Справа №2-181/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року                        Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Гудима  Л.Я.

при секретарі Зайченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 просить поділити квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності її, синам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_4, виділивши кожному з позивачів у власність ¼ ідеальну частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спірна квартира згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 23.01.2004 р., виданого виконкомом Бориславської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2004 р., виданого Дрогобицьким ДК МБТІ та ЕО за №2712039, належить позивачам та відповідачу  на праві спільної сумісної власності. Дану квартиру вони разом з відповідачем безоплатно придбали (приватизували) відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Спірна квартира АДРЕСА_1 та складається  з двох кімнат та кухні, житловою площею 24,9 кв.м. загальною площею 45,4 кв.м.

Позивачка ОСОБА_1 вирішила подарувати своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належну їй частку у спірній квартирі, однак спірна квартира належить позивачам та відповідачу на праві спільної сумісної, а не часткової, власності, а тому, на укладення такого договору дарування потрібна і згода відповідача, про те він надати таку згоду відмовляється.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній влсності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Жодної домовленості між ними та відповідачем під час приватизації спірної квартири щодо розміру часток кожного з них у даній квартирі не було.    Тому вважає, що розмір частки кожного  з них у спільній сумісній власності на спірну квартиру становить по ¼  ідеальній частині.

         У судовому засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 позов підтримали, дали пояснення, аналогічні змісту поясненням позивачки ОСОБА_1

         Відповідач   у    судовому засіданні визнав позовні вимоги позивачів та не заперечує проти поділу квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності позивачам та йому, виділивши кожному з позивачів у власність ¼ ідеальну частину квартири.

         Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення даного позову.

Судом встановлено, що спірна квартира згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 23.01.2004 р., виданого виконкомом Бориславської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2004 р., виданого Дрогобицьким ДК МБТІ та ЕО за №2712039, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, тому позивачці ОСОБА_1 для відчуження своєї частки синам ОСОБА_2 та ОСОБА_2 необхідно отримати згоду відповідача ОСОБА_4, однак останній надати таку згоду відмовляється.

На підставі ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній влсності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

         Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 355, 368, 369, 372   ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209 ч. 3, 212 ЦПК України, ст.ст. 355, 368, 369, 372  Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Поділити квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виділивши ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 у власність по ¼ ідеальній частині квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 94 грн. 67 коп. оплаченого ним судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 94 грн. 67 коп. оплаченого ним судового збору та 30 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а всього стягнути в користь ОСОБА_3 124 грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 94 грн. 67 коп. оплаченого нею судового збору, 108 грн. 80 коп. судових витрат та 130 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути в користь ОСОБА_1 333 грн. 47 коп.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: