КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2008 № 7/230
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Коршун Н.М.
Авдєєва П.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лещенко О.В., Піддубко Д.Є. (за довір.),
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2007
у справі № 7/230 (Скорик Н.О.)
за позовом ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технололгії та електронні комунікації"
до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про спонукання виконати договір
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду передано позовні вимоги про спонуканнявідповідача до виконання умов договору № 5 від 15.10.2003 р. щодо поставки теплової енергії позивачу.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2007 р. у справі №7/230 позов задоволено, зобов’язано відповідача виконати умови договору № 5 від 15.10.2003 р та відновити постачання теплової енергії ВАТ "Науково - виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” у відповідності до умов укладеного договору.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, оскільки вважає, що воно прийнято судом в порушення норм матеріального права при неповному дослідженні всіх обставин справи, у справі прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо факту укладення між сторонами договору № 5 від 15.10.2003 р на подачу теплової енергії в гарячій воді. Стверджує, що між сторонами не було досягнуто згоди із всіх істотних питань, а тому вважати договір укладеним не можна. Зазначає також, що суд помилково дійшов висновку про те, що вказаний договір було пролонговано до 15.10.2007 р., оскільки відповідачем було повідомлено позивача про відмову від договору листами від 12.10.2006 р. та 20.10.2006 р. Крім того, оскільки позивачем було укладено договір оренди споруди №07/3 від 10.12.2003 р. із ТОВ „РА-ТЕЛ”, згідно якого орендарю - ТОВ „РА-ТЕЛ” було передано в тимчасове користування приміщення, в яке згідно договору № 5 від 15.10.2003 р. необхідно було забезпечувати поставки теплової енергії, відповідач вважає, що за вказаних обставин позовні вимоги заявлено не обґрунтовано.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду), однак, в судове засідання 27.02.2008 р. повноважний представник відповідача не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заслухавши думку представників позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Під час розгляду спору судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами 15.10.2003 р. укладено договір № 5 на подачу теплової енергії в гарячій воді (опалення та гаряче водопостачання) за яким відповідач, як постачальник, зобов'язувався відпускати позивачу теплову енергію, а позивач - оплачувати її вартість.
У відповідності до п. 7.1. договору, строк дії договору встановлено з 15.10.2003 р. до 15.10.2004 р.
Відповідач звернувся до позивача з листом № 447/4271 від 12.10.2006 р. в якому зазначив, що термін дії договору вважає закінченим 11.11.2006 р. Однак, згідно п. 7.2. укладеного договору сторонами було погоджено, що договір може бути пролонгований, якщо за місяць до кінця строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або перегляду його умов. Матеріали справи свідчать, що відповідачем не було дотримано порядку розірвання договору, оскільки останній звернувся до позивача із листом про відмову від договору з порушенням встановлених строків подачі, лише 12.10.2006 р. – за 3 дні до закінчення строку дії договору.
Згідно вимог ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами укладеного договору одностороння відмова від виконання зобов’язань сторонами передбачена не була.
Враховуючи ту обставину, що згідно п.7.2. за місяць до закінчення строку дії договору сторонами не було подано заяв про закінчення дії договору чи перегляду його умов, а також враховуючи те, що протягом опалювального періоду 2006 - 2007 р. р. відповідачем проводилась поставка теплової енергії на договірний об’єкт (вул.. Одинцова,17А), судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що умови договору було автоматично пролонговано до 15.10.2007 р. у відповідності до п.7.2. За таких обставин й доводи відповідача щодо не укладення договору чи закінчення його дії в зв’язку із направленим позивачу листом, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.
Згідно п. 3.1. договору, подача теплової енергії позивачу проводиться тільки при наявності актів про повну готовність систем теплопостачання, підписаних постачальником.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлявся відповідачу акт про готовність системи теплопостачання до опалювального сезону - лист № 76 від 09.10.2007 р., який був одержаний останнім 15.10.2007 р. згідно поштового повідомлення № 197972. Зазначене свідчить про виконання позивачем обов’язку згідно п.3.1. договору належним чином.
Згідно ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.36 Правил користування тепловою енергією”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. №1198, відповідач зобов’язаний забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії, підтримувати параметри теплоносіїв, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначеним договором.
Враховуючи досліджені судом обставини справи, колегія погоджується із висновком господарського суду щодо безпідставності не проведення відповідачем в порушення вимог закону та договору відпуску теплової енергії позивачу, а тому вважає, що позовні вимоги заявлено обґрунтовано.
З приводу доводів відповідача щодо неправомірності заявлення позовних вимог ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” до відповідача з підстав того, що позивачем було передано об’єкт в оренду ТОВ „РА-ТЕЛ”, з яким не укладався відповідний договір на постачання теплової енергії, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Власником приміщення, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.. Одинцова, 17-а, є позивач - ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації”, який згідно ч.1 ст..319 ЦК України та положень Закону України „Про власність”, володіє, користується й розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно укладеного з ТОВ „РА-ТЕЛ” договору оренди, ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” передало останньому приміщення в тимчасове користування, а не передало право власності.
Згідно ст..322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором чи законом. Оскільки між власником майна ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” та відповідачем як теплогенеруючою та тепло транспортною організацією був укладений договір № 5 від 15.10.2003 р. на поставку теплової енергії, умови якого були чинними для сторін на час звернення із позовом до суду, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у наданні вказаної послуги, посилаючись на відсутність укладеного договору з новим орендарем приміщення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачем не надано належних доказів, позовних вимог не спростовано, а тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Чернігівський завод радіоприладів” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2007 р. у справі №7/230 залишити без змін.
3. Матеріали справи №7/230 повернути до Господарського суду Чернігівської області .
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Коршун Н.М.
Авдєєв П.В.