ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2006 р. о 14-28 год. в м. Харкові Справа № АС-03/359-06
вх. № 8669/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Клименко Т.В.
позивача - Мурзаєва Г.В.
відповідача - Корольова В.Є.
відповідача - Пиліпенко Т.Г.
відповідача - Оришич В.В.
відповідача - Мірошніченко А.А.
2 відповідача - Сліденко А.В.
прокурора - Балаклицький В.В.
по справі за позовом СТГО "Південна залізниця" м. Харків
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця” звернувся до господарського суду з адміністративним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі ВПП у м. Харкові № 0000200821/0 від 06.03.2006р., податкове повідомлення-рішення № 0000200821/1 від 28.04.2006р„ податкове повідомлення - рішення № 0000200821/2 від 06.07.2006р., податкове повідомлення-рішення № 0000480821/2 від 06.07.2006р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що СДПІ було порушено терміни проведення перевірки, не правильно застосовуються Положення Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про залізничний транспорт” , щодо оподаткування передачі житлових будинків у комунальну власність та частково не враховані валові витрати, а також амортизаційні відрахування по Дитячому лікарсько-оздоровчому центру "Сонячний" Південної залізниці , щодо зменшення валових доходів на підставі повідомлення - авізо Державного підприємства , Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень", щодо здійснення безоплатного перевезення працівників залізничного транспорту загального користування та членів їх сімей (утриманців), неправомірне застосування штрафних санкції згідно пп..17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідач, СДПІ по роботі ВПП у м, Харкові просить відмовити СТГО "Південна залізниця" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 06.03.2006р №0000200821/0, від 28.04.2006р №0000200821/1 та від 06.07.2006р №0000200821/2 про донарахування податку на прибуток у сумі 14573300,0 грн. та штрафних ( фінансових ) санкцій у сумі 14573300,0 грн. на загальну суму 291166000,0 гри. та від 06.07.2006р №0000480821/2 про донарахування штрафних ( фінансових ) санкцій у сумі 586150,0 грн. у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в ході перевірки були встановлені факти порушень підприємством п.1.23, п.1.31 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.2, пп.5.3.3., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.4.6, пп.5.4.10 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5. 7, п.5.9 ст.5, пп.7.4.1, пп.7.4.3, п.7.4 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2, пп. 8.1.4 п.8.1, пп.8.2.1,пп. 8.2.2 п.8.2, пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.4.4. п.8.4, пп.8.6.1 п.8.6, пп.8.7.1 п.8.7 ст. 8, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тому оскаржувані рішення прийняті правомірно, у відповідності до встановлених фактів порушень вказаного Закону, штрафні санкції, з урахуванням рішення ДПА за результатами розгляду скарги підприємства застосовані у відповідності до пп.17.1.3, пп..17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ.
Відповідач, ДПА в Харківській області з позовними вимогами не згоден, просить у прозові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що при розгляді повторної скарги позивача ДПА встановила правомірність виявлених СДПІ фактів порушень підприємством Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тому була позбавлена правових підстав для задоволення адміністративної скарги підприємства. При розгляді адміністративної скарги позивача ДПА було встановлено, що СДПІ невірно розраховані штрафні санкції згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ без врахування вимог пп.6.1.3 п.6.1 п.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби № 110 (із змінами та доповненнями) та дійшла висновку про збільшення суми штрафу на 586150,0 грн.
З наданих суду документів вбачається, що СДПІ по роботі з великими податків у м. Харкові була проведена перевірка СТГО „Південна залізниця” за результатами якої складено акт про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 0І.07.2002р. по 30.06.2005р. № 215/46-0/01072609 від 22.02.2006р. З акту перевірки судом встановлено, що згідно пп..2.2.2 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до 1 кв. 2005 р. структурні підрозділи являлись самостійними платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту на надавали Декларації з прибутку самостійно за місцем розташування, починаючи з 1 кв.2005 р. згідно листа ДПА України від 16.07.04 р. „Щодо розгляду листа Укрзалізниці від23.04.2004 р. щодо централізованої сплати податку на прибуток” структурні підрозділи надають показники оподатковуваного прибутку, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту до Управління Південної залізниці, для включення до Декларації з податку на прибуток від усіх видів діяльності.
На підставі вказаного акту начальником СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000200821/0 від 06.03.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,0 грн.: 14573300,0 грн. основний платіж, 14573300,0 грн. штрафні (фінансові) санкції, 28.04.06 р. № 0000200821/1 від 28.04.2006р. та 06.07.06 р. № 0000480821/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,0 грн.: 14573300,0 грн. основний платіж, 14573300,0 грн. штрафні (фінансові) санкції. Рішення з позначками „1” і „2” прийняті в межах апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом згідно ст.. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш за результатами прийнятих рішень про розгляд первинної та повторної скарг та направлені з метою доведення граничного строку сплати суми податкового зобов’язання по вказаним податковим повідомленням-рішенням.
Також за рішенням ДПА про результати розгляду повторної скарги підприємства СДПІ було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000480821/2 від 06.07.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 586150,0 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Судом встановлено, що підставою для визначення СТГО „Південна залізниця суми податкового зобов’язання з податку на прибуток оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями СДПІ № 0000200821/0 від 06.03.2006р., від 28.04.06 р. № 0000200821/1 від 28.04.2006р. та від 06.07.06 р. № 0000480821/2 у розмірі 29146600,0 грн.: 14573300,0 грн. основний платіж, 14573300,0 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0000480821/2 від 06.07.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 586150,0 грн. штрафні (фінансові) санкції стали факти порушень, зафіксованих в акті:
1. Порушення вимог п. 4.1 ст. 4., п. 5.1. ст. 5., пп. 8.1.4. п. 8.1. ст. 8. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до завищення підприємством валових доходів суму 69164585,0 грн. та завищення валових витрат на 112508440 ,0 грн. у зв’язку з чим донарахований податок на прибуток у розмірі 12520645,55 грн. за період 2003 - 1 півріччя 2005 рр..
СДПІ з посиланням на 1.31 ст.1 , п. 5.1 ст. 5 , пп.. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Постанову КМУ №222 від 19.02.1996р., Закон України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.1998р. №147/98-ВР га п.3. Положення „Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій”, затвердженого Постановою КМУ від 06.11.1995р. №891 зазначає, що СТГО "Південна залізниця" проводила передачу об'єктів житлового фонду у комунальну власність безоплатно. Відповідно до актів приймання-передачі об’єктів житлового фонду в комунальну власність встановлено, що рік введення в експлуатацію житлових будинків складає 1901- 2001 рр.. Актом перевірки встановлено, що СТГО "Південна залізниця" здійснювало передачу житлового фонду до комунальної власності відповідно до Постанови КМУ №222 від 19.02.1996р. "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності" та Постанови КМУ №1443 від 02.12.1996р. "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури". В податковому обліку структурних підрозділів СТГО "Південна залізниця" за 2003-1 півріччя 2005 р. р. до складу валового доходу включена залишкова балансова вартість безоплатно переданих об'єктів (житлового фонду) до комунальної власності у розмірі 69164585,0 грн., а до складу валових витрат первісна вартість переданих невиробничих об'єктів у розмірі 112508440,0 грн., в податковому обліку результат даної операції є збитковим і складає (-) 4334385.4 грн. та вказує, оскільки, операція по безкоштовній передачі житлових будинків в комунальну власність територіальної громади не передбачає одержання доходу платником податку, відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону № 334 та не пов'язана зі здійсненням господарської діяльності та валові доходи і валові витрати в зв'язку з такою передачею не відображаються (тобто, валові доходи та валові витрати дорівнюються нулю) підприємством завищені валові доходи та валові витрати у зв’язку з чим донараховано податку на прибуток у розмірі 12520645,55 грн.
З наданих документів та з пояснень сторін судом встановлено, що СТГО „Південна залізниця” здійснювала передачу житлових будинків у комунальну власність на підставі Постанов Кабінету Міністрів України „Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності” № 222 від 19.02.1996р., „Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури” № 1443 від 02.12.1996р. Відповідно до ч. І ст.7 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” N 147/98-ВР від 03.03.1998р. така передача здійснювалася безоплатно.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) визначені як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Порядок оподаткування продажу невиробничих фондів регулюються п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР, тобто дана норма є спеціальної , що регулює одні й ті ж відносини та підлягає застосуванню в даному випадку.
Судом встановлено, що позивачем в податковому обліку витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності житлових будинків, відносились до складу валових витрат в розмірі 50% згідно пп.5.4.9, 5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону № 334/94-ВР та п. 16 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002р. Амортизаційні відрахування на житлові будинки не відображались в рядку 07 декларації з податку на прибуток залізниці згідно пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР .
Згідно п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР невиробничими фондами є капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться капітальні активи, які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, а саме: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування.
Аналізуючи вказані норми Закону № 334/94-ВР суд дійшов висновки про те, що житлові будинки є невиробничими фондами, оскільки невід'ємною ознакою невиробничого фонду є його невикористання у господарській діяльності, отже, якщо капітальний актив 1 групи буде використовуватися у господарській діяльності, цей актив перестане бути невиробничим фондом і на нього не буде розповсюджуватися п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР.
Згідно п.п.8.1.4 п,8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР у разі продажу невиробничих фондів до валових доходів платника податку включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням, тобто вказана норма не вказує на необхідність зв'язку витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням, з використанням таких невиробничих фондів у власній господарській діяльності, а також не відсилає до п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР, тому застосування, в даному випадку, положень п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР при оподаткуванні продажу невиробничих фондів (житлових будинків) є безпідставним, оскільки дані питання врегульовані п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР.
Враховуючи вищенаведене, безоплатна передача СТГО „Південна залізниця” житлових будинків у комунальну власність з метою оподаткування є продажем невиробничих фондів в розумінні Закону № 334/94-ВР.
Згідно пп..7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону № 334/94-ВР з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів особам, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Задовольняючи позов в цій частині, суд зазначає, що при безоплатній передачі СТГО „Південна залізниця” житлових будинків у комунальну власність залишкова балансова вартість цих житлових будинків, що є їх звичайною ціною, підлягає включенню до валового доходу. Залишкову балансову вартість містять інвентарні картки по введенню в експлуатацію і ставленню на облік будинків та акти приймання-передачі житлового фонду у комунальну власність.
Таким чином, керуючись п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР, при безоплатній передачі житлових будинків у комунальну власність СТГО „Південна залізниця” за період 2003 рік - 1 півріччя 2005 року правомірно включила до складу валового доходу залишкову балансову вартість переданих житлових будинків у сумі 69164585,0 грн., а до складу валових витрат - первісну вартість переданих житлових будинків з урахуванням їх поліпшення у сумі 112508440,0 грн.
Судом встановлено, що документи, які свідчать про передачу житлових будинків у комунальну власність та підтверджують суми валового доходу та валових витрат - акти приймання будинків в експлуатацію, технічні паспорти будинків, інвентарні картки по введенню в експлуатацію і ставленню на облік будинків, рішення про передачу житлового фонду у комунальну власність, акти приймання-передачі житлового фонду у комунальну власність, авізо та повідомлення до авізо, знаходяться у структурних підрозділів Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд позивача та при їх перевірці, досліджувались районними ДПІ, про що свідчать акти перевірок.
Посилання відповідача в акті від 22.02.2006р. на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку при оподаткуванні передачі житлових будинків до комунальної власності є неправомірним, оскільки ці питання врегульовані спеціальним Закону № 334/94-ВР.
2. Щодо не врахування валових витрат у сумі 1665,2 тис. грн. і амортизаційних відрахування у сумі 728,5 тис. грн. по Дитячому лікарсько - оздоровчому центру " Сонячний" .
