ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 р. Справа № 640/4505/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. ,  Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 27.01.25  по справі № 640/4505/18

за позовом                    Харківської міської ради  

до                     ОСОБА_1      третя особа                     Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просила суд  зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху (відповідно до поверхового плану на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого КП «Харківське міське БТІ» станом на 06.02.2001) з приведенням до попереднього стану покрівлі.

В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада зазначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців житлового будинку у червні, вересні 2016 року, березні, червні, вересні та грудні 2017 року, у лютому 2018 року проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено виконання будівельних робіт з улаштуванням надбудови над квартирою АДРЕСА_1 , з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, зайняттям горищного простору та зміною геометричних розмірів будинку. Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відсутні. Вказана квартира належить на праві власності відповідачу. З урахуванням викладеного вважає, що надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, таким, що виконується без отримання вихідних даних та належно затвердженої документації, а отже зазначена квартира має бути приведена відповідачем до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2018 прийнято до розгляду вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в ній в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2024 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, та повідомлено Харківську міську раду, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Постановою Харківського апеляційного суду від 23.04.2024 вказану ухвалу залишено без змін, разом з тим, зазначено, що позивач не позбавлений можливості звернутися в порядку ст. 256 ЦПК України із заявою до суду першої інстанції про направлення справи за вказаною юрисдикцією.

26.04.2024 до Київського районного суду м. Харкова в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача ХМР Мироненка О.О. про спрямування вказаної справи за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.06.2024 передано за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду справу №640/4505/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 р.    адміністративний позов Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан залишено без задоволення.

Харківська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вважає вказані судом першої інстанції передумови для звернення до суду з позовом про перебудову є обов`язковими саме для органу державного архітектурно-будівельного контролю як суб`єкта владних повноважень, натомість, позивачем у даній справі є Харківська міська рада, яка звернулась з позовом про зобов`язання здійснити перебудову спірної квартири, у зв`язку з неодноразовими скаргами мешканців житлового будинку в якому знаходиться вказана квартира, самочинна реконструкція якої порушує права мешканців вказаного будинку. Оскільки позивачем у даній справі є Харківська міська рада, норми законодавства, що встановлюють обов`язкові передумови для подання органом державного архітектурно-будівельного контролю позовної заяви про знесення або перебудову не підлягають застосуванню в даних правовідносинах. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 640/4505/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради у повному обсязі.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, заснованими виключно на неналежних обґрунтуваннях та помилкових висновках, які не відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам. Посилаючись на обставини . викладенні у відзиві , просить суд апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців житлового будинку у травні, вересні 2016 року, березні, червні, вересні та грудні 2017 року, у лютому 2018 року проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено виконання будівельних робіт з улаштуванням надбудов над квартирами АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 . Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відсутні.

Так, у травні 2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі Наказу №1 від 11.04.2016, листа Департаменту ДАБІ у Харківській області від 11.04.2016 №1020-1697 за зверненням гр. ОСОБА_2 (вх. №935/0/69-16 від 19.04.2016), направлення Інспекції для проведення позапланової перевірки № 41-н від 04.05.2016 проведена позапланова перевірка додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція горища над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ». За результатами перевірки встановлено, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та аналювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по зазначеним об`єктам, про що складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 41-А від 11.05.2016 (далі – акт № 41-А від 11.05.2016).

У вересні 2016 року Інспекцією з виїздом на місце, із залученням представника Адміністрації Київського району Харківської міської ради,на підставі Наказу №1 від 11.04.2016, листа Департаменту ДАБІ України від 19.07.2016 №40-231-(90-9)/6978 за зверненням гр. ОСОБА_2 від 07.07.2016 (вх. №1264/0/249-16 від 28.07.2016), направлення Інспекції для проведення позапланової перевірки № 479-н від 22.09.2016проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція горища житлового будинку АДРЕСА_7 ». За результатами перевірки встановлено факт реконструкції горища під мансардний поверх над квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_8 , що знаходяться на четвертому поверсі чотириповерхового житлового будинку за вказаною адресою, про що складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 479-А від 29.09.2016 (далі – акт № 479-А від 29.09.2016). В акті зазначено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 649 від 01.10.2014 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 16-17).

В червні 2017 року Інспекцією за зверненням ОСОБА_2 від 23.05.2017 згідно з направленням від 12.09.2017 за № 720-Н здійснено вихід на об`єкт «Надбудова приміщень над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ». Суб`єкти містобудування, що мають відношення до об`єкту з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані будівельні роботи, а саме: демонтовано перекриття між горищним простором та кв. АДРЕСА_8 ; демонтовано частину шиферної покрівлі та розпочато будівництво надбудови (встановлено металевий каркас та цегляні стовпи); пошкоджено та змінено   конструктивну схему  кроквяної системи покрівлі; виконано монолітний пояс в горищному просторі по існуючих несучих стінах; на виконаний монолітний пояс, змонтовані металеві двотаври № 26, приблизно з шагом 700 мм, про що оформлено доповідну записку від 19.06.2017 (т.1 а.с. 21-22).

У вересні 2017 року на підставі звернення ОСОБА_2 від 23.05.2017 згідно з направленням від 12.09.2017 за № 720-Н Інспекцією здійснено вихід на об`єкт«Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ». Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані роботи з часткового скління приміщень надбудови, про що оформлено доповідну записку від 25.09.2017 (т.1 а.с. 23-24).

У грудні 2017 року Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_2 від 21.09.2017 згідно з направленням від 27.11.2017 за № 995-Н здійснено вихід на об`єкт «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 » з представником Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Візуальним оглядом встановлено, що в квартирі виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, про що оформлено доповідну записку від 12.12.2017 (т.1 а.с. 26-28).

У лютому 2018 року Інспекцією під час виходу на об`єкт з представниками КП «Жилкомсервіс», Адміністрації Київського району ХМР, КП «Харківські теплові мережі», КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» візуальним оглядом встановлено, що над квартирою АДРЕСА_1 , виконано будівельні роботи з влаштуванням надбудов, з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, зайняттям горищного простору та зміною геометричних розмірів будинку, про що оформлено доповідну записку від 22.02.2018).

У листі КП «Жилкомсервіс» від 21.12.2017 зазначено, що спірна квартира АДРЕСА_5 знаходиться на 4 поверсі, власником вказаної квартири є ОСОБА_1 , обстежити вказану квартиру на предмет проведення будівельних робіт не виявилося за можливе, у зв`язку з відсутністю доступу. Під час обстеження покрівлі над квартирою АДРЕСА_5 вказаного житлового будинку з боку сходової клітини 1-го під`їзду виявлено металеві конструкції капітального характеру (надбудова мансардного поверху) та влаштований балкон до вказаної квартири зі сторони дворового фасаду. Містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об`єкта будівництва (реконструкції) управлінням містобудування та архітектури не видавалось.

Виявлення істотного порушення будівельних норм відповідачем стало підставою звернення органу місцевого самоврядування до суду з позовом про зобов`язання здійснити перебудову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що   орган державного архітектурно-будівельного контролю наділена делегованими повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та має право у відповідності до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на звернення до суду з позовом разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі. Судом першої інстанції встановлено , що позивачем протягом розгляду справи не підтверджено належними та допустимими доказами протиправної перебудови з вини відповідача горища над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та наявності встановлення факту невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису. Оскільки відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачу акт індивідуальної дії припис зобов`язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду, відсутні і підстави для прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача привести у попередній стан, тобто такий, що існував до початку перебудови, відповідний об`єкт нерухомого майна. Тому суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно позов не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, вказана норма права передбачає те, що по-перше: зобов`язання забудовника здійснити перебудову можливо за умови встановлення істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм. По-друге, умовами зобов`язання забудовника здійснити перебудову є сама можливість здійснення такої перебудови, а також у разі коли забудовник відмовляється від проведення перебудови. В іншому випадку, у разі відсутності такої можливості або відмови забудовника здійснити перебудову, самочинне будівництво підлягає знесенню.

Таким чином, пред`являючи позов, з підстав передбачених ч. 7 ст. 376 ЦК України, компетентний орган повинен був встановити та надати суду докази того, що будівництво здійснено з істотним відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушення будівельних норм; докази наявності технічної можливості здійснення перебудови; докази відмови відповідача у здійсненні перебудови.

Колегія суддів зазначає, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

В свою чергу, будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суд повинен в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

При цьому, факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред`явила позов.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками яких складено акти №41-А від 11.05.2016 та №479-А від 29.09.2016.

За змістом актів №41-А від 11.05.2016 та №479-А від 29.09.2016в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по об`єкту «Реконструкція горища над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ».

В акті №479-А від 29.09.2016 також встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна .

Інформації про складення припису до суду не надано.

Крім того, в акті №479-А від 29.09.2016 зазначено, що під час перевірки здійснювалася фотофіксація, проте відповідних матеріалів до суду також не надано.

Разом з тим, із вимогою про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху (відповідно до поверхового плану на квартиру АДРЕСА_5 в житловому будинку літ. «А-4», виготовленого КП «Харківське міське БТІ» станом на 06.02.2001) з приведенням до попереднього стану покрівлі, до суду звернулася Харківська міська рада.

Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження органів місцевого самоврядування визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом частин 1 і 2 статті 31 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; координація на відповідній території діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку та у випадках, встановлених законом; організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів; організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

При цьому, з урахуванням приписів частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради здійснюють повноваження у галузі будівництва в інтересах територіальних громад, а не окремих громадян.

В матеріалах справи відсутні докази щодо виявлення факту протиправної перебудови з вини ОСОБА_1 горища над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ; визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Доповідні записки, складені посадовими особами Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ім`я керівника не є доказом здійснення саме ОСОБА_1 реконструкції горища над належною йому на праві власності квартирою.

Харківська міська рада не надала суду доказів порушення прав чи інтересів Харківської територіальної громади у зв`язку з наявністю протиправної перебудови з вини ОСОБА_1 горища над квартирами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , що є обов`язковою умовою для надання правового захисту судом.

Відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд також звертає увагу на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон України № 3038-VI), який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності, а саме частину першу статті 38, відповідно до якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З наведених положень вбачається, що повноваження щодо прийняття рішень (приписів) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил належать органам державного архітектурно-будівельного контролю, які у разі невиконання такого припису вправі звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з підпунктом 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», на наступний день після затвердження акта спільної комісії.

Рішенням Харківської міської ради від 23 вересня 2015 року № 1981/15 створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

08 квітня 2016 року затверджено акт спільної комісії між Держархбудінспекцією України та Харківською міською радою з приймання-передавання документів, зокрема, документів, пов`язаних із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю (акти, приписи тощо) за період листопад 2014 року - 08 квітня 2016 року щодо об`єктів, які розташовані на території міста Харкова.

У відповідності до пункту 1.1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року № 7/15 (далі - Положення № 7/15), інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу.

Згідно з пунктом 2 Положення № 7/15 метою Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням. Основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій.

Пунктом 5.5 Положення № 7/15 передбачено, що працівники відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до повноважень Інспекції представляють за довіреністю міського голови інтереси Інспекції як суб`єкта владних повноважень в судах з усіх питань, які виникають у порядку адміністративного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.

Так, саме положення частини першої статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення саме у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 суд касаційної інстанції на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону № 3038-VI зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Так, у зазначеній постанові Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Таким чином, можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 160/17496/22

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що Харківська міська рада у цій справі не є уповноваженим органом, який може звертатися до суду з позовом про зобов`язання здійснити перебудову об`єкта нерухомого майна, а тому доводи апелянта з  посиланням на те , що  Харківська міська рада звернулась з позовом про зобов`язання здійснити перебудову спірної квартири саме у зв`язку з неодноразовими скаргами мешканців житлового будинку в якому знаходиться вказана квартира, самочинна реконструкція якої порушує права мешканців вказаного будинку є безпідставними.

В свою чергу, саме інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, будучи виконавчим органом Харківської міської ради, наділена делегованими повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та має право у відповідності до приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на звернення до суду з позовом за наявності юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення такого позову.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії  (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.  242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу    залишити без задоволення.

Рішення  Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 по справі № 640/4505/18  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий  І.М. Ральченко