КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.10.2007                                                                                           № 17/49

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Євтодьєва І.М. - за довіреністю,

 від відповідача - Маліков С.В. - за довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2007

 у справі № 17/49  

 за позовом                               Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 до                                                   Науково-виробничого колективного підприємства "Машини, інформаційні технології і системи" (МІТІС)

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  розірвання договору та повернення об"єкту незавершеного будівництва

 за зустрічним позовом Науково-виробничого підприємства “ Машини, інформаційні технології і системи”

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву

про внесення змін до умов договору,

ВСТАНОВИВ:

  В січні 2007 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву  заявлено позов до Науково-виробничого колективного підприємства “ Машини, інформаційні технології і системи” про розірвання договору та повернення об”єкту незавршеного будівництва.

       Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором в частині завершення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію в строк до 17.09.2006. Порушення умов договору є підставою для розірвання договору з наступним поверненням об'єкту продажу до державної власності.

       Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти заявленого позову,  вказує, що  умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу не було передбачено порядку користування покупцем за договором земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт купівлі-продажу. Оскільки чинним законодавством заборонено будь-яке будівництво без вирішення питання землекористування, а договір оренди земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, був укладений між НВКП "МІТІС" та Київською міською радою лише 29.12.2005; у відповідача по справі не було можливості своєчасно виконати свій обов'язок за договором в частині завершення будівництва та введення такого об'єкту в експлуатацію. Зазначені обставини, на думку відповідача за первісним позовом, виникли саме з вини РВ ФДМ України по місту Києву, а тому позовні вимоги про розірвання договору та повернення об'єкту не підлягають задоволенню.

     В квітні 2007 р. Науково-виробничим колективним  підприємством “ Машини інформаційні технології і системи “ заявлено зустрічний позов  про внесення змін до умов Договору купівлі-продажу об”єкту незавершеного будівництва № 881 від 17.09.2002 р.

    23.04.2007 р. Науково-виробничим колективним підприємством “ МІТІС” подано заяву про уточнення  зустрічних позовних вимог, в якій  підприємство просило визнати пункт 5.6 Договору купівлі-продажу об”єкту незавершеного будівництва № 881 від 17.09.2002 р. недійсним з підстав ст. 48 ЦК Української РСР в редакції 1963 року та зобов”язати  Регіональне  відділення Фонду державного майна України по м.Києву  подовжити термін звершення будівництва об”єкту з 4-х до 7-ми років і відповідно внести зміни до умов Договору купівлі-продажу об”єкту незавершеного будівництва № 881 від 17.09.2002 р., а саме: у пункті 5.3. Договору замінити слово “ чотирьох” на слово “ семи”.        

    Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані  підставами, викладеними у відзиві НВКП "МІТІС" на первісний позов РВ ФДМ України по місту Києву.

    Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти заявленого позову,  вказує, що  на момент укладення договору №881 законодавством України в сфері земельних відносин не передбачалась участь органів приватизації в процесі укладення договорів оренди земельної ділянки.

 Рішенням Господарського суду  м. Києва  від 21.05.2007 р. у справі № 17/49  в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов Науково-виробничого колективного підприємства “ Машини, інформаційні технології і системи” задоволено частково. Зобов”язано Регіональне  відділення Фонду  державного майна України по м.Києву продовжити термін завершення будівництва об”єкту з чотирьох до семи років та внести зміни до умов договору купівлі-продажу об”єкту незавершеного будівництва № 881 від 17.09.2002, а саме: у пункті 5.3 Договору слово “ чотирьох” замінено на слово “ семи”.  В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

   Не погоджуючись з рішенням суду,  Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 22.10.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов  Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити,  посилаючись  на  порушення  господарським  судом  норм матеріального та процесуального права, неповне  встановлення  обставин, що мають  значення  для  справи.

  На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач  за первісним позовом, зокрема, посилається на те, що  Актом поточної перевірки № 184 від 30.11.2006р. зафіксовано неналежне виконання покупцем за спірним Договором зобов”язань, зокрема, п. 5.3 та п.5.7 Договору.  Пунктами 7.3, 11.4 Договору № 881 та ст.. 19 Закону України “ Про особливості приватизації об”єктів незавершеного будівництва “ передбачено розірвання договору  у разі не виконання умов, зазначених у цій статті.

  Окрім того, позивач за первісним позовом зазначав,  що внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна згідно з Положенням про  внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна пропозиція щодо внесення змін до договору купівлі-продажу, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі- продажу, не розглядається.

  Окрім того, позивач за первісним позовом  наголошував, що відповідно до ст. 19 Закону України “ Про особливості приватизації об”єктів незавершеного будівництва” та п.11.2 Договору № 881 у разі неможливості завершення будівництва об”акта в установлений цим договором строк за наявності відповідних обґрунтувань строк завершення будівництва може бути змінений за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.      

  Відповідачем  надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

 Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

     Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Науково-виробничим колективним підприємством "Машини, Інформаційні Технології і Системи" ("МІТІС")  був укладений договір №881 від 17.09.2002 року купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом викупу, який було посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Цопіним Л.О. за №1-412 від 17.09.2002.

    З пункту 1.1 Договору вбачається, що позивач за первісним позовом продав, а відповідач за первісним позовом купив об'єкт незавершеного будівництва - дитячий садок на 140 місць з басейном, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бахмацька, 13, а також зобов'язався сплатити за цей об'єкт ціну відповідно до умов Договору.

    Розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 02.12.2003 №2303 поштову адресу будівлі, яку придбав НВКП "МІТІС" по вул. Бахмацькій 1З, в м. Києві, було змінено на іншу поштову адресу — вул. Бахмацька,35 в м. Києві.

   На виконання п.1.5 Договору об'єкт було продано за ціною 176760,00 грн.

   З Акту приймання-передачі № 944 від 08.11.2002 слідує, що зазначений об”єкт було передано  відповідачу за первісним позовом.

   За змістом п.1.2 Договору об'єкт продано для завершення його будівництва з можливою зміною його первісного призначення та введення його в експлуатацію протягом чотирьох років з моменту підписання цього Договору.

   Згідно з розділом 5 Договору відповідач за первісним позовом був зобов'язаний: сплатити ціну продажу об'єкта; прийняти об'єкт; завершити будівництво об'єкта з можливою зміною його первісного призначення та ввести його в експлуатацію протягом чотирьох років з моменту підписання цього Договору, тобто до 17.09.2006 (п.5.3); не відчужувати об'єкт та земельну ділянку, на якій він розташований, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; самостійно вирішити питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки під об'єктом (п.5.6).

   Позивач за первісним позовом  на виконання п. 6.3 Договору  зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням покупцем (НВКП "МІТІС") умов цього Договору.

   30.11.2006 представниками органу приватизації (продавця за Договором) було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - дитячого садка на 140 місць з басейном від 17.09.2002 №881.

   В ході  даної перевірки було встановлено невиконання покупцем умов Договору, про що складено акт №184 від 30.11.2006.

  Зокрема, перевіркою, проведеною з виїздом на місце розташування об'єкту приватизації, встановлено, що будівництво об'єкта не завершено. Питання стосовно внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва в частині продовження терміну завершення будівництва до моменту проведення перевірки не вирішено, рішення Київської міської ради про надання згоди на продовження терміну завершення будівництва не надано.

   У зв”язку з невиконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, яке може бути  підставою для застосування органом приватизації санкцій, передбачених законодавством, РВ ФДМ України по місту Києву 15.01.2007 р. надіслав на адресу НВКП "МІТІС" пропозицію  про розірвання договору купівлі-продажу №881 від 17.09.2002.

   НВКП "МІТІС" вперше 12.05.2006 р. звернулось до РВ ФДМ України по місту Києву з пропозицією про продовження термінів завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 17.09.2008 року.

   У відповідь на дану пропозицію  РВ ФДМ України листом за  №30-11/4693 від 05.06.2006  покупця було повідомлено про те, що для розгляду такого питання та прийняття з цього приводу рішення необхідно надати до органу приватизації звіт про стан виконання договірних зобов'язань з моменту останньої перевірки з підтверджуючими документами; техніко-економічне обґрунтування внесення змін до Договору, а також рішення Київської міської ради про згоду стосовно продовження термінів завершення будівництва.

    РВ ФДМ України у вересні та жовтні 2006р. покупця за Договором знову було повідомлено про необхідність надання зазначених вище документів для вирішення питання про внесення змін до Договору в частині строків завершення будівництва.

