох) осіб, що входять до її складу.

Отже, засідання наглядової ради Відповідача, яке відбулось 08.09.2011р. було правомочним приймати рішення з питання порядку денного.

Як вбачається з протоколу засідання наглядової ради Відповідача №15 від 08.09.2011р., члени наглядової ради Відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_6 участі в голосуванні не брали.

Тому, враховуючи відсутність у 3-ї особи повноважного представника у наглядовій раді Відповідача, за питання порядку денного засідання наглядової ради Відповідача 08.09.2011р. проголосували лише два члени наглядової ради Відповідача, які мали право голосу, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Відповідно до пункту 4 статті 55 Закону України “Про акціонерні товариства”, рішення  наглядової  ради  приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

Відповідно до пункту 6.17 Положення про наглядову раду Відповідача рішення Ради Товариства приймаються простою більшістю голосів членів Ради Товариства (більше 50 відсотків голосів), які беруть участь у її засіданні у формі спільної присутності.

За таких обставин, рішення наглядової ради Відповідача від 08.09.2011р., яке оформлене протоколом №15 від 08.09.2011р., прийняте наглядовою радою Відповідача з порушенням порядку його прийняття, а саме недостатньою кількістю голосів членів наглядової ради Відповідача, тобто за відсутності кворуму для прийняття рішення.

Вище наведене в своїй сукупності дозволяє господарському суду дійти до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Статті 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України вказують, що у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 92, 98 Цивільного кодексу України, статтями 25, 53, 55 Закону України “Про акціонерні товариства та статтями 1, 4, 43, 45, 12, 22, 27, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -  < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту ухвалення рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Харківський ювелірний завод» від 08.09.2011р., яке оформлене протоколом №15 від 08.09.2011р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський ювелірний завод» (61010, м. Харків, вул. Гагаріна, 12, код ЄДРПОУ 00227258) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61103, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) державне мито у розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 16 грудня 2011 року

по справі № 5023/8553/11.