Справа № 2-а/2207/4193/11
ПОСТАНОВА
"12" вересня 2011 р. м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки в сумі 8980 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він належить до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідачем вказана допомога виплачена йому у 2010-2011 роках в значно меншому розмірі, ніж передбачено законом.
На підставі ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу у скороченому провадженні.
Ухвалою від 15 серпня 2011 року позивачу позов в частині стягнення недовиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік залишено без розгляду.
Представнику Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області була вручена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника відповідача.
Представник відповідача у поданому запереченні на позов зазначив, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому у позові просить відмовити.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши позиції сторін, приходжу до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 108654 від 30 вересня 2004 року.
Згідно з довідкою МСЕК позивачу встановлена II група інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-XII (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується інвалідам II групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в новій редакції –«Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
З довідки відповідача від 10.08.2011 року № 77 випливає, що позивачу в червні 2010 року та в червні 2011 року було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 120,00 грн.
Таким чином, встановлено, що виплата позивачу вказаної допомоги у 2011 році здійснювалась у менших, ніж передбачено законом, розмірах.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом щорічної допомоги на оздоровлення не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», положеннями якого встановлені розміри мінімальних заробітних плат у 2011 році, свідчить про відсутність обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті Закону України 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, відповідач повинен провести нарахування та виплату ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи частково позовні вимоги, вважаю, що вимоги про стягнення з відповідача конкретних грошових сум не підлягають задоволенню, оскільки з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити лише вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Зазначена у позові сума - 8980 грн. не є шкодою для позивача, а тому не підлягає стягненню за даним рішенням. Крім того, суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги замість відповідача, на якого покладено такі повноваження.
З огляду на вищезазначене, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 18, 21, 69-71, 94, 105, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення –задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10 В) щодо виплати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10 В) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. І. Столковський