ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2006                                                                                             Справа № 6/110 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)         

суддів:Швець В.В.,  Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1, підприємець         

від  відповідача: Скрипник О.М., дов. №170 від 15.08.06р.

    розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Кіровограді на постанову господарського суду Кіровоградської   області від  19.06.06р.  у справі № 6/110

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград

до державної податкової інспекції у м.Кіровограді

про  визнання недійсним акта та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

      - постановою господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2006р. у справі 6/110 (суддя Баранець О.М.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 14.06. та 19.06.2006р., задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) НОМЕР_1 та зобов'язано податкову інспекцію  поновити в обліковій картці платника податку на додану вартість підприємця ОСОБА_1 суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 14 696грн.

- приймаючи постанову, господарський суд виходив з того, що акт перевірки не містить відомостей про підстави цієї перевірки та період, за який вона проведена, з того, що нечітке і неповне викладення в акті перевірки обставин стосовно виявлених порушень податкового законодавства позбавило господарський суд можливості надати оцінку висновкам податкової інспекції, викладеним в акті перевірки, а також з того, що акт перевірки не містить змісту правопорушення і це свідчить про незаконність рішення податкового органу;

- не погодившись з постановою суду, ДПІ у м.Кіровограді подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- при цьому скаржник посилається на те, що оскільки підприємцем не надано доказів сплати контрагентом суми податку на додану вартість до Державного бюджету України за реалізовані товари, то відсутні і підстави для включення підприємцем відповідних сум податку до складу податкового кредиту, та, у зв'язку з цим, для відшкодування останніх з бюджету;

- позивач заперечення на апеляційну  скаргу не надав, у судовому засіданні просить залишити постанову господарсько суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з  матеріалів справи,  19.07.2004р. Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким виявлено завищення приватним підприємцем ОСОБА_1  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 14 696грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту НОМЕР_2 про результати проведення позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Даною перевіркою встановлено,  що станом на 16.07.2004р. за підприємцем відповідно до наданих ним до податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість по відповідному особовому рахунку рахується залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість в розмірі 14 696грн..

    З посиланням на п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” актом перевірки зафіксовано ненадання ПП ОСОБА_1 доказів оплати продавцям вартості товарів (робіт, послуг) та сум податку на додану вартість, що свідчить про відсутність факту надмірної сплати податку до бюджету та , у зв'язку з цим, і права на бюджетне відшкодування.

    Відповідно до акту перевірки відсутні також і докази фактичної поставки придбаних товарів (робіт, послуг), що було б підставою для видачі податкових накладних, відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого Закону.

Викладені обставини слугували визначальними для зменшення ПП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 696грн.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами вказаної вище перевірки, господарський суд правильно встановив порушення податковою інспекцією п.п.2 ч.2 п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.12.2002 року від 16.09.2002 року.

Так, в акті перевірки податковою інспекцією не визначені конкретні періоди, в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість, господарські операції, за результатами проведення яких мало місце таке значення та, як наслідок, показники податкової звітності позивача і показники, які виявлені в процесі перевірки, не наведено переліку документів ( по здійснених господарських операціях), які не надані позивачем і документ, який підтверджує факт витребування цих документів від позивача під час перевірки.

Відповідно до п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 (на момент проведення перевірки) та зареєстрованій в Мінюсті України 23.03.2001 року №268/5459 (із змінами і доповненнями) факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказується конкретні їх пункти та статті. Недотримання вказаної вимоги до оформлення акту документальної перевірки позбавляє його належної доказової сили.

З огляду на викладене господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність в акті перевірки змісту правопорушення та про неможливість вважати такий акт належним доказом порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, обставини щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування в сумі 14 696 грн. недоведені податковою інспекцією. У зв'язку з цим оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без достатніх підстав, є незаконним і не може призводити до зменшення зазначеної суми податку в картках особового рахунку позивача.

Тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства.

Дану постанову слід залишити без змін.

     У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

    Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

        - постанову господарського суду Кіровоградської  області від  19.06.06р.  у справі № 6/110 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

     Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        В.В.Швець

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                              Дата виготовлення у повному обсязі 17.10.06р.