ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2006 Справа № 11/119 (6/452)
16.10.2006 Справа № 11/119(6/452)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецької Л.М. - доповідача
суддів: Науменка І.М., Герасименко І.М.,
Секретар судового засідання Клименко Ю.І.
за участю представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, нотаріально посвідчена довіреність реєстраційний НОМЕР_1;
від відповідача: Федчишин Андрій Анатолійович юрисконсульт агропромислового комплексу юридичного відділу, довіреність №19-37 юр від 09.02.06;
Шавкун Юрій Миколайович головний зоотехнік, довіреність №19-123 від 04.05.06;
Забазнова Анастасія Олексіївна юрисконсульт І категорії бюро з претензійно-позовної роботи юридичного відділу, довіреність №19-32 юр від 09.02.06;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.06 у справі №11/119 (6/452)
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до: відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг”, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 1 287 230,80 грн. збитків
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.06р. у справі № 11/119(6/452)(суддя Мельниченко І.Ф.) відмовлено в задоволенні позовних вимог до відповідача про стягнення з останнього суми збитків за односторонню відмову від виконання умов договору.
Рішення мотивоване тим, що причиною відмови від співпраці по договору стало порушення позивачем його умов, зокрема ненадання відповідних сертифікатів якості, п. 33, 4.2, 6.1, 9.1.
Тому відповідач для запобігання подальших збитків, пов”язаних з поставкою неякісної продукції, утримався від подання подальших заявок.
Крім того, сторони припинили роботу за спірним договором у червні 2004 року. У той час, як договори на закупівлю сировини та наданню послуг по виготовленню та перевезенню БСК позивач зі своїми контрагентами уклав у вересні -жовтні 2004 року за два-три місяці до закінчення строку дії договору, тим самим він свідомо сприяв збільшенню своїх збитків. Проте укладені договори зі своїми контрагентами не виконувались, що спростовує посилання позивача на завдання йому шкоди у вигляді упущеної вигоди. Крім того, у справі не надано доказів фактично понесених збитків у позивача у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем. відсутній і склад цивільного правопорушення: факту заподіяння збитків, протиправної поведінки, причинного зв”язку між протиправною поведінкою та збитками, вина, які не були доведені позивачем.
Позивач з рішенням суду не погодився звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що сам факт розірвання в односторонньому порядку укладеного договору є протиправною поведінкою відповідача. навіть якби і мав місце факт поставки неякісною продукції, то відповідач повинен був звернутися з позовом про розірвання договору. Або запропонувати позивачеві підписати двосторонню угоду про розірвання договору після надіслання відповідних пропозицій(ст.188ГК, ст. 652 ЦК України). Тому не є правомірною одностороння відмова від виконання умов договору.
Він не порушував взятих на себе зобов'язань по договору. В рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2005 р. у справі № 6/224 судом був встановлено, що товару на суму 948 071 грн.50 коп. Повинен був поставлятися відповідачем Криворізькому металургійному комбінату (правонаступником якого є відповідач у даній справі), який без
письмового попередження про розірвання укладеного договору відмовився від отримання товару. Тому у даному випадку йдеться не про реальні збитки, а про збитки у вигляді упущеної вигоди. Є помилковим і висновок про те, що сторони припинили роботу за договором, у цей час договір був діючим. Суд порушив правила доказування, тому що відповідач повинен доказувати відсутність своєї вини. Просить скасувати рішення суду, задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг”, вважає, що суд першої інстанції всебічно з'ясував обставини справи з урахуванням норм матеріального і процесуального права та прийняв правильне рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними; просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.06 призначено розгляд справи на 18.09.06р., 18.09.06р. в судовому засіданні оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 02.10.06р., 02.10.06р. в судовому засіданні оголошена ухвала про відкладення розгляду справи до 16.10.06р.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 6 січня 2004 року між сторонами
( позивачем і Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом “Криворіжсталь”, правонаступником якого є відповідач) укладено договір купівлі-продажу 304 (т.1 а.с.8) . Відповідно до п.1 “Предмет договору” продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця балансуючу суміш кормів(БСК)( надалі товар) відповідно до Специфікації яка додається до договору, а Покупець прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.
П.3.2 Договору передбачено, що відпуск товару Продавцем здійснюється партіями упродовж 5 днів після надання Покупцем письмової заявки. Продавець не робить відвантаження без письмового узгодження з покупцем номенклатури й обсягів поставки.
В п. 3.5 Договору йдеться про те, що поставка вважається виконаною продавцем за умови точної відповідності поставленої партії Товару заявці Покупця по строках номенклатурі, обсягу і складання двостороннього акта прийому-передачі товару, підписаного сторонами.
Таким чином сторони узгодили порядок поставки партіями тільки після надання письмової заявки і поставка вважається виконаною тільки у разі відповідності партії поставленого товару даним, вказаним у заявці.
Договір діє до 31.12.2004 року(т.1 а.с.10) , обсяг товару передбачений у специфікації, його вид (БСК-2,-3,-4) та вартість, а також загальна вартість 1 915.619 грн. 14 коп., що складає ціну договору(т.1 а.с.12).
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що відповідач надав позивачеві тільки частину заявок на товар, передбачений у специфікації до договору, а саме на суму 399 866 грн. Цим самим він порушив умови договору в частині надання заявок на менший обсяг товару, ніж це передбачено умовами укладеного договору. Стурбований такою ситуацією позивач 1.11.04 р. надіслав відповідачеві листа, у якому він просив повідомити про свої наміри стосовно виконання умов договору, термін якого закінчувався 31.12.2004 р (т.1 а.с.13). Відповідач надав відповідь про те, що надання заявок на поставку чергової партії товару є його правом і він може його використати або утриматися від надання заявок на протязі терміну дії договору.(т.1 а.с.14). Таким чином, на момент листопада 2004 року під час дії договору між сторонами існували передбачені в ньому права і обов'язки і між ними не йшлося про його розірвання, дострокове припинення чи односторонню відмову відповідача від договору. Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що сторони фактично припинили роботу за спірним договором у червні 2004 року. Такий висновок суперечить вимогам ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору а вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Принцип належного виконання умов договору стосується суб'єктів, предмета, строку чи терміну, місця, способу виконання. Належний спосіб виконання даного договору означає надання відповідачем заявок на поставку партії товару в межах обсягу, передбаченого в специфікації, про що йдеться у п.1.1 Договору (предмет договору) та у п.3.2 та 3.5 (умови виконання поставки -як відповідність заявки та поставленої партії товару). Тому є невірним висновок суду першої інстанції, який без достатнього правового обґрунтування підтримав правову позицію відповідача , яка зводиться до того, що обсяг поставки є тільки можливим на протязі дії договору. Обсяг поставки є обов'язковим для сторін, бо він є суттєвою умовою укладеного Договору, і для того, що належним чином виконати його умови відповідач був зобов'язаний надавати заявки на партії товару в обсязі, передбаченому у специфікації , прийняти і оплатити цей товар, а позивач зобов”язаний виготовити цей товар і поставити його відповідачеві.
Відповідно до ст.615 ЦК України одностороння відмова від
зобов”язання (повна або часткова) може відбутися тільки тоді, коли одна сторона порушує зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
З матеріалів справи видно і в судовому засіданні підтверджено, що відповідач посилається на неякісність попередніх партій товару, наданого позивачем, відсутність ТУ і ДСТУ на нього(тобто ненадання їх позивачем), відсутність сертифікатів якості на товар, ярликів тощо.
Згідно ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
- відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
- вимагати заміни товару.
Натомість відповідач погодився з тими партіями товару, які були поставлені йому раніше, хоч і висловив свої претензії з приводу відсутності рецепта та відсутності документів про якість, ТУ,ДСТУ(т.1 а.с.42-43), але оплатив поставлений товар і н використав своє право на стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне надання супроводжуючих документів та поставку неякісного товару( п.8.1,8.2 Договору). Про те, що він в односторонньому порядку відмовляється від договору, відповідач не повідомляє позивача, не вимагає повернення сплаченої суми. Йдеться тільки про можливість застосування штрафних санкцій до позивача (т.1 а.с.43) та про підтвердження договірних відносин на листопад 2004 року. Договором також не передбачена можливість і випадки односторонньої відмови від нього.
