ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2008 р. | № 04/4121 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Уліцького А.М., Чернова Є.В. |
розглянувши касаційну скаргу | Виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства "Украгро" |
на постанову | від 14.01.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | №04/4121 |
господарського суду | Черкаської області |
за позовом | Виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства "Украгро" |
до | Христинівської районної державної адміністрації |
третя особа | Закрите акціонерне товариство "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин" |
про | поновлення договору оренди |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | Пилипишин С.П., дов. |
від третьої особи: | Давигора А.М., дов. |
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-торгівельне сільськогосподарське підприємство "Украгро" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської районної державної адміністрації, заявивши вимоги постановити рішення, яким продовжити строк дії укладеного між сторонами договору від 07.03.02 оренди земельної ділянки водного фонду площею 65,6 га в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради на той самий строк та на тих самих умовах.
Позов мотивовано наявністю у відповідача переважного права на поновлення договору оренди відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також посиланням на обставини звернення його до відповідача з питання продовження дії договору та неотримання письмових заперечень відповідача.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на оголошення конкурсу щодо оренди спірної земельної ділянки після закінчення строку укладеного з відповідачем договору оренди, зважаючи на неналежне виконання ним умов цього договору щодо сплати орендної плати. За результатами конкурсу відповідачеві запропоновано виготовити технічну документацію та у зв'язку з його згодою відповідачем прийнято розпорядження від 13.06.07 №127 "Про надання дозволу на розробку технічної документації та нормативно-грошової оцінки для передачі земельних ділянок в оренду". Через невиконання позивачем вимог щодо виготовлення технічної документації відповідачем проведено повторний конкурс, на підставі якого згідно з розпорядженням від 31.07.07 №170 надано дозвіл на виготовлення технічної документації та грошової оцінки ЗАТ "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин", який вказані дії вчинив.
Ухвалою від 30.08.07 господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин".
Третя особа проти позову заперечила, посилаючись на наявність у неї переважного права на укладення договору оренди частини спірної земельної ділянки відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" як переможця конкурсу, який виконав його умови.
Рішенням від 02.10.07 господарський суд Черкаської області (суддя Упир І.І.) позов задовольнив повністю, поновивши укладений між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, а також скасував ухвалу від 16.08.07 про забезпечення позову.
Рішення мотивовано наявністю у відповідача права на поновлення спірного договору оренди у зв'язку з відсутністю заперечень відповідача та порушенням відповідачем прав позивача при оголошенні конкурсу щодо спірної земельної ділянки.
Постановою від 14.01.08 Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Шевченка В.Ю. –головуючого, Гаврилюка О.М., Мельника С.М.) рішення суду першої інстанції скасував у частині продовження дії договору оренди, в задоволенні позову відмовив повністю, а в решті рішення залишив без змін.
Постанова мотивована встановленням обставин припинення дії спірного договору оренди та відсутності підстав для його поновлення з огляду на обставини обізнаності позивача про оголошення конкурсу щодо оренди відповідної земельної ділянки, в якому він взяв участь.
Ухвалою від 24.03.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, зокрема ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно зі ст. 118 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі розпорядження голови Христинівської районної державної адміністрації від 07.03.02 №53 "Про надання в оренду земель" між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 65,6 га строком на 5 років до 07.03.07.
Згідно з п. 3.2 договору по закінченню строку договору орендар має право за згодою сторін на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу про бажання продовжити даний договір на певний строк не пізніше, ніж за два місяця до закінчення строку цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частина 3 ст. 33 вказаного закону передбачає, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Як правильно визначив суд апеляційної інстанції, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. До того ж вказана норма не передбачає зміну відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.
Відповідно до ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, які в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Крім того, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено захист цивільних прав і інтересів шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Як вбачається з рішення у справі, поновлюючи спірний договір оренди, суд першої інстанції виходив лише з обставин звернення позивача до відповідача 04.01.07 з заявою про продовження терміну оренди спірної земельної ділянки та ненадіслання відповідачем позивачу відповідного листа-повідомлення.
При цьому суд не досліджував обставини щодо розгляду відповідачем заяви позивача від 04.01.07 з прийняттям певного рішення з цього приводу. Зокрема, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки викладеним у позовній заяві доводам щодо передачі вказаної заяви відповідачем на розгляд конкурсної комісії, яка винесла щодо неї позитивний висновок. Тобто наявність або відсутність передбачених законом підстав для поновлення спірного у справі договору в порядку ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", виходячи з фактичних обставин справи, судом першої інстанції не встановлено.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи вищевказані обставини також належним чином не дослідив, зокрема, не встановивши підстави передачі відповідачем заяви позивача конкурсній комісії та повноваження цієї комісії з розгляду клопотання про поновлення договору на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Натомість, вирішив спір, виходячи лише з обставин оголошення відповідачем конкурсу щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки та участі позивача у конкурсі. З цього приводу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про участь позивача у конкурсі на загальних засадах у зв'язку з відсутністю у нього переважного права на поновлення договору через неналежне виконання ним своїх обов'язків за договором. Проте фактичні обставини щодо позбавлення відповідачем певним чином позивача переважного права на поновлення договору з викладених підстав судом апеляційної інстанції не встановлено.
До того ж суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував, що предметом даного спору, виходячи з заявлених у справі позовних вимог –поновлення договору на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не є обставини щодо виконання сторонами ст. 16 та ч. 1 ст. 33 цього закону щодо правомірності та правильності проведення конкурсу на право оренди спірної земельної ділянки. Проте позивач не позбавлений права на захист своїх прав у встановленому законом порядку в разі їх порушення при проведенні вказаного конкурсу.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у справі вимог ст.ст. 43, 47, 43, 80, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи на засадах рівності та змагальності сторін, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.
Крім того, слід зауважити, що суд першої інстанції в своєму рішенні дійшов висновку про те, що відпала необхідність в забезпеченні позову, застосованому ухвалою від 16.08.07, а тому скасував вказану ухвалу. Проте Господарський процесуальний кодекс України не передбачає скасування судом першої інстанції власних ухвал, а у ст. 68 цього кодексу йдеться лише про скасування забезпечення позову, а не відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.10.07 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.08 у справі №04/4121 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді А.Уліцький
Є.Чернов