Справа № 2а-3663/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси  Кальчук А.П.,  розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання незаконними та зобов»язання вчинити дії, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

24 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача,  в якому  зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1  і  відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  починаючи з 01.01.06 року.  Поскільки  нарахування і виплата 30% надбавки до пенсії  відноситься до компетенції відповідача, він  звернувся до  управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси  з заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату. Листом відповідач відмовив йому, зазначивши, що немає законних підстав для збільшення виплати. Просив визнати причини пропущення строку звернення до суду  за захистом права та законних інтересів поважними та поновити даний строк; визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо недоплати йому підвищення в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із врахуванням підвищення в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити заборгованість, яка виникне в результаті такого перерахунку за період з 01.01.2006р. по дату прийнятого рішення; зобов»язати відповідача сплачувати в подальшому пенсію позивача із врахуванням підвищення в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На адресу відповідача судом була направлена копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження у справі з додатками та запропоновано відповідачу подати до суду в 10-ти денний строк з моменту отримання цієї ухвали письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову. Крім того, роз’яснено, що у разі не подання до суду заперечення проти позову, справа буде розглянута на підставі повідомлених позивачем обставин по справі.

          У встановлений строк відповідач не направив до суду заперечення проти позову, тому у відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження  на підставі повідомлених позивачем обставин по справі.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.06 року,  дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.           

          Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України  для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний  строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.            

          Ухвалою суду від 27.05.2011року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду.   

          Судом встановлено, що права позивача порушені невиплатою щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Враховуючи  позовні вимоги про зобов»язання відповідача  нараховувати та виплачувати щомісячно соціальну допомогу 30% при  виплаті  пенсії  в майбутньому, суд вважає , що порушене  право  позивача підлягає захисту в межах  шестимісячного строку, тобто з 24.09.2010року по 24.03.2011року (день подачі позову до суду) .         

         Суд вважає заперечення відповідача щодо невизначеності розміру мінімальної пенсії для здійснення розрахунків необґрунтованими, поскільки  на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначений тільки  ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

             Крім того, відповідно до рішення  Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005р.,  що є частиною національного законодавства,  органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

             Заперечення щодо невизначеності органа виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки іншого державного органу, який здійснює виплату пенсії, крім ПФУ, законодавством не визначено.  Щодо невизначеності механізму,  джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 зазначеного Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

             Постанова КМУ від 28.05.08 року № 530 не має бути застосована виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.

             Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

             Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Закон України “Про Державний Бюджет України на 2011 рік”не містить положень, що зупиняють дію Закону України “Про соціальний захист дітей війни”чи його окремих норм.

Отже нарахування та виплата у 2010 та 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вимога про зобов»язання відповідача щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни в подальшому не підлягає до задоволення, так як суд не наділений повноваженнями щодо вирішення спірних правовідносин на майбутнє.     

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.    

Керуючись ст. 8, 9, 11. 17, 94, 99, 100, 128, 159-163 КАС України, ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00,  ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», суд, -

                                                   ПОСТАНОВИВ :

Адміністративній  позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.  

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 24.09.2010 року по 24.03.2011 року   –незаконною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 24.09.2010 року по 24.03.2011 року   з урахуванням сплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.  

  Постанова підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом  10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги.                      

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси                                                              ОСОБА_2