ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" квітня 2008 р. | справа № 5020-2/031-5/035 |
За позовом Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Кримтур” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, б. 9)
до відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83)
Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3).
державне комунальне підприємство „Севміськводоканал” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)
про визнання права власності.
Суддя: І.В. Євдокимов
Представники:
позивач - Конюшенко Ірина Олександрівна, юрисконсульт, довіреність № 17/01-р від 15.01.08, Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Кримтур”;
відповідач - Дюкова Марія Олександрівна, головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності, довіреність № 83 від 12.01.08, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;
третя особа не з’явився, Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна”;
третя особа - Дюкова Марія Олександрівна, головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності, довіреність № 03-15/4394 від 31.10.07, Севастопольська міська Рада;
третя особа - Зайцева Олена Олександрівна, начальник юридичного відділу, довіреність № 20/2-14 від 03.01.08, , Державне комунальне підприємство „Севміськводоканал”;
СУТЬ СПОРУ:
Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Кримтур" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом та просило суд визнати за ним право власності на каналізаційно-насосну станцію туристично-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що набув право власності на вказане майно під час передачі його засновником - Українською радою профспілок у складі незавершеного будівництва. Зазначене майно знаходиться у нього на балансі та він несе всі витрати по його утриманню.
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем уточнені вимоги. Відповідно до поданої заяви від 27.02.2007р. позивач просить визнати за ним право власності на каналізаційно-насосні станції №16, №16а з напірними колекторами, розташованими в с. Учкуєвка, по вул. Челюскінців, 107.
Відповідач у справі – Фонд комунального майна Севастопольської міської ради у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивачем не доведено будівництво ним спірного майна або за його дорученням, оплату відповідних робіт. Крім того, відповідач вважає, що спірне майно є самовільно збудованим, оскільки проектно-кошторисна документація на будівництво об’єктів, дозвіл на проведення будівельних робіт за проектом, які мають бути видані уповноваженими на те органом, позивачем не надані.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 14.02.2007р. відповідач у справі –Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації замінено правонаступником –Фондом комунального майна Севастопольської міської ради. Також, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб залучено КП Севастопольської міської ради "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна", Севастопольську міську раду.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 14.03.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державне комунальне підприємство "Севміськводоканал ".
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 07.05.2007р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду за позивачем визнано право власності на каналізаційно-насосні станції №№16,16-А з напірними колекторами, що розташовані за адресою: м. Севастополь, с.Учкуєвка, вул. Челюскінців, 107.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності на спірне майно, суд першої інстанції виходив з того, що:
- спірне майно є складовою частиною туристсько-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова, що належить позивачу;
- каналізаційно-насосна станція №16-А введена в експлуатацію у грудні 1990р. та знаходиться на балансі філії позивача –Туристсько-оздоровчого комплексу ім.А.В. Мокроусова, усі витрати щодо утримання та охорони її несе вказана філія;
- каналізаційно-насосна станція №16 передана на баланс ДКП "Севміськводоканал" у 1978 році;
- право власності на спірні об’єкти за будь-якою особою не зареєстровано, прав третіх осіб на спірне майно не встановлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007р. рішення господарського суду м. Севастополя від 07.05.2007р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2007 рішення господарського суду м. Севастополя від 07.05.2007 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою суду від 23.01.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим.
Представник третьої особи - КП Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” в судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
04.09.1962 рішенням Севастопольського виконкому № 475 від 04.09.1962 відведено земельну ділянку Севастопольській турбазі (Укрсовпроф) в Учкуєвці і передано на баланс незавершені будівництвом будівлі і споруди від управління торгівлі.
27.04.1981 розпорядженням виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів забудовнику Кримській обласній Раді по туризму й екскурсіях дозволено здійснювати проектно-вишукувальні роботи.
05.05.1981 рішенням виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів №6/359 уточнено площу земельної ділянки, яку виділено під будівництво туристичної бази ім. А.В. Мокроусова –10,3 га, видано державний акт на право постійного користування землею І-КМ №005127 від 31.03.1999 дочірньому підприємству Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР”, яке 03.04.1992 було створено, а 12.03.1999 протоколом № 7 реорганізоване в філію акціонерного товариства.