   РВ ФДМ України по місту Києву 18.12.2006 р. надіслало на адресу НВКП "МІТІС" лист за №30-11/10147, з якого випливає, що витребувані документи для вирішення питання продовження строків не надані, питання щодо оформлення НВКП "МІТІС" права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт купівлі-продажу, досі не вирішено.

  Крім того, в даному листі зазначено, що покупець не звертався до органу приватизації з проханням посприяти у вирішенні питання щодо оформлення такого права.

  НВКП "МІТІС"  07.12.2006 р. направило на адресу РВ ФДМ України по місту Києву пропозицію щодо внесення змін до умов договору купівлі-продажу від 17.09.2002р. в частині зміни терміну завершення будівництва об'єкту з 4-х до 7-ми років і внесення відповідних змін до п.5.3 Договору.

  На дану пропозицію покупця РВ ФДМ України по місту Києву повідомило, що відповідно до п.2.2 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМ України від 29.10.1998 №2041, пропозиція щодо внесення змін до договору, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається.  Так як пропозицію щодо внесення змін до умов договору №881 від 17.09.2002 було направлено НВКП "МІТІС" вже після виявлення факту невиконання умов договору та складання відповідного акту (акт №184 від 30.11.2006), тому така пропозиція не підлягає розгляду.

   За приписами  п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

   Згідно з п.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила Цивільного кодексу України щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                З огляду на це, при вирішенні спору про розірвання договору слід застосовувати положення ЦК України, а в частині вимог про визнання договору недійсним частково, підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

   Відповідно до  ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

   З пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними"  випливає, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

   У зустрічному позові НВКП “ МІТІС “ зазначає, що пункт 5.6 Договору не відповідає вимогам Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", оскільки цей пункт суперечить вимогам ст.8 даного Закону, так як він покладає обов'язок щодо вирішення питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки лише на покупця.

   Досліджуючи  таке посилання  НВКП “ МІТІС”, колегія суддів зазначає наступне.

   Відповідно до ст.З Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду.

  В силу ст.8 цього Закону в редакції, яка була чинною на момент укладання спірного Договору відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства. У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

    За змістом ст. 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"  дана норма не містить прямого обов'язку органу приватизації (відповідача за зустрічним позовом) щодо вирішення питання відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Крім того, не міститься такого обов'язку для органу приватизації і в Земельному кодексі України та Законі України "Про оренду землі".

   Відповідно до положень цих законодавчих актів питання надання землі в оренду вирішуються відповідними органами виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за заявою особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду.

  За таких обставин та з огляду на приписи вищевикладених норм Закону колегія суддів вважає  правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність посилань позивача за зустрічним позовом на невідповідність пункту 5.6 Договору №881 від 17.09.2002 законодавству, яке діяло на момент укладення цього Договору.

   Разом з тим, суд першої інстанції  дійшов до вірного висновку про можливість задоволення зустрічних позовних вимог НВКП "МІТІС" в частині зобов'язання РВ ФДМ України по місту Києву подовжити термін завершення будівництва об'єкту з 4-х до 7-ми років та про внесення змін до п.5.3 Договору, враховуючи  наступне.

   За приписами ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням  часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

   З матеріалів справи вбачається, що НВКП "МІТІС"  здійснювались відповідні  дії, необхідні для виконання спірного Договору.

   Так, Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 р. № 123/1333  вирішено  оформити НВКП “ МІТІС” право довгострокової оренди на 25 років земельної ділянки площею 0,49 га для  завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування комплексу “ Школа-дитячий садок” на вул.. Бахмацькій 35 у Святошинському районі м.Києва.

   04.10.2004р. НВКП “ МІТІС “ було отримано Дозвіл на проектні роботи від Київської міської державної адміністрації.

   19.04.2005р. НВКП “ МІТІС “ було  отримано АПЗ № 05-0242 на проектування  об”єкту, що зазначений у спірному  Договорі.

   Тільки 29.12.2005р. між Київською міською радою  та  НВКП “ МІТІС”  було укладено договір оренди земельної ділянки на 25 років.

   Дана земельна ділянка була передана НВКП “ МІТІС”  19.01.2006 р. по Акту приймання-передачі.

