Судове рішення #2002704
5/18

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 27.03.2008                                                                                           № 5/18

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від Прокуратури м. Києва: Константинов Н.П. – прокурор відділу прокуратури м. Києва

від позивача: Луценко Д.І. - юрист

від відповідача: Безносик А.О. – юрист

від третьої особи: Іщенко Г.М. – юрист

від Кабінету Міністрів України: Батюк П.В. – юрист

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокуратура міста Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.01.2008

 у справі № 5/18  

 за позовом                               Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Міністерстваохорони навколишнього природного середовища України

 до                                                   Київська міська рада

 третя особа відповідача           Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Транспортник"

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним рішення

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2008р. по справі № 5/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

       Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційним поданням, просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що  прийняте рішення не відповідає  обставинам справи та  нормам матеріального та процесуального права.

       В обґрунтування апеляційної скарги Прокурор посилається на те, що оскаржуваним рішенням Київської міської ради всупереч нормам Закону України «Про екологічну експертизу» затверджено містобудівне обґрунтування  щодо внесення змін до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони.

      Крім того, місцевим судом не взято до уваги ту обставину, що при вилученні ріллі площею понад 1 га Київська міська рада перевищила свої повноваження щодо вилучення земельних ділянок, оскільки такі повноваження є виключною компетенцією Кабінету Міністрів України  у відповідності до ч.9 ст. 149 Земельного кодексу України.

      Також Прокурор звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

      Крім того, однією з підстав для оскарження рішення Київської міської ради є надання ОКЖК «Транспортник» земельних ділянок в межах об’єкта природно-заповідного фонду-ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків».

      Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія встановила наступне.

      Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

      Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

     Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить право розпорядження  землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом тощо.

      Згідно ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель держаної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

     Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Транспортник» звернувся до Київської міської ради з клопотанням щодо відведення земельної ділянки для житлової забудови на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

     Проектом землеустрою передбачено передачу земельної ділянки ОКЖК «Транспортник» за рахунок частини земель сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка», право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки, яка надана відповідно до рішення Київської міської ради № 43/1253 від 12.02.2004р. площею 121,47 га, оскільки сільськогосподарське ТОВ  «Тарасівка» звернулось до Київської міської ради з листом-згодою № 20/07 від 28.07.2007р. на припинення право користування частиною земельної ділянки.  

     Враховуючи вищезазначене, оскільки ст. 141 Земельного кодексу України визначено однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою добровільну відмову від права користування земельною ділянкою,       Київською міською радою 01.10.2007 року було прийнято рішення № 351/3185 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21- ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

      Крім того, зазначеним рішенням прийнято рішення щодо затвердження містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року (затверджених рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.02.02р.) щодо зміни цільового призначення земель, внесено зміни до Генерального плану та проекту планування, віднесено земельну ділянку площею 121,47 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передано безоплатно у власність земельну ділянку.

      Також зазначеним рішенням внесено зміни до «Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста», затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005р. № 806/3381, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, до території зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення.

      З метою забезпечення комплексного розвитку зеленої зони м. Києва, Київською міською радою прийнято рішення № 162/1996 від 22.08.2007р. «Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів», яким доручено Головному правлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) винести на розгляд Київської міської ради детальний план зазначеного заказника; державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника «Жуків острів».

      Рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.05р. регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99р. № 147/649 «Про оголошення природних об»єктів пам’ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві» (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення),  можуть бути включені до складу заказника.

       Даний об’єкт природно-заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства «Конча-Заспа» та колективного сільськогосподарського підприємства «Тарасівка», в зв’язку з чим Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві видано відповідне охоронне зобов’язання № 4-2-8 від 20.12.02р.

      Згідно із вказаним охоронним зобов'язанням Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Острів Жуків", затвердженого у 2003 році начальником Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, погодженого генеральним директором КО "Київзеленбуд" та директором регіонального ландшафтного парку "Голосіївський", а також наукового обґрунтування необхідності оголошення території центральної частини колишнього заповідника "Конча - Заспа" ландшафтним заказником місцевого значення," розробленого фахівцями біологічного факультету Київського університету імені Т.Шевченка на підставі якого Київською міською " радою приймалось рішення №147/649 від 02.12.1999 року, територія ландшафтного заказника "Острів Жуків" що найменше складає 630 га., а за обґрунтуванням науковців та довідкою від 19.05.2004 року ДП "Інститут Генерального плану міста Києва" ВАТ "Київпроект" площа ландшафтного заказника "Жуків острів" становить 1794,6 га.

      Згідно із вказаною Програмою (таблиця 23 додатку) площа заказника "Острів Жуків" складає 1444,6 га при загальній площі острову 1794,6га. Замовником проекту створення заказника місцевого значення острів Жуків, згідно із зазначеним рішенням Київради (від 19.07.2005. року №806/3381) виступає Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА, що в свою чергу суперечить п.3 рішення Київської міської ради №162/1996 від  22.08.2007 року.

       Разом з тим, відповідно до листа Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 20.09.2007 року, матеріали детального плану території Жуків острів відхилені Управлінням від погодження. Одночасно в листі зазначено, що враховуючи необхідність збереження найцінніших територій острова, його охорони, а також формування умов для відпочинку населення, Управлінням запропоновано надати території всього острову Жуків заповідного статусу у вигляді регіонального ландшафтного парку.

       Земельні ділянки надані обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Транспортник» під забудову розташовані в межах об’єкта  природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів», що є порушенням  Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки на території заказника обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.  

На підставі наведеного, колегія погоджується з доводами прокурора та позивача про те, що відповідач повинен був утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99р. № 147/649 «Про оголошення природних об’єктів пам’ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві» (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення),  можуть бути включені до складу заказника.

Однією із підстав визнання спірного рішення недійсним прокурор та позивач вважають відсутність комплексної експертизи, оскільки спірним рішенням вносилися зміни до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони.

Відповідно до п.2 ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу» державній екологічній експертизі підлягають проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, інша передпланова і передпроектна документація.

      Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічній експертизі підлягають проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова та передпроектна документація.

        Згідно ст. 51 вищезазначеного Закону проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та здоров»я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об’єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об’єктів на навколишнє природне середовище.

       Статтею 17 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлено, що врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

      Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це центральних органів виконавчої влади.

      Статтею 3 «Про основи містобудування» визначено об’єкти містобудування, якими є територія України та території її адміністративно-територіальних одиниць, їх частини та окремі земельні ділянки; функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної спадщини та інші) тощо.

      Державне регулювання у сфері містобудування відповідно до ст. 8 вищезазначеного Закону, полягає, зокрема у проведенні експертизи містобудівної документації та комплексної державної експертизи проектів конкретних об’єктів.

      При винесенні рішення судом не було взято до уваги вищезазначені факти, а відповідачем не було надано документів підтверджуючих проведення державної екологічної експертизи та не наведено підстав щодо необов’язковості проведення такої експертизи.

      Відповідно до ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій» при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

       Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом:

- оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз'яснення про їх зміст;

- інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

     Згідно з вимогами п. 2 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 ( далі-Порядок), експертизі підлягають усі види містобудівної документації, зокрема, Генеральна схема планування території країни, генеральні плани населених пунктів.

     Пунктом 3 вищезазначеного Порядку встановлено, що експертиза проводиться в обов’язковому порядку до затвердження містобудівної документації.

      Відповідно до п. 15 Порядку позитивний комплексний експертний  висновок є підставою для затвердження містобудівної документації відповідної ради.

      Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що Київська міська рада не мала правових підстав щодо затвердження змін до містобудівної документації за відсутності комплексного експертного висновку.

     Надані представниками відповідача та третьої особи докази щодо погодження усіма необхідними службами містобудівного обґрунтування не може замінити комплексної експертизи.

Земельні ділянки, що передані ОКЖК “Транспортник”, розташовані в межах перспективних червоних ліній будівництва містового переходу через р. Дніпро. Проте, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не було взято до уваги положень чинного законодавства та несприятливих наслідків. Що можуть настати саме на підставі винесеного рішення.

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах охоронних зон газопроводу, що згідно ст.11 Закону України “Про трубопровідний транспорт” та п.8 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2002 р. № 1747 унеможливлює на території останньої спорудження об’єктів будівництва, із чого можна зробити висновок, що прийняте відповідачем рішення за своїми наслідками унеможливить додержання правил охорони електричних мереж.

      Крім того, однією з підстав визнання рішення Київської міської ради недійсним є безоплатна передача земельної ділянки кооперативу «Транспортник»

      Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

       Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об»єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

       Законом України «Про кооперацію» визначено, що за напрямами діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі.

       За своїм типом кооперативи мають різне значення, так:

виробничий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних  осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку;

обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об»єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності;        

споживчий кооператив (споживче товариство) – кооператив, кий утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

       Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі України, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу.