25.12.1978 Постановою Президії Центральної Ради по туризму й екскурсіях (протокол №13 п.12) визначено, що туристська база ім. А.В. Мокроусова створена в 1963 році.
Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” створено постановою Федерації Незалежних Профспілок Криму №1 від 16.01.1992, зареєстроване 28.01.1992 в виконкомі Київської райради м. Сімферополя №27 на базі майна туристських екскурсійних організацій Кримської республіканської ради по туризму та екскурсіях.
10.01.1992 за актом приймання-передачі здійснена передача майна на суму 61800,00 тис. руб. згідно з доданим до нього переліком, в тому числі туристсько-оздоровчий комплекс ім. А.В. Мокроусова.
10.12.1999 вказане майно передано позивачем за Актом своїй філії –туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.
13.12.2004 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1937-р створена Державна приймальна Комісія по прийняттю спірних об’єктів в експлуатацію.
23.12.2004 державна приймальна комісія Актом прийняла в експлуатацію будівлі і споруди першої черги будівництва філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.
28.12.2004 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №2060-р затверджено Акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію першої черги будівництва туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.
Вказані факти встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 08-12 серпня 2005 року у справі №20-7/186 за позовом Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, Державного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна м. Севастополя, Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Севастополі про визнання права власності, спонукання видати свідоцтво про право власності на спірне майно, спонукання здійснити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Факти, які встановлені цим рішенням, мають преюдиціальну силу відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, тому не підлягають доведенню знову під час розгляду даної справи.
Судом встановлено, що об'єкти незавершеного будівництва - каналізаційно-насосна станція № 16 та каналізаційно-насосна станція № 16-А, є складовими частинами туристично-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова, що належить позивачу, та розташовані на території цього комплексу, а саме, в місті Севастополі за адресою: вул. Челюскінців, 107, село Учкуєвка.
20 травня 1980 року був складений акт вибору земельної ділянки під будівництво, у тому числі і каналізаційно-насосної станції № 16-А, замовником у акті вибору земельної ділянки є Кримська обласна Рада по туризму та екскурсіях.
Каналізаційно-насосна станція № 16-А введена в експлуатацію у грудні 1990 року та знаходиться на балансі філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР" туристично-оздоровчого комплексу ім. А.В.Мокроусова. Усі витрати щодо утримання та охорони каналізаційно-насосної станції № 16-А несе філія.
Каналізаційно-насосна станція № 16 передана на баланс ДКП „Севміськводоканал" у 1978 року.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Так у серпні 1962 року Міністерство торгівлі України передало будмайданчик пансіонату у м. Севастополі з незавершеним будівництвом Української раді профспілок, яка в свою чергу передала Кримській обласній Раді по туризму й екскурсіях, правонаступником якої є позивач.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України № 435-ІV від 16.01.2003) останній застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини сторін продовжують існувати після 01.01.2004, тому до спірних правовідносин застосовується Цивільний кодекс України (Закон України № 435-ІV від 16.01.2003).
Оскільки право власності на каналізаційно-насосну станцію № 16 та каналізаційно-насосну станцію № 16-А не було підтверджено до набранням законної сили Цивільним кодексом України № 435-ІV від 16.01.2003, то суд застосовує положення Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з актом вибору земельних ділянок та довідок про витратну частину замовником в будівництві була Кримська обласна Рада по туризму й екскурсіях, правонаступником якої є позивач.
Кримська обласна Рада по туризму й екскурсіях утворив нові будівлі та споруди, тобто власником даного майна є позивач.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право власності Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, буд. 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02648828) на каналізаційно-насосні станції № 16 та № 16-А з напірними колекторами, що розташовані за адресою: вул. Челюскінцев, 107, с. Учкуєвка, м. Севастополь.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
17.04.2008
Розсилка:
1. Кримське ЗАТ по туризму та екскурсіях „Кримтур” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, б. 9)
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
3. Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83)
4. Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3).
5. державне комунальне підприємство „Севміськводоканал” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)
6. справа
7. наряд