Судом встановлено, що по даному питанню СДПІ зобов’язання не нараховувалося.
В запереченнях відповідач звертає увагу суду, що СТГО "Південна залізниця" просить суд скасувати податкові повідомлення рішення від 06.03.2006р. , від 28.04.2006р від 06.07.2006р.. але з даного питання ним податкове зобов’язання не визначалось, тобто донарахування відсутні та вважає, що з даного питання відсутній предмет спору.
Відповідач вказує, що згідно Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2005р. СТГО "Південна залізниця” самостійно задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 67113 700,0 грн., тобто, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ податкове зобов'язання у вказаному розмірі самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і якщо в майбутніх податкових періодах позивач самостійно б виявив помилки, у показниках раніше поданої податкової декларації він мав би право надати уточнюючий розрахунок, що не було ним здійснено .
З наданих суду документів вбачається, що у зведеному акті СДПІ частково не враховані валові витрати і амортизаційні відрахування по Дитячому лікарсько-оздоровчому центру "Сонячний", який згідно Положення, узгодженого Розпорядженням Голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 129 від 09.04.1999 р. ,довідки № 1109 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є структурним підрозділом позивача, його діяльність є частиною господарської діяльності підприємства "Південна залізниця”, не є об'єктом соціальної інфраструктури, згідно п. 4.4 Положення самостійно здійснює господарську діяльність, основним видом діяльності є діяльність санаторно-курортних організацій (КВЕД 85.11.3), готелі з ресторанами (КВЕД 55.11.0) , медична практика (КВЕД 85.12.0), остання є такою, що підлягає ліцензуванню ( ліцензія від 12.03.2003 р. № 120, строк дії якої з 12.03.2003 р. по 12.03.2006 р.), отримані дозволи на розміщення об'єктів торгівлі. В декларації за І півріччя 2005 року ДЛОЦ "Сонячний" Південної залізниці”, наданої позивачу, відображені валові витрати у сумі 1719,3 тис. грн., а також амортизаційні відрахування у сумі 728,5 тис. грн. У зведеній декларації з податку на прибуток підприємства позивача помилково було вказано валові витрати на суму 859,5 тис. грн.., амортизаційні відрахування на суму 364,3 тис. грн., тобто по ДЛОЦ "Сонячний" Південною залізницею помилково частково не враховані валові витрати і амортизаційні відрахування. За даними перевірки ДЛОЦ "Сонячний" Південної залізниці сума валових витрат складає 1665,2 тис. грн., амортизаційні відрахування 728,5 тис. грн. (додаток № 14 до акту перевірки ДЛОЦ "Сонячний").У зведеному акті перевірки Південної залізниці (додаток 29) до складу валових витрат перевіряючими не включена сума 1665,2 тис.грн., що встановлена перевіркою ДЛОЦ "Сонячний" на підставі первинних документів, а помилково вказана 859,5 тис. грн. і також включені амортизаційні відрахування на суму 364,3 тис.грн., а не 728,5 тис.грн., що встановлені перевіркою ДЛОЦ "Сонячний".
Задовольняючи вимоги в цій частині суд зазначає, що дії СДПІ є неправомірними, оскільки суперечать пп..”б”4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., якою визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
Будь-яких порушень пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", щодо віднесення до складу валових витрат по ДЛОЦ "Сонячний" Південної залізниці у сумі 1665,2 тис. грн. відповідачем не встановлено.
Таке неврахування завищення суми податкового зобов'язання, заявленого в декларації позивачем з боку СДПІ є неправомірним, оскільки привело до заниження валових витрат підприємства в тому звітному періоді, на який приходиться дата відображення відповідних господарських операцій та є недотриманням п.1.7, п.2.3.2 Наказу ДПАУ від 10.08.2005р. № 327 "Про затвердження порядку оформлення результатів документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" , яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд зазначає, що витрати по ДЛОЦ "Сонячний" Південної залізниці” підлягають включенню до валових витрат у сумі 1665,2 тис. грн., амортизаційні відрахування у сумі 728,5 тис. грн.
3. Порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ,що призвело до заниження валових доходів на суму вартості безоплатного перевезення залізничників у 3-4 кварталах 2004 року в сумі 8911386,53 грн.
Відповідач, в акті перевірки та в запереченнях з посиланням на ч.2 п.1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",ст. 16 Закону України від 04.07.1996р. №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" зазначає, що перевіркою встановлено, що СТГО "Південна залізниця" неправомірно надавало послуги з безоплатного перевезення залізничним транспортом працівників залізничного транспорту та членів їх сімей (утриманців), вартість яких визначається за встановленими тарифами на перевезення. СТГО "Південна залізниця" не здійснювались коригування валових витрат на суму витрат, пов'язаних і безоплатним проїздом залізничників та членів їх сімей.
Загальний обсяг послуг з безкоштовного перевезення залізничників за 3 - 4 квартали 2004 року складає 8911386,53 грн., який безпідставно не включено до скоригованого валового доходу Декларації з податку на прибуток відповідно за 3 квартали 2004 року і за 2004 рік: за 3 квартал 2004 р. - у сумі 4361961,93 грн., за 4 квартал 2004 р. у сумі 4549424,60 грн.
Статтею 16 Закону України "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР передбачені міри по соціальному захисту працівників залізничного транспорту та серед іншого передбачено, що працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безоплатний проїзд залізничним транспортом. Право працівників залізничного транспорту на безоплатний проїзд с соціальним захистом, який зберігається також за працівниками залізничного транспорту, які вийшли на пенсію по інвалідності чи за віком, або були переведені на іншу роботу в цій галузі внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовим доходом платника податку є загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Задовольняючи вимоги в цій частині, суд зазначає, що такий висновок ДПІ не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивачем доходу отримано не було, а доход було отримано працівниками залізниці та членами їх сімей та відповідно до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року N 889-ІУ з отриманого доходу Південною залізницею утримувався та перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
4.Щодо зменшення валових доходів на підставі повідомлення - авізо Державного підприємства ,, Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень".
Відповідач в запереченнях звертає увагу суду, що СТГО "Південна залізниця" просить суд скасувати податкові повідомлення рішення від 06.03.2006р №0000200821 /0, від 28.04.2006р №0000200821 /1 та від 06.07.2006р №0000200821/2 про донарахування податку на прибуток у сумі 14573300,0 грн. та штрафних ( фінансових ) санкцій у сумі 14573300,0 грн. на загальну суму 291466000,0 грн. та від 06.07.2006р №0000480821/2 про донарахування штрафних ( фінансових ) санкцій у сумі 586 150.0 грн., але з даного питання СДПІ ВПП у м. Харкові податкове зобов’язання не визначалося ( тобто, донарахування відсутні).
Відповідач зазначає, що згідно Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2005р. СТГО "Південна залізниця " самостійно задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 67113700,0 грн., тобто відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону -2181таке податкове зобов'язання є самостійно визначеним платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків а адміністративному або судовому порядку.
Згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи залізниць, одержані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивач отримував від Укрзалізниці та відображав у складі валових доходів суми доходних надходжень, розподілених відповідно до „Порядку розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту", затвердженого Постановою КМУ № 173 від 16.02.1998 р. З 2 кварталу 2004 р. до складу валових доходів Південної залізниці на підставі листів Державного підприємства „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" включались суми попередньої оплати, які збільшували її валові доходи в декларації з податку на прибуток у 2004 році, що не заперечується відповідачем. У 1 півріччі 2005 р. суми розподілених попередніх оплат позивачем помилково в декларації з податку на прибуток не відображались, що призвело до завищення валових доходів залізниці за 1 півріччя 2005 р. у розмірі 5836 тис. грн., що не було враховано СДПІ з посиланням на той факт, що зобов’язання, яке самостійно визначене платником податку є узгодженим з моменту подання такої декларації і не може бути ним оскаржене ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідачем в ході перевірки та при складанні висновків акту перевірки від 22.02.2006 р. і додатках до акту безпідставно не врахований факт завищення Південною залізницею сум податкових зобов'язань та не відображено завищення нарахованого податку на прибуток за І квартал 2005 р. , необґрунтовано не прийнявши до уваги повідомлення - авізо Державного підприємства „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" про виключення зі складу валового доходу сум попередньої оплати, що були надані для перевірки.
Задовольняючи вимоги в цій частині суд зазначає, що дії СДПІ є неправомірними, оскільки суперечать пп.”б”4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., якою визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Такі дії не відповідають також п.1.7., п.2.3.2 Наказу ДПА України за № 327, яким затверджений Порядок оформлення результатів перевірок.
5.Щодо порушення терміну проведення перевірки.
В позові як на підставу скасування податкових повідомлень - рішень, позивач посилається на порушення СДПІ терміну проведення перевірки та зазначає, що ДПІ мають право перевіряти структурні підрозділи залізниці на протязі 20 робочих днів, а у виключних ситуаціях термін планової перевірки може бути продовжено до 10 робочих днів. В акті перевірки СТГО "Південна залізниця" від 22.02.2006р. на стор.3 (п.1.1) наведено, що перевірка проводилась з 30.12.2005р. по 13.02.2006р., що не відповідає дійсності, так як перевірки структурних підрозділів СТГО "Південна залізниця" розпочаті в жовтні 2005р. та посилається на акти перевірок Кременчуцького рейкозварювального поїзду №11 , Полтавської дистанції колії , Мостобудівного поїзду та зазначає, що у листі ДПА України від 09.09.2005р. №18041/7/23-1217/1117 "Щодо організації контрольно-перевірочної роботи" передбачено, що при організації планових виїзних документальних перевірок підприємств, що мають структурні підрозділи, які зареєстровані в інших регіонах, необхідно забезпечити інформування податкових органів інших регіонів за 10 днів до дати направлення повідомлення основному підприємству про початок проведення перевірки з метою одночасного здійснення таких перевірок. Оскільки основному підприємству письмове повідомлення направлено 19 грудня 2005р. з зазначенням дати початку перевірки 30 грудня 2005р., то перевірки структурних підрозділів залізниці не повинні були розпочатися раніше цієї дати.
Відповідач, з посиланням на Закон України "Про державну податкову службу в Україні" , який визначає поняття планових виїзних перевірок , обмежує тривалість проведення планової виїзної перевірки 20 робочих днів і встановлює можливість продовження терміну планової перевірки до 10 робочих днів (ст.11-1цього Закону). У відповідності до цього Закону ним було надіслано СТГО "Південна залізниця" письмове повідомлення від 19 грудня 2005р. , яке отримане нею 19.12.2005 р. із зазначенням дати початку перевірки, а саме 30 грудня 2005р. Використовуючи надане діючим законодавством право, СДПІ за рішенням керівника продовжено термін проведення планової виїзної перевірки СТГО " Південна залізниця" ( наказ від 27.01.2006р. №32 ) строком на 10 робочих днів, а саме з 31 січня 2006р. по 13 лютого 2006р., про що підприємство отримало копію наведеного наказу, саме як платник податків в розумінні п.1.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Структурні підрозділи СТГО "Південна залізниця" хоча і не мають статусу юридичної особи, але є платниками окремих податків та зборів, тому підпадають під визначення „платника податку” і на них розповсюджуються всі вимоги діючого законодавства, пов'язані з порядком і терміном проведення перевірок. Документальні перевірки структурних підрозділів СТГО "Південна залізниця", які є самостійними платниками окремих податків та зборів, були проведені з додержанням вимог діючого законодавства, встановленого для проведення перевірок, а саме ст. 11-1 Закону № 509.
Судом при перевірці питання правомірності термінів проведення перевірки СТГО ”Південна залізниця” порушень з боку СДПІ не встановлено.
В позові СТГО „Південна залізниця” зазначає про неправомірність застосованих (нарахованих) штрафних санкцій відповідно пп. 17.1.3, пп..17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ".
Суд зазначає, оскільки донарахування ( визначення ) суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 14573300,0 грн. - основний платіж в ході перевірки встановлено не правомірно з підстав, викладених у рішенні вище, штрафні санкції відповідно пп. 17.1.3 ( у розмірі 50% від 14573300,0 грн. – 7286650,0 грн.) та пп..17.1.6 (у розмірі 50% від 14573300,0 грн. – 7286650,0 грн.) п.17.1 ст. 17 Закону України 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ застосовані незаконно.
В заперечення , в поясненнях , СДПІ , цитуючи норми пп. 17.1.3, пп..17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначає, що нею застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 14573300,0 грн. правомірно. Щодо податкового повідомлення - рішенням віл 06.07.2006р №0000480821/2 про донарахування штрафних ( фінансових ) санкцій у сумі 586150,0 грн. зазначає, що в ході адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 06.03.2006р .№0000200821/0, рішенням ДПА від 30.06.2006р. збільшено розмір штрафної ( фінансової) санкції з податку па прибуток на суму 586150,0 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ , оскільки при визначенні СДПІ штрафних (фінансових) санкцій за заниження платником суми податку на прибуток не були враховані вимоги пп.17.1.3 п.17.1.ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та пп..6.1.3 п.6.1 п.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби № 110 (із змінами та доповненнями) та відповідно до п. 4.3. п. 4 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказ ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 надіслане окреме податкове повідомлення.
Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашеним зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп.4.2.2 "б" п.4,2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) , але не більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Підпунктом 17.1.6 п.17.1 ст.І7 Закону 2181 передбачено, що у разі коли платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, шо призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.
Відповідно до пп.4.2.2 "б" Закону № 2181-ІІІ при визначенні податкового зобов'язання обліковуються як заниження так і завищення податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно п. 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових) санкцій органами державної податкової служби із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації N 326 від 10.08.2005 р. у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій: 1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені; 2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції; 3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.
З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації. З метою обрахування штрафів відповідно до цього пункту Інструкції під базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з власників транспортних засобів береться календарний місяць.
Крім того, суд зазначає, що СДПІ неправомірно з урахуванням рішення ДПА про результати розгляду повторної скарги прийняла на направила позивачу податкове повідомлення-рішення від 06.07.06 р. № 0000480821/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 586150,0 грн. у вигляді штрафних санкцій згідно пп..17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та з урахуванням п.6.1.3 Інструкції № 110, оскільки згідно норми ст. 11 КАС України суд при визначенні правомірності застосування штрафних санкцій згідно пп..17.1.3 п.17.1 ст.17 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовує саме норму цього Закону , у зв'язку з тим, що вимоги Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації N 326 від 10.08.2005 не відповідають Закону України № 2181-ІІІ, який має вищу юридичну силу.
На підставі вищевикладеного вимоги є правомірними, задовольняються судом , а прийняті податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000200821/0 від 06.03.2006р. , № 0000200821/1 від 28.04.2006р. та 06.07.06 р. № 0000480821/2 та податкове повідомлення-рішення № 0000480821/2 від 06.07.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 586150,0 грн. штрафні (фінансові) санкції підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІпо роботі з ВПП у м. Харкові № 0000200821/0 від 06.03.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,0 грн.: 14573300,0 грн. основний платіж, 14573300,0 грн. штрафні (фінансові) санкції, 28.04.06 р. № 0000200821/1 від 28.04.2006р. та 06.07.06 р. № 0000480821/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29146600,0 грн.: 14573300,0 грн. основний платіж, 14573300,0 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000480821/2 від 06.07.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 586150,0 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету на користь СТГО "Південна залізниця" м. Харків (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609) 3,40 грн. державного мита.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. державного мита.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 17.10.06р. о 12-00 год.