Таким чином, одностороння відмова від виконання умов договору є порушенням зобов'язань і неправомірною поведінкою відповідача.
Предметом даного спору є вимога позивача до відповідача сплатити суму збитків, завдану порушенням умов договору. Відшкодування збитків регламентується п.4 ст.611 ЦК України, у якій йдеться про те, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Збитками є :
1) витрати, яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням своєї речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних умов обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у позовній заяві позивач посилався на завдання протиправною поведінкою збитків у вигляді упущеної вигоди . В даному спорі упущеною вигодою позивача є ціна договору, а саме вартість товару в частині ненаданих на нього заявок (т.1 а.с.3) -1 515 752,70 грн. Оскільки упущеною вигодою є саме неотриманий доход позивачем, а поняття доход ширше від поняття прибуток ( як різниця між доходом і витратами), то є помилковим розрахунок позивача, який виключає з неотриманого доходу собівартість товару, що по своїй суті є прибутком , а не доходом, як того вимагає законодавець. Таким чином правильно вважати розмір неотриманого доходу позивачем 1 515 752,70 грн. , як він зазначив у позові.
Разом з тим, хоча позивач і вжив заходів для одержання своїх неодержаних доходів (ст. 623 ЦК України), направив пропозиції іншим контрагентам з пропозицією купити його товар, його поведінка теж була неправомірною, тому що він теж припустився порушень деяких умов договору, що в свою чергу спричинило завдання збитків йому самому (ненадання супровідних документів, сертифікатів якості на деякі види товару БСК, плутанина у ярликах тощо). З урахуванням змішаної форми вини обох сторін (вина відповідача полягає в тому, що він усвідомлював протиправний характер своєї поведінки по односторонній відмові від умов договору і повинен був передбачати її шкідливі наслідки для позивача) (ч.1 ст. 616 ЦК України) суд вважає за можливе зменшити розмір заподіяних збитків у формі неотриманих доходів до 800 000 грн. Суд при цьому враховує тривалість протиправної поведінки відповідача - з моменту ,коли він перестав надавати заявки, а також те, що реальність отримання неотриманого позивачем доходу є безспірною, тому що відповідач є платоспроможним і вчасно розраховувався з позивачем за поставлені партії.
Таким чином, є доказаними у даній справі факт протиправної поведінки відповідача і частково позивача (що є підставою для зменшення упущеної вигоди), заподіяння позивачеві збитків своєю протиправною поведінкою у формі упущеної вигоди - нетримання того планового доходу, який позивач повинен був отримати, якби відповідач надавав заявки на весь товар, що є предметом договору, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і неотриманим доходом (ненадання заявок спричинило не поставку товару), а також вина відповідача, який усвідомлював протиправний характер своїх дії і свідомо допускав можливість заподіяння збитків позивачеві.
Тому висновки суду постановлені з порушенням вищенаведених норм матеріального права, не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак рішення суду підлягає скасуванню. Позов підлягає задоволенню частково в розмірі 800 000 грн. , які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, судові витрати підлягають розподіленню пропорційно задоволеним позовним вимогам, в іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 103-105 господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.06р. по справі № 11/119(6/452) скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг”, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе,1 (р/р 26007301153054/980 в Філії „Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”, МФО 305493, код ЄДРПОУ 24432974) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 у Південному відділенні КБ „Приватбанк”, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний НОМЕР_4) 800 000 (вісімсот тисяч) грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, а також витрати по сплаті держмита 6436 (шість тисяч чотириста тридцять шість) грн. 15 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 (сто вісімнадцять) грн.
В іншій частині позову -відмовити.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.
Головуючий Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя І.М.Герасименко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко