ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 рокусправа № 380/6253/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2024 №1159/12/15184, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2024 №1159/12/15184, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 . З метою реалізації права на перерахунок пенсії позивачка звернулася до відповідача з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, премії), проте отримала відмову. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Зазначає, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться тільки у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України чи законами України. Отже, при зміні грошового забезпечення військовослужбовців чинним законодавством передбачено проведення масового перерахунку всіх пенсій військовослужбовцям, а не індивідуально по окремих особах. Стверджує, що сама по собі довідка не породжує право позивачки на перерахунок пенсії, оскільки підставою для проведення перерахунку пенсії є нормативно-правовий акт Уряду. Таким чином, у ГУ ПФУ у Львівській області відсутні підстави для перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених у довідці від 01.10.2024 №1159/12/15184. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника в розмірі 30%, що підтверджується протоколом від 28.10.2015 за пенсійною справою №1301013446.

ІНФОРМАЦІЯ_2  (далі – уповноважений орган) підготував довідку від 01.10.2024 №1159/12/15184 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами, чинними станом на 05.03.2019 за посадою відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: бортовий механік (далі – оновлена довідка), відповідно до якої його грошове забезпечення становить 16827,60 грн та складається з:

- посадового окладу 3080,00 грн;

- окладу за військовим (спеціальним) званням «старший прапорщик» 1020,00 грн;

- надбавки за вислугу років (50%) 2050,00 грн;

- надбавки за особливості проходження служби (100%) 6150,00 грн;

- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%) 308,00 грн;

- надбавки за кваліфікацію (7%) 215,60 грн;

- премії (130%) 4004,00 грн.

Довідка складена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.

13.12.2024 представниця позивачки звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 06.01.2025 №264-31122/А-52/8-1300/25 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що після визнання протиправними та скасування п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими було передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови №704, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав. Тому підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки з оновленого грошового забезпечення відсутні.

Вважаючи поведінку відповідача протиправною, тобто такою, що порушує її право на перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, позивачка пред`явила цей позов.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із нездійсненням перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки, виданої уповноваженим органом, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Тобто суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з п. «б» ст. 36 Закону України №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, у розмірі  30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі-Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 та 3 зазначеної норми регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії» та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

13.02.2008 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №45, якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45). Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку №45, у редакції постанови Кабінет Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - постанова №103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), а також премії.

Суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45.

У постанові від 05.03.2019 апеляційний адміністративний суд виснував, що п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.

В силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.

Отже, оскільки зміни, внесені постановою №103, зокрема до п. 5 та додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані у судовому порядку нечинними, відтак з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 та ГУ ПФУ у Львівській області у зв`язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2 постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Питання щодо процедури здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям врегульовано положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, та п. 2, 3 порядку №45.

На підставі системного аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Цей правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Також Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №636/662/17, від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі №553/3053/16-а дійшов висновку, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, п. 1 якої затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 2 постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Цим підзаконним нормативно-правовим актом передбачені такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абз. 4 пп. 1 п. 5 постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п. 6 постанови №704).

Крім того, пп. 2 п. 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Отже, з 05.03.2019 з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивачки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а передумовою для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України (це судження корелюється з висновком, сформульованим Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18).

При цьому, відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ.

За приписами ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тобто пенсія позивачки підлягає перерахунку з 01.04.2019.

Суд звертає увагу на те, що право позивачки на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, згідно з якою до складу грошового забезпечення позивачки, що враховується при перерахунку його пенсії включено не лише основні, такі як посадовий оклад та оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, але й додаткові складові грошового забезпечення, а також премія.

Такий правовий висновок релевантний правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.

Суд критично оцінює судження відповідача щодо відсутності у нього правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, зважаючи на визнання нечинними п. 1, 2 постанови №103 та неприйняття Урядом інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії. Факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивачки на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Отже, міркування відповідача є помилковими, такими, що не відповідають законодавчим вимогам, яке регулює спірні правовідносини, а також суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, а тому такі доводи суд не враховує.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у позивачки виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці від 01.10.2024 №1159/12/15184.

Стосовно обраного позивачкою способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За змістом позовних вимог позивачка просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату їй пенсії у разі втрати годувальника на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом. Проте, за своєю правовою природою протиправні дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи. Натомість протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.09.2022 у справі №9901/276/19, від 04.07.2024 у справі №990/61/24.

У контексті спірних відносин, які склалися між сторонами спору, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не вчинив тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладеної на нього компетенції згідно з чинним законодавством, а тому настання для позивачки негативних наслідків пов`язано саме з бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред`явлення позивачкою цього позову, суд дійшов висновку, що його бездіяльність не відповідає критеріям,  визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивачки на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. За таких обставин відмова відповідача у здійсненні нарахування та виплати позивачці пенсії у разі втраті годувальника з 01.04.2019 є протиправною.

Отже, в цій частині вимоги адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати позивачці пенсії у разі втраті годувальника з 01.04.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці.

Друга позовна вимога є похідною від першої та підлягає частковому задоволенню шляхом покладення на відповідача зобов`язання перерахувати позивачці з 01.04.2019 пенсію у разі втрати годувальника, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці уповноваженого органу від 01.10.2024 №1159/12/15184, з урахуванням окладу за посадою та військовим званням, відсоткових надбавок за вислугу років, особливості проходження служби, службу в умовах режимних обмежень, кваліфікацію і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стосовно вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок її пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, суд звертає увагу на таке.

Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір у цій справі, є право позивачки на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки. Питання стосовно проведення подальших виплат є похідним.

Суд зауважує, що на час вирішення спору у цій справі відповідач ще не приймав рішення та відповідно не провів перерахунок пенсії позивачки з 01.04.2019, тому максимальний розмір пенсії ним не обмежувався, різниця не нараховувалася, а відповідно у її виплаті не відмовлялося, а тому спір у цій частині наразі відсутній.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовної вимоги, яка стосується виплати пенсії без обмеження максимальним розміром та різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 по день проведення перерахунку слід відмовити як передчасної.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Крім того, позивачка у прохальній частині позовної заяви просить суд зобов`язати відповідача «виплачувати» пенсію на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, проте така вимога покликана забезпечити спірне право на майбутнє, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права в майбутньому. Отже підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог суд не вбачає.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність своєї пасивної форми поведінки, пов`язаної з непроведенням перерахунку та виплати позивачці пенсії у разі втрати годувальника, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовими позиціями Верховного Суду. Тому такі доводи суд до уваги не бере.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачкою позовної заяви (одна вимога немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту пониження) становить 968,96 грн.

Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, тобто у більшому розмірі.

Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області.

Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 968,96 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивачки внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень і спір по суті вирішено на її користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.

При цьому суд звертає увагу, що позивачка має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2024 №1159/12/15184, виданої станом на 05.03.2019.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію у разі втрати годувальника, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2024 №1159/12/15184, з урахуванням окладу за посадою та військовим званням, відсоткових надбавок за вислугу років, особливості проходження служби, службу в умовах режимних обмежень, кваліфікацію і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна