СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 квітня 2008 року | Справа № 2-27/15038-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Володін Євген Радіонович, довіреність № б/н від 18.01.08;
відповідача: Ферт Юлія Францівна, довіреність №6009/10/10-0 від 11.03.08, Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;
Карпова Олена Миколаєвна, довіреність №1395/02-29 від 26.12.07, Євпаторійська міська рада;
Пермінова Наталя Олегівна, довіреність №23-11.0/06-24 від 04.01.08, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
3-ої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, Головного Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим та Євпаторійської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 28.11.2005 року у справі № 2-27/15038-2005
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз" (вул. Ескадронна, 25,Євпаторія,97402)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дм.Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)
Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2,Євпаторія,97400)
Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)
3-тя особа Фінансове управління Євпаторійської міської Ради (пр. Леніна, 2,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, повернення 17250,00 грн., отриманих без достатніх правових підстав, та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, Євпаторійської міської ради, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, третя особа без самостійних вимог –Фінансове управління Євпаторійської міської ради про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення 17250 грн., отриманих без достатніх правових підстав, та спонукання до певних дій.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 28 листопада 2005 року у справі №2-15/15038-2005А позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 13 жовтня 2004 року №0000612602/0 щодо визначення товариству з обмеженою відповідальністю фірму "Сервісгаз" податкових зобов’язань за платежем: збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим в сумі 17250 грн. Крім того, на користь позивача стягнуто з місцевого бюджету міста Євпаторія 17250,00 грн., отриманих бюджетом без достатніх правових підстав. В частині позовних вимог про списання заборгованості за збором на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим в сумі 49000,00 грн. в позові відмовлено з мотивів відсутності вказаної заборгованості в картці особового рахунку позивача в Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на момент розгляду справи. В решті вимог провадження у справі закрито в зв’язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постанова суду мотивована тим, що оскільки зобов'язання по сплаті збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не покладено Законами України про оподаткування, тому позивач не є платником цього збору.
Не погодившись з постановою суду, Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим та Євпаторійська міська рада звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2005 року у справі №2-15/15038-2005А було змінено, пункт 3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: „Стягнути з Державного бюджету Автономної Республіки Крим (р/р №33219852500015,ОКПО 22265511, МФО 824026, Банк - Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Сервісам” (Євпаторія, вул. Ескадронна,25,код ЄДРПОУ 23203562) 17250,00 грн. отриманих бюджетом без достатніх правових підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2008 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про приєднання до апеляційної скарги Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Ладиніна О.А. від 01.04.2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Гончаря В.І. на суддю Непанську О.А.
У судовому засіданні 01.04.2008 року представники відповідачів підтримали вимоги апеляційних скарг, представник позивача проти вимог апеляційних скарг заперечував з підстав, викладених у запереченнях на апеляційні скарги, та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.04.2008 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття Євпаторійською об’єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2004 року № 0000612602/0, згідно з якім Товариству з обмеженою відповідальністю “Фірма “Сервісгаз” було визначено податкове зобов’язання за збором на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим в сумі 17250 грн., а також щодо подальшої сплати цього платежу до місцевого бюджету та відображення розрахункових сум цього платежу в облікових документах Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.
Судова колегія відхиляє як безпідставне твердження Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про те, що, розглядаючи дану справу, суд вирішив питання стосовно відповідності Конституції України нормативно-правового акту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, адже останнє не знаходить свого документального підтвердження. Оскаржувана постанова не містить в собі відомостей про те, що суд визнає таким, що не відповідає, або відповідає Конституції України Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим, яке затверджено постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2003 року № 434-3/03. Отже, вказаний довід Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим є безпідставним.
З матеріалів справи слідує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим прийнято відповідно до пункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно абзацу 1 преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
При вирішення питання щодо правомірності чи неправомірності застосування норм цього Закону податковим органом в даному випадку судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки та збори.
Згідно преамбулі Закону України “Про систему оподаткування” цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 2 зазначеного вище Закону податки та збори (загальнообов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів визначаються як обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснювані платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Частиною 3 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до норми частини 7 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно з частиною 8 статті 1 даного Закону, зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Враховуючи наведене, судова колегія не може погодитись з доводами Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про те, що податки та збори (загальнообов’язкові платежі) може бути встановлено будь-якими іншими нормативно-правовими актами, ніж закони України про оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим був введений в дію постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2003 року № 434-3/03, якою затверджено відповідне Положення про цей збір, і яка не є законом України. Враховуючи наведене і те, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не включено до переліку податків та зборів, який містить Закон України “Про систему оподаткування”, а також імперативний припис частини 7 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування”, вказаний збір не підлягає сплаті як загальнообов’язковий збір. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо безпідставного донарахування Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Сервісгаз” цього збору є цілком правомірними.
Що ж до посилань Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм Конституції України стосовно повноважень Автономної Республіки Крим щодо запровадження місцевих податків і зборів, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 135 Конституції України нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим має право здійснювати нормативне регулювання, чітко визначено в статті 137 Конституції України. Зазначений перелік є вичерпним і не містить права Автономії здійснювати нормативне регулювання з питань встановлення податків та зборів.
Посилання ж сторони на порушення судом першої інстанції частини 2 статті 138 Конституції України колегія відхиляє з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 138 Конституції України встановлено, що законами України Автономної Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.
Проте в частині 1 цієї ж статті йдеться не про коло питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання, а про коло питань, які належать до відома Автономної Республіки Крим. Тому не має підстав для розуміння норми частини 2 статті 138 Конституції України як такої, що передбачає право Автономії на підставі делегованих законами України повноважень здійснювати нормативне регулювання з питань, які не передбачені частиною 1 статті 137 Конституції України.
Крім того, посилання на частину 2 статті 138 Основного закону України в системному зв’язку з положенням підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим не може прийматися до уваги в зв’язку з тим, що зі змісту підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим слідує, що проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків і зборів, а також здійснення інших передбачених законами України повноважень у сфері бюджету і оподаткування здійснюється Автономної Республікою Крим згідно з законодавством України. Тому положення підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим не можна розглядати окремо без системного аналізу з нормами діючого податкового законодавства України, згідно якому лише законами України про оподаткування встановлюються податки та збори (загальнообов’язкові платежі).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність у Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2004 року № 0000612602/0 визнав нечинним.
Посилання Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на статтю 88 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” колегія визнає хибними, адже, дія цього Закону взагалі не поширюється на спірні правовідносини, через те, що цей Закон не регулює відносини, що виникли між сторонами 13 жовтня 2004 року.
Оскільки правові підстави для визначення податкового зобов’язання за платежем: збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим у Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим були відсутні, то сплату вказаного збору позивачем до місцевого бюджету міста Євпаторії на підставі податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2004 року №0000612602/0 слід визнати безпідставною.
З викладеного слідує, що апеляційна скарга Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та Головного Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим задоволенню не підлягає.
Разом з тим судова колегія досліджуючи питання обґрунтованості стягнення з місцевого бюджету Євпаторійської міської Ради через Управління Державного казначейства в сумі 17250 грн., вважає, що резолютивна частина постанови від 28.11.2005 підлягає зміні.
Відповідно до Порядку відкриття рахунків в національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221 "Про затвердження Порядку відкриття рахунків в національній валюті в органах Державного казначейства" рахівниць 33210852800015 був відкритий Управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим для місцевого бюджету міста Євпаторії в 2004 і діяв до 26.02.2005.
Вказаний рахунок був змінений 26.02.2005 і діє в даний час з наступними реквізитами: одержувач - місцевий бюджет міста Євпаторія 16011900, р/р №33219852500015, ЗКПО - 22265511, МФО - 824026, банк - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.
Згідно Порядку казначейського обслуговування, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 № 205 "Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" балансовий рахунок № 3321 "кошті які підлягають розподілу між рівнями бюджету" є розподільним між рівнями місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 16 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.12.2004 № 1177-4/04 "Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2005 рік" в повному об'ємі після розподілу за нормативом 100,0 % зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим.
Виписка про рух коштів за кодом доходів 16011900 спрямовується Головним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим щодня до територіальних органів Державного казначейства і податкових органів для обліку платежів в розрізі платників податків.
Згідно Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів і органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженому сумісним наказом Державної податкової Адміністрації України, Міністерством фінансів України і Державним казначейством України від 03.02.2005 № N 58/78/22 повернення засобів здійснюється з того бюджету в який вони зараховуються в поточному бюджетному році. Оскільки спірна сума 17250,00 грн. була зарахована до бюджету Автономної Республіки Крим, то саме з цього бюджету вона і підлягає стягненню.
Стосовно позовних вимог про спонукання Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до списання в відповідних облікових документах інспекції заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Сервісгаз” за платежем: збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим в сумі 49000 грн. судова колегія зауважує на наступному.
Позивачем на підтвердження даних вимог надані довідки Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про наявність вказаної заборгованості. Проте останньою довідкою Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 23 листопада 2005 року, яку направлено на адресу суду, Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим вказала, що станом на 23 листопада 2005 року в картці особового рахунку позивача по цьому збору сальдо розрахунків рівняється нулю, а також надала картку лицьового рахунку в якій відсутній будь-який борг за даним платежем.
Отже, як недоплата, так й переплата цього збору відсутні. Через наведене, підстав для задоволення позову в цій частині немає.
При таких обставинах, вимоги Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга Євпаторійської міської ради підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає правильним змінити постанову суду першої інстанції в частині визначення джерела для повернення позивачу сум збору на розвиток пасажирського електротранспорту.
Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини 1 статті 198, статтею 201, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та Головного Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради задовольнити частково.
3. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2005 року у справі № 2-27/15038-2005 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини у наступній редакції:
"Стягнути з Державного бюджету Автономної Республіки Крим (р/р №33219852500015, ЗКПО 22265511, МФО 824026, Банк - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сервісгаз” (Євпаторія, вул. Ескадронна, 25, код ЄДРПОУ 23203562) 17250,00 грн. отриманих бюджетом без достатніх правових підстав."
4. В решті резолютивну частину постанови залишити без змін.
5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова