ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" жовтня 2006 р. Справа № 1/322-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Беловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Залізний Порт
П-2 Приватний підприємець ОСОБА_2, м.Херсон
до Новофедорівської сільської ради, Голопристанський район
про скасування окремих положень рішення
за участю представників сторін:
від позивача - 1 - ОСОБА_3 - представник за дорученням, ОСОБА_4- представник за дорученням
від позивача - 2 ОСОБА_3 - представник за дорученням,
від відповідача: Канівець А.І. представник за дорученням
Судом оголошувалася перерва до 20.10.2006 року, для прийняття повного тексту постанови.
20.10.2006 року судове засідання продовжено.
Приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про скасування п.1 рішення НОМЕР_1 Новофедорівської сільської ради Голопристанського району від 04.08.2006 року в частині відмови підприємцям в викупі земельної ділянки що знаходиться в АДРЕСА_1. Свої вимоги підприємці мотивують тим, що сільською радою при прийняті цього рішення були порушені ст.128 Земельного Кодексу України та п.5 Указу Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення". В частині спонукання підприємців в визначені сервітутних проходів та проїздів, на думку позивачів рада вийшла за межі своєї компетенції.
Відповідач фактично проти позову не заперечує.
Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Між Новофедорівською сільською радою - Орендодавець - та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - орендарями- 26.05.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,2889га в АДРЕСА_1 . На земельній ділянці що передана в оренду як зазначено в п.3 договору знаходяться об"єкт нерухомого майна відповідачів.
З матеріалів справи випливає що на даній земельній ділянці розташована база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 яка складається з житлового корпусу, сторожки, погрібця з підвалом, сторожки автостоянки, сміттязбірника, водонапірної башти, глубинного насосу, скважини, повітки, огорожі, каналізаційної мережі, мостійні. Вказана база відпочинку придбана позивачами по справі на підставі договору купівлі продажу від 29.10.2004 року. Ця база згідно з витягу реєстрації права власності на нерухоме майно є спільною власністю ПП ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_1 про що в книзі запису БТІ здійснений відповідний запис 30.11.2004 року за реєстраційним НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.02.2006 року як власники об"єкту нерухомості який належить їм на праві спільної власності, а саме база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою здійснення підприємницької діяльності звернулися до Новофедорівської сільської ради з заявою про надання дозволу складення звіту з експертної оцінки земельної ділянки що визначена в вище вказаному договорі оренди для її викупу. Рішенням Новофедорівської сільської ради 6 сесії 5 скликання НОМЕР_1 позивачам відмовлено в наданні згоди на викуп земельної ділянки до моменту виділення земельних часток відповідно до експертного висновку по кожному заявнику сервітутних проходів і проїздів.
Суд вважає що це рішення підлягає скасуванню. Частиною 5 ст.128 Земельного Кодексу України та п.5 Указу Президента України " Про продаж земельних ділянок не сільськогосподарського призначення" визначені підстави в відмові продажу земельної ділянки якими є :
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення;
- виялення недостовірних відомостей у поданних документах;
- якщо до суб"єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.
При прийняті спірного рішення сільська рада вийшла за межі підстав. Відмовляє позивачам в викупі земельної ділянки не визначила жодної підстави відмови у викупі, що передбачені вище названими нормативними актами. Визначені в цих нормативних актах підстави відмови в викупі земельної ділянки суб"єктом підприємницької діяльності є вичерпаними і не підлягають розширюваному тлумаченню.
Складення звіту з експертної оцінки ділянки необхідно проводити при вирішенні сільською радою питання щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки та на розробку цього звіту.
Зазначені в цьому рішенні зобов"язання ОСОБА_1 і ОСОБА_2. визначити сервітутні проходи та проїзди не відповідає чинному законодавству. Статтею 100 Земельного Кодексу України зазначений порядок встановлення земельних сервітутів. З цієї статті випливає що земельний сервітут встановлюється між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. З цього слід прийти до висновку що зобов"язуючи позивачів визначити сервітутні проходи та проїзди сільська рада вийшла за межі своєї компетенції.
Статею 120 Земельного Кодексу України передбачено що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку може переходи до їх власників на підставі цивільно-правових угод, а при переході права власності на будівлі і споруди до кількох осіб визначається пропорційно часткам осіб в вартості будівлі та споруди якщо інше не передбачено в договорі купівлі-продажу. Також суд вважає, що у спірному рішенні слід було зазначити, що воно прийняте не у відношені - фізичних осіб - громадян, а у відношені приватних підприємців як суб"єктів підприємницької діяльності, так як наявність у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві власності бази відпочинку свідчить про те, що вони цю базу використовують для підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.86 Земельного кодексу земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначення частки кожного з учасників спільної власності, або без визначення часток учасників спільної власності.
Тому спонукання радою відповідачів встановити частки земельної ділянки суперечить положенням цієї статті кодексу, так як це виключно право співвласників встановлювати або ні частки спільної власності на земельну ділянку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що приватні підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 що мають у спільній частковій власності об"єкт нерухомого майна а саме будівлю базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 мають право вимагати від сільської ради передачу у власність земельну ділянку на якій розташована вказана база відпочинку, а сільська рада при вирішені цього питання зобов"язана керуватися виключно чинним земельним законодавством. З урахуванням викладених вище обставин суд приходить до висновку, що спірне рішення сільської ради слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 КАСУ, суд
постановив:
1.Позов задовольнити.
2.Скасувати рішення 6 сесії 5 скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району НОМЕР_1 в частині відмови в наданні згоди на викуп земельної ділянки заявникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як суб"єктам підприємницької діяльності.
3.Повернути з державного бюджету ПП ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3грн.40коп.
4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Губіна
повний текст
постанови підписано__________