   Відповідно до положень чинного законодавства без вирішення питання землекористування земельною ділянкою, на якій розташований придбаний об”єкт незавершеного будівництва, будь-яке будівництво забороняється.

    Планово-технічне завдання на реконструкцію з розширенням об”єкту незавершеного будівництва дитячого садка з басейном під школу-дитячий садок та завдання на проектування погоджено із Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією та Управлінням освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації  лише 01.02.2006 р.

    12.05.2006 р. НВКП “ МІТІС”  у зв”язку  із затримкою виконання умов спірного Договору з причин, незалежних від нього,  звернулося з листом до Регіонального відділення ФДМУ по м.Києву з проханням продовжити термін завершення будівництва до 17.09.2008 р.

   05.06.2006 р. Регіональне відділення ФДМУ  по м.Києву  у відповідь визначило НВКП “ МІТІС” перелік документів, потрібних для розгляду питання та прийняття рішення, які слід було надати у строк до 14.09.2006 р.  

    04.12.2006 р. НВКП “ МІТІС”  листом за № 374 звернувся у постійну комісію  з питань власності Київської міської ради з проханням подовжити строк дії  спірного договору.

   Як  свідчать матеріали справи, дане питання зазначеною комісією тривалий час не розглядалось, тому НВКП “ МІТІС” повторно 01.03.2007 р. звернувся  до даної комісії з листом за № 84 з тим же проханням .

   14.03.2007 р. це питання було розглянуто і прийнято рішення подовжити термін дії договору на три роки та подати протокол комісії на затвердження сесії  Київської міської ради.  

   29.03.2007р. на засіданні Сесії Київської міської ради  було затверджено  протокол Постійної комісії з питань власності.

   НВКП “ МІТІС “  повторно листом за вих. №378 від 07.12.2006 звернулось до РВ ФДМ України по місту Києву з пропозицією про внесення змін до умов договору купівлі-продажу №881 від 17.09.2002, а саме, в п.5.3 Договору, змінивши термін завершення будівництва.

   Дану пропозицію було відхилено РВ ФДМ України по місту Києву з тієї підстави, що відповідно до п.2.2 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 29.10.1998 №2041,  пропозиція щодо внесення змін до договору, яка надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається. Так як невиконання умов Договору №881 було встановлено 30.11.2006, тобто раніше, ніж покупець звернувся до органу приватизації з пропозицією про внесення змін, тому вона не може бути розглянута позитивно.

   Однак, як свідчать  встановлені та зазначені вище обставини, невиконання  НВКП “ МІТІС” зобов”язань щодо встановлених договором  строків завершення будівництва не є виною НВКП “ МІТІС”, а  являється наслідком занадто тривалого погодження необхідних документів для початку будівництва. Як видно, НВКП “ МІТІС” не проявляв бездіяльності та пасивності щодо  оформлення необхідних документів з метою виконання  зобов”язань, а, навпаки, діяв відповідно до вимог чинного законодавства та ще до проведення перевірки інформував Регіональне відділення ФДМУ  по м.Києву про неможливість  в передбачені спірним Договором строків виконати  зобов”язання за Договором  з причин, незалежних від нього,  і просив  у зв”язку з цим продовжити строки завершення будівництва.  

   Пункт 2.3 цього Положення  передбачає, що пункт 2.2 Положення не застосовується, коли додаткова угода до договору укладається на виконання відповідного рішення суду.

   В силу  ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

   Зазначена норма кореспондується з положеннями пункту 11.2 Договору купівлі-продажу №881 від 17.09.2002.

  Окрім того, пунктом  3.1 Положення передбачено, що  зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів виконання зобов'язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вносяться за умови достатньої обґрунтованості потреби внесення таких змін, а також при умові недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

   Також встановлено, що до прийняття  рішення судом першої інстанції Київською міською радою було прийнято рішення за №3 83/1044 від 29.03.2007 "Про надання згоди на продовження регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва - дитячий садок на 140 місць з басейном на вулиці Бахмацькій, 35 (13) у Святошинському районі м. Києва".

   Зазначеним  рішенням Регіональному відділенню ФДМ України доручено укласти з НВКП "МІТІС" додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва об'єкта і затвердити графік виконання робіт.

   Пункт 1.14 Договору передбачає, що у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

   За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок  суду першої інстанції про обґрунтованість викладених позивачем за зустрічним позовом обставин про неможливість завершення будівництва в установлені п.5.3 Договору строки, що дає підстави для подовження таких строків з чотирьох до семи років.

   Крім того,  колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції часткового задоволення НВКП "МІТІС" зустрічних позовних вимог НВКП “ МІТІС “, а саме в частині зобов'язання РВ ФДМ України по місту Києву подовжити термін завершення будівництва об'єкту з 4-х до 7-ми років, а також в частині зобов'язання РВ ФДМ України по місту Києву внести зміни до п.5.3 Договору №881 від 17.09.2002.

    Досліджуючи  правомірність первісних позовних вимог РВ ФДМ України по місту Києву про розірвання договору купівлі-продажу №881 від 17.09.2002 та повернення об'єкту незавершеного будівництва - дитячого садка, колегією суддів встановлено наступне.

    Відповідно до ст.611 ЦК України підставою для розірвання договору є порушення зобов'язання однією із сторін за договором.

    Відповідно до ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

   Позовна вимога РВ ФДМ України по місту Києву про розірвання договору ґрунтується на порушенні відповідачем за первісним позовом умов договору в частині строків завершення будівництва.

  Враховуючи  вищевикладений  висновок  про відсутність вини НВКП "МІТІС" в порушенні строків будівництва, тому, з огляду на це,  колегія суддів  вважає правильним висновок суду першої інстанції  щодо подовження строків будівництва з чотирьох до семи років, і відповідно про  відмову в задоволенні позовних вимог  РВ ФДМ України по місту Києву про розірвання договору №881 від 17.09.2002 .

  Доказів, які б спростовували  встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

  Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

  В силу ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належать, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

  Згідно з положеннями ст. 43 ГПК  України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

  Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду з огляду на вище викладене.

   Окрім того, колегія суддів зазначає, що  невиконання  НВКП “ МІТІС”  зобов”язань щодо встановлених спірним Договором строків завершення будівництва не є виною  покупця- НВКП “ МІТІС”.  Його дії свідчать про те, що він приклав всі зусилля для виконання  взятих зобов”язань за Договором.

  Щодо посилань  апелянта на необхідність прийняття спільного рішення органу приватизації та органу місцевого самоврядування для подовження строку завершення будівництва, слід  констатувати наступне.

   Стаття 19 Закону України “ Про особливості приватизації об”єктів незавершеного будівництва”  не містить посилань на прийняття саме спільного рішення органу приватизації та органу місцевого самоврядування при вирішенні питання  подовження строку завершення будівництва.

    За змістом  п.4.3  “Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна” орган місцевого  самоврядування має надати відповідне рішення  органу приватизації, тобто даний пункт визначає порядок ( механізм )  прийняття рішення з питань подовження строку завершення будівництва органом приватизації та органом місцевого самоврядування.  І  саме тому,  відповідно до зазначених вище норм Закону Київською міською радою було прийнято рішення за №3 83/1044 від 29.03.2007 "Про надання згоди на продовження регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва - дитячий садок на 140 місць з басейном на вулиці Бахмацькій, 35 (13) у Святошинському районі м. Києва", яким  Регіональному відділенню ФДМ України  по м.Києву доручено укласти з НВКП "МІТІС" додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва об'єкта і затвердити графік виконання робіт.

    Наряду з цим, свідченням того, що  Регіональне відділення ФДМ України по м.Києву  знало та погоджувалось з тим, що  відповідно до п.4.3  “Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна” існує саме такий порядок прийняття рішення органом приватизації та органом місцевого самоврядування, являється те, що в своїх листах, адресованих НВКП “ МІТІС”, Регіональне відділення просило надати йому  рішення Київської міської ради про надання згоди на продовження терміну завершення будівництва.  

    З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що  Рішення Київської міської ради № 383/1044 від 29.03.2007 р. не відповідає  вимогам чинного законодавства.

    Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким повністю відмовлено в задоволенні  первісного позову РВ ФДМ України по м. Києву, та частково задоволено зустрічний позов НВКП “ МІТІС”, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м.Києву на рішення Господарського суду  м. Києва  від 21.05.2007 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м.Києва  від 21.05.2007 року у справі № 17/49  залишити без змін.

3.          Матеріали справи  № 17/49 направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді