Справа №2-а-6050/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  10.10.2011                Уманський міськрайонний суд   Черкаської області

 Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваль А.Б. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, –

                                                                В С Т А Н О В И В:

 Позивач 23 травня 2011 року звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни.

У позовних вимогах позивач просить визнати відмову УПФУ в Уманському районі Черкаської області щодо здійснення перерахунку пенсії, з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії, йому, як дитині війни, неправомірною. Зобов’язати УПФУ в Уманському районі Черкаської області, зробити перерахунок пенсії, з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії, підвищивши її до 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за останні шість місяців по день звернення до суду та виплатити її, з урахуванням виплаченої надбавки. Відповідач, всупереч діючому законодавству, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач у встановлений законом строк заперечень на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 10 жовтня 1937 року і, згідно тимчасової довідки управління праці і соціального захисту населення Уманської райдержадміністрації Черкаської області, виданої 08 лютого 2011 року № 72, є дитиною війни.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції Закону, яким внесено зміни, № 107-VІ (107-17) від 28.12.2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції Закону України № 107-VІ (107-17) від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а відповідно до попередньої редакції ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 150 та ч. 2 ст. 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені  неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначені неконституційними.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 22 травня 2008 року.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно частин 3, 4 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

В частині 2 статті 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що державні і соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, яка передбачена ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено на управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача, тому Управління ПФ України в Уманському районі Черкаської області є належним відповідачем по цій справі.

Стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, надає позивачу право на отримання щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а наявність порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком для визначення  розмірів пенсій, який визначений в ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відсутність мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру підвищень дітям війни, надбавок та інших виплат, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції Закону України № 107-VІ, від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а інший розмір законодавством не визначено, тому при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни, необхідно застосовувати ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, що діяла до визнання КС України змін неконституційними.

Безпідставні посилання відповідача на невиплату підвищення до пенсії, в належному розмірі, через відсутність коштів (не надходження коштів з Державного бюджету України), для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Позивачу виплачується надбавка дітям війни, але не в розмірі 30 %, як передбачено законом, а в меншому розмірі, тому виплачені кошти необхідно врахувати при перерахунку та виплаті позивачеві підвищення до пенсії, в розмірі, який передбачений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Посилання в цьому випадку відповідачів на те, що розміри мінімальної пенсії за віком для спеціальних законів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України, безпідставні, так як підзаконні акти не можуть звужувати чи змінювати змісту закону.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення до суду, обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 03 гривні 40 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією про сплату судового збору.

На підставі ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та керуючись ст.ст. 11, 17, 19, 71, 94, 99, 183-2 КАС України, суд –

                                                        П О С Т А Н О В И В:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області щодо способу обчислення та розміру виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 23 листопада 2010 року по 23 травня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з період з 23 листопада 2010 року по 23 травня 2011 року, з урахуванням здійснений виплат за вказаний період часу.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 03 гривні 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасним направленням її копії до апеляційної інстанції.

 Суддя:                                                                               А.Б. Коваль