ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2006 р. Справа № 11/420-06
вх. № 12455/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Бєлашов А.М.
позивача - Кузнєцова О.Б.
третьої особи - Кравченко К.В.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Фрунзенського р-ну., м. Х-в в особі Харківської міської Ради, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління земельних ресурсів м. Харкова
до СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків
про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0012 га по АДРЕСА_1 повернути її позивачеві та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач користується земельною ділянкою без оформлення правоустановчих документів, що є підставою для звільнення земельної ділянки на підставі статті 212 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні представник прокуратури та позивача підтримали заявлений позов в повному обсязі та пояснили, що ордер НОМЕР_1 не є документом, який надає право на користування земельною ділянкою.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими. Письмових пояснень не надав.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на те, що кіоск розміщений на земельній ділянці не самовільно, а на підставі дозволу компетентного органу, оформленого ордером НОМЕР_1.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача третьої особи, відповідача, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Управління земельних відносин Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради шляхом проведення обстеження земельних ділянок виявило, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0012 га за адресою: АДРЕСА_1 без укладення договору оренди, про що був складений акт від 14.09.2006 року НОМЕР_2
Прокурор отримавши вказану інформацію дійшов висновку про порушення інтересів держави в особі позивача та подав відповідний позов.
Матеріали справи свідчать, що фактично відповідач використовує земельну ділянку під кіоском за адресою: АДРЕСА_2 а не АДРЕСА_1, як вказує прокурор в позовній заяві. Правовою підставою для розміщення відповідачем кіоску на земельній ділянці по АДРЕСА_2 - є ордер НОМЕР_1. Суд дослідивши ордер та матеріали справи встановив, що ордер був виданий Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі розпорядження № 91 від 26.02.2001 року Фрунзенського райвиконкому м. Харкова, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 31.12.2003 року № 1313 та відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 156 від 13.04.1994 року "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові".
Таким чином, відповідач здійснював роздрібну торгівлю з кіоску на підставі ордеру з 2001 року, який був виданий в період дії Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Рішенням XI сесії Харківської міської ради XXIII скликання від 28.05.1998 року "Про передачу виконкому повноважень по передачі, наданню, вилученню земельних ділянок" повноваження по розпорядженню землею в м. Харкові передані виконавчому комітету Харківської міської ради.
Виконавчі органи Харківської міської ради та Фрунзенської районної ради м. Харкова приймаючи рішення та розпорядження про видачу відповідачеві ордеру на право здійснення торгівлі і закріплення торгівельного місця по АДРЕСА_2 діяли у межах своїх повноважень при наявності достатньої компетенції.
Порядок розміщення об'єктів торгівлі визначений Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 369 від 08 липня 1996 року, відповідно до яких розміщення пунктів дрібно роздрібної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони та архітектури (п. 16).
Аналіз наведеної норми, дає підстави суду стверджувати, що дозволом в розумінні вказаних Правил, є ордер, який відповідає вимогам Правил.
Відповідно до п. 17 вказаних Правил дозвіл може бути анульований відповідним органом державної влади (місцевого самоврядування) у разі систематичного порушення працівниками пунктів дрібно роздрібної торгівельної мережі вимог законодавства, цих Правил та інших нормативних актів. Інших підстав для анулювання дозволу діючим законодавством не передбачено.
Як вбачається із матеріалів справи, дозвіл не анульовано, рішення та розпорядження на підставі яких видавався ордер є чинними, невизнані недійсними.
Таким чином, земельна ділянка за вказаною адресою зайнята відповідачем з дозволу відповідних органів влади, в зв'язку з чим посилання прокурора та позивача про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, є помилковими. Ордер дає право відповідачеві використовувати відведену земельну ділянку під кіоском на праві тимчасового користування до анулювання ордеру. В зв'язку з чим, суд вважає, що ордер є одним із правових титулів на право тимчасового користування земельною ділянкою під кіоском.
Крім того, вирішуючи спір, суд враховує також наступні конституційні принципи.
Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.
Таким чином, стосовно користування відповідачем земельною ділянкою під кіоском діє механізм захисту, гарантований Конституцією України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) по справі N 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року визначено, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституція України (стаття 13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю (п. 5.2. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України).
Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 року та від 25 жовтня 2001 року забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з непереоформленням правового титулу.
Така правова позиція знайшла своє закріплення в Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) по справі N 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року.
Підтвердженням того, що зміна законодавства щодо регулювання земельних відносин не призводить до зміни титулів права на землю, зокрема з ордеру на договір оренди, є також і дії Виконавчого комітету Харківської міської ради, який після набрання чинності новим Земельним кодексом України прийняв рішення № 1313 від 31.12.2003 року року, що стало підставою для продовження дії ордеру для відповідача.
Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на пленарному засіданні Харківської міської ради вирішувалося питання про припинення користування відповідачем земельною ділянкою під кіоском за адресою: АДРЕСА_2, яка була надана, як вище встановлено судом, відповідно до законодавства, що діяло на час надання дозволу на розміщення кіоску на земельній ділянці. Це дає підстави суду вважати, що прокурор передчасно, на підставі лише акту обстеження земельної ділянки, без проведення належної, комплексної та повної перевірки, дійшов висновку, що порушені права позивача - Харківської міської ради.
Крім того, прокурор просить знести встановлений на самовільно зайнятій земельній ділянці кіоск, за адресою АДРЕСА_1, де взагалі кіоск не знаходиться. Як встановлено судом, фактично кіоск знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_2.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволені позову відмовити.
Повний текст рішення підписано 26.10.2006 року.
Суддя Черленяк М.І.
Справа 11/420-06