ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №644/5187/24 Головуючий 1 інстанції: Ізмайлов І.К.

Провадження №33/818/401/25                         Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Ларіна А.С. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 червня 2024 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Судом встановлено, що 18 червня 2024 року о 14-15 год. ОСОБА_1 був виявлений представниками військової служби правопорядку за адресою: АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Ларін А.С. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги послався на те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості в суді першої інстанції реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки справу про адміністративне правопорушення розглянуто за його відсутності, без належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Вказав, що ОСОБА_1 не визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначив, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння свідки не залучалися, відеофіксація не здійснювалася. Наголосив, що матеріали справи не містять висновків службового розслідування або службової перевірки, проведених керівництвом військової частини за фактом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків на території військової частини; даних про виконання ОСОБА_1 18 червня 2024 року обов`язків військової служби. Вважає, протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безперечним доказом вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином про дату, час та місцерозгляду справи не повідомлявся, копію постанови суду не отримував. Вказав, що з оскаржуваною постановою суду ознайомився 08 січня 2025 року, а з матеріалами справи про адміністративне правопорушення лише 10 січня 2025 року.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Захисник Ларін А.С., будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, подав до Харківського апеляційного суду заяву про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення без його участі, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Так, указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений та діє до 09 травня 2025 року.

Відповідно до ст.ст.11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені в умовах особливого періоду.

Так, винуватість ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2/5295 від 19 червня 2024 року; актом №2241 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, складеного в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчать їх підписи; результатом тестування на стан алкогольного сп`яніння, проведеного приладом «Алконт-М» №00253, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 18 червня 2024 року о 15-00 год. перебував у стані алкогольного сп`яніння – 0,46 проміле; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час складання протоколу; заявою ОСОБА_1 , в якій визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи захисника Ларіна А.С. про незалучення свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними.

З матеріалів справи, зокрема з акту огляду №2241 вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 пройшов у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алконт-М» №00253, результат якого був позитивний – 0,46 проміле (а.с.7).

Апеляційний суд зазначає, що виходячи з вимог ч.6 ст.266-1 КУпАП, уповноважена посадова особа у разі неможливості застосування спеціального технічного засобу відеозапису може проводити огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків.

Посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, є необґрунтованими. Винуватість ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

Твердження захисника Ларіна А.С. про те, що ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби, є невмотивованими, оскільки відповідних документів на їх підтвердження суду першої інстанції та апеляційному суду не надано.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо неправомірності дій офіцера військової служби правопорядку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій уповноваженої посадової особи не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду. Крім того, права ОСОБА_1 були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Ларіна А.С. – задовольнити.

Поновити захиснику Ларіну А.С. строк на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 червня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Ларіна А.С. залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду                                                                А.І. Люшня