       Згідно статей  133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

     Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

     Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

     Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім’ї.

      В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, -одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. (будинками).

     Отже, при створенні кооперативу, насамперед важливо визначити його тип, якщо кооператив буде проводити господарську діяльність з метою одержання прибутку – то він відноситься до типу виробничого кооперативу, а якщо надавати послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку  - то він відноситься до типу обслуговуючий або споживчий.

     Як вбачається із змісту Статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник» за своїм типом відноситься до кооперативу, який створений відповідно до Господарського кодексу України, але всупереч Житлового кодексу України, яким передбачено статус саме житлово-будівельного кооперативу. Засновниками кооперативу є чотири особи. Доказів того, що дані особи потребують поліпшення житлових умов та стоять на квартирному обліку суду не надано.

      Таким чином, Київська міська рада не мала права передавати безоплатно земельну ділянку звичайному кооперативу, оскільки статтею 41 Земельного кодексу України передбачено безоплатну передачу землі саме житлово-будівельним кооперативам.

      Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції ( частки, паї), що належать державі.

       Пунктом 2.1. рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 «Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві»  встановлено, що право власності та право оренди всіх земельних ділянок в м. Києві вільних від капітальної забудови, а також земельних ділянок, зайнятих житловими будинками або іншими об’єктами комунальної власності, що підлягають реновації, набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок або права їх оренди, за винятком випадків будівництва об’єктів за кошти державного та місцевого бюджетів, випадків будівництва об’єктів на виконання міжнародних договорів, укладених Кабінетом Міністрів України, Київською міською радою та її виконавчим органом, а також випадків набуття права на землю, зокрема, житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об’єктів.

Аналізуючи зазначене, колегія приходить до висновку, що даним рішенням Київської міської ради уточнюється саме ст.41 Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність житлово-будівельним кооперативам, оскільки як зазначено у рішенні право власності та право оренди набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок  або права їх оренди, крім випадків набуття права на землю, зокрема, житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об’єктів.

Тобто, аналіз вказаного рішення Київської міської ради та ст.41 Земельного кодексу України приводить до того висновку, що передача земельної ділянки  у власність житло-будівельному кооперативу відбувається після його створення та спорудження на даній ділянці цим кооперативом відповідних житлових будівель, і передається у власність саме для експлуатації вже існуючих об’єктів.

Тому спірна земельна ділянка, на думку колегії, була неправомірно передана третій особі під забудову у власність до спорудження житлових об’єктів.

      Щодо посилання Прокурора м. Києва та позивача щодо незаконності вилучення Київською міською радою земельної ділянки, слід зазначити наступне.

       Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки надані у постійне користування  із земель державної та комунальної власності можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні – ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п’ятою-восьмою цієї статті, та у випадках визначених ст.. 150 цього Кодексу.

       Враховуючи наведене, колегія  вважає що у даному випадку положення ст. 149 Земельного кодексу України не підлягають застосуванню, оскільки  у даному випадку Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрокомбінату «Тарасівка» добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що передбачено ст. 141 ЗК України і відповідно Київська міська рада не перевищувала свої повноваження, оскільки вилучення земельної ділянки взагалі не відбувалось.

     

     В судове засідання з’явився представник Кабінету Міністрів України, який заявив клопотання про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд не вбачає порушення п.9 ст. 149 Земельного кодексу України та приходить до висновку, що інтереси Кабінету Міністрів України не порушені.


      Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що  рішення Господарського суду м. Києва не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим апеляційне подання  підлягає задоволенню.


Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105  ГПК України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційне подання Заступника прокурора м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва  від  18.01.2008р.  у справі  № 5/18 задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 18.01.2008 року по справі № 5/18 скасувати.

3.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

4.          Визнати недійсним рішення, прийняте Київською міською радою 01.10.2007 року № 351/3185 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21- ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва».

5.          Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 р/р 3541600100164 УДК у м. Києві код 22883143, МФО 820019) на користь ( Держаного бюджету України ( р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві  УДК у Шевченківському районі м. Києва  код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) 85 грн. державного мита за подання позовної заяви та 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6.          Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 р/р 3541600100164 УДК у м. Києві код 22883143, МФО 820019) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5р/р 26000300036851 в АКБ «Форум», МФО 322948 свідоцтво платника ПДВ № 100001802) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

7.          Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

8.          Матеріали справи № 5/18 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація