Справа 2а-2167/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03 червня 2011 року 19год. 18хв. м. Сокиряни

          Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Побережна О. Д., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі  про визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області та зобов"язання здійснити нарахування та виплат підвищення до пенсії,-

встановила:

Позивачка 18 травня 2011 року  звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

Відповідачем у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали та копій документів не було подано до канцелярії суду письмових заперечень на даний позов.

Згідно статті 6 Закону (в редакції Закону від 18.11.2004 року №2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно Законів України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646 -УІ та Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 2857 - VІ від 23.12. 2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн., з 01.01.2011 року  - 750 грн., з 01.04.2011 року - 764 грн.   

Протягом шести місяців до часу звернення позивача до суду йому як дитині війни, відповідачем нараховано та виплачено підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих громадян” у розмірі  49,8 грн. щомісячно.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 3 частиною 2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.11.2010 року по справі № 1-47/2010 та № 22-рп/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 7 розділу  VІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року яким Кабінету Міністрів було надано право  за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету приймати рішення щодо перегляду деяких розмірів виплат, визначених законодавством, та по інших законодавчих актах, які передбачають додаткові видатки з державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним, а позовні вимоги  обґрунтованими.

Однак, суд вважає, що вирішуючи справу необхідно обрати інший спосіб захисту порушеного позивачем права.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги роз’яснення Вінницького апеляційного адміністративного суду №1-10/193 від 09.03.2011 року та постанову цього ж суду по справі №2а-1503/10/0206 від 23.02.2011 року, суд вважає, що порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов’язати УПФУ в Сокирянському районі нараховувати та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 передбачену ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з  18.11.2010 року  і по день припинення права на таку допомогу.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на його користь.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1,3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-1У, ст.28 ч.1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У, ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646 –УІ, ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 2857 - VІ від 23.12. 2010 року, рішення Конституційного Суду України  від 30.11.2010 року по справі № 1-47/2010 та № 22-рп/2010  та керуючись ст.ст. 7-11, 71 ч.3, 94, 160-163, 183-2, 256 ч.1 КАС України, -

постановила:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі - задовольнити.

Дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни із урахуванням підвищення пенсії за віком у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  18.11.2010  року по 18.05.2011  року  визнати неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці  с.Олексіївка    Сокирянського району Чернівецької області –підвищення до пенсії за віком як дитині війни  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за період з  18.11.2010 року по день винесення даної постанови, з урахуванням фактично виплачених сум, а також нараховувати та виплачувати зазначене підвищення до припинення права на таку допомогу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жительці  с.Олексіївка   Сокирянського району Чернівецької області - 3 грн. 40 коп.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області виконати дану постанову негайно.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Постанова суду набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий: