Справа № 2-648/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м          У к р а ї н и

24 листопада 2011р.                                                 Кіровський районний суд АР Крим в складі :

            головуючого  -   судді Михайлова Р.В.,

            при секретарі -   Бешлієвій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням 3% річних та індексу інфляції,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 5000 грн. за договором позики, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, всього в сумі 5665 грн., посилаючись на те, що 01 жовтня 2008 року їх спадкодавець ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 вказану суму, яку відповідач зобов’язався повернути до 01.10.2009 року. Однак у визначений термін відповідач свої зобов’язання не виконав, гроші не повернув до теперішнього часу. Факт отримання відповідачем грошей підтверджується розпискою за підписом відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5000 грн., з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, всього в сумі 5665 грн., та судові витрати. Позивач ОСОБА_2 в своїй заяві просив розглянути справу без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд заслухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Правовідносини сторін витікають із договору  позики.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або інші речі, а  позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, та визнається відповідачем, що 01 жовтня 2008 року відповідач отримав від спадкодавця позивачів грошові кошти в розмірі 5000 грн. (суму позички) і зобов’язався їх повернути до 01 жовтня 2009 року, що підтверджується письмовою розпискою, оригінал якої наданий позивачем в судовому засіданні, однак свої зобов’язання не виконав.

Причини невиконання таких зобов’язань правового значення для справи не мають.

Суд вважає, що сума позички в розмірі 5000 грн. підлягає стягненню з відповідача.   

Позивачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 30.06.2009 року, що підтверджується довідкою Кіровської державної нотаріальної контори АР Крим №553/02-14 від 14.11.2011р.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно частини 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється повністю або частково на підставах,  встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов’язання  передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов’язання  припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Визнання відповідачем позову стосовно вимог за договором позики не суперечить закону,  не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд приймає розрахунок позивачів проведений за даними Держстатистики, відповідно до якого інфляційні збитки за період з жовтня 2009 року до подачі позову складають суму –515 грн., три відсотки річних за рік прострочення виконання зобов’язання складає 150 грн. (5000*3%), та вважає за можливе стягнути вказані суми з відповідача.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Суд стягує  на користь позивача ОСОБА_1 витрати, пов’язані зі сплатою нею при пред’явленні  позову - 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 625, 1046-1050, 1218 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках суму боргу у розмірі 5000 (п’ять тисяч гривень) грн. 00 коп. за договором позики від 01.10.2008р., 3% річних в сумі 150 (сто п’ятдесят) грн., та 515 (п’ятсот п’ятнадцять) грн. в рахунок відшкодування інфляційних збитків внаслідок не виконання  грошового зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 держмито в розмірі 51,00 грн., та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя