ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 рокусправа № 380/6319/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 до 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 №1159/12/20747;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 до 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 №1159/12/20747, з урахуванням проведених раніше виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що на виконання постанови №103 їй проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням таких складових грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військове (спеціальне) звання та надбавка за вислугу. Позивачці здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Ураховуючи правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/22, звернулася із заявою щодо складення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою №704, проте отримала відмову, яку оскаржила у судовому порядку. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/20518/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку від 23.12.2024 №1159/12/20747 про розмір грошового забезпечення та скерував її до ГУ ПФУ у Львівській області. З метою реалізації права на перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки позивачка звернулася із заявою до пенсійного органу, однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим пред`явила цей позов.

Ухвалою судді від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.04.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Зазначає, що на момент проведення перерахунку пенсії (з 01.01.2018) положення постанови №103 були чинними, тому ГУ ПФУ у Львівській області правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачці. Констатує, що постанова №103 є нормативно-правовим актом, який з огляду на положення ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ є обов`язковим до застосування органами Пенсійного фонду під час здійснення обчислення, перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких поширюється дія цієї постанови. Стверджує, що скасування п. 1, 2 постанови та змін до п. 5 додатку 2 порядку №45 не є підставою для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням нової довідки, у якій зазначені додаткові види грошового забезпечення, оскільки відповідач керувався приписами постанови №103 та порядку №45. Перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення  має бути проведено за нормами, чинними  на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії, тобто станом на момент підвищення грошового забезпечення на умовах, у порядках та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а не довідки, виданої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/20518/24. Наголошує, що чинним законодавством не передбачено індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою з долученими документами про грошове забезпечення. Крім того констатує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 №380/20518/24 жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується протоколом від 01.07.2008 за пенсійною справою №1301001980.

З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/20518/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - уповноважений орган) 23.12.2024 склав довідку №1159/12/20747 (далі - оновлена довідка) про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 за відповідною (аналогічною) посадою: старший механік вузла зв`язку, відповідно до якої його грошове забезпечення становить 8245,38 грн та складається з:

- посадового окладу 2730,00 грн;

- окладу за військовим (спеціальним) званням старший солдат 600,00 грн;

- надбавки за вислугу років (30%) 999,00 грн;

- надбавки за особливості проходження служби (10%) 432,90 грн;

- премії (127,6%) 3483,48 грн.

31.01.2025  представниця позивача звернулася до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019  на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 №1159/12/20747, виходячи з 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки та без обмеження максимальним розміром.

Листом від 19.02.2025 №3701-3021/А-52/8-1300-25 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило позивачці у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки з оновленого грошового забезпечення. В обґрунтування підстав для відмови зазначило, що після визнання протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими передбачалося проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови №704, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав. Констатувало, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/20518/24 жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено.

Вважаючи поведінку відповідача протиправною, тобто такою, що порушує її право на перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки з оновленого грошового забезпечення, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із нездійсненням перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки, виданої уповноваженим органом, про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з 01.01.2018.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Тобто суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 та 3 зазначеної норми регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Вказана норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії» та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, за змістом якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, п. 1 якої, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пп. 2 п. 5 постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим особам» (далі - постанова №103), п. 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.

Отже, цим нормативно-правовим актом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-XII.

13.02.2008 Кабінет Міністрів України постановою №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - порядок №45).

Пунктом 1 порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 5 порядку №45, у редакції постанови №103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії).

На виконання вимог постанови №103 ГУ ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії позивачці з 01.01.2018, виходячи з розміру оновленого грошового забезпечення (окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років), визначеного відповідно до постанови №704.

В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 порядку №45.

У постанові від 05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд виснував, що п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 порядку №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.

В силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.

Отже, оскільки зміни, внесені постановою №103, зокрема до п. 5 та додатку 2 порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані у судовому порядку протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, чинною є редакція додатку 2 до порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Порядок перерахунку пенсій унормований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII, зокрема ч. 4 ст. 63 цього Закону, зміст якої процитовано вище.

Тобто Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміру складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених зазначеною нормою.

Водночас обчислення пенсії встановлюється ст. 43 Закону №2262-XII, яка має загальну дію та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту Закону №2262-XII.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення.

Натомість підставою для здійснення перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (не складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

За правилами абз. 3 ст. 11 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та   Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII акцентував на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене суд виснує, що обмеження виплати пенсії, нарахованої в порядку передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Системний аналіз указаних нормативних приписів свідчить про те, що загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 порядку №45 є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Такий правовий висновок корелюється з правовою позицією, сформованою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 справі № 520/2098/19 та Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №520/2728/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 11.08.2023 року по справі № 380/103/22).

З урахуванням вимог ст. 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатка 2 порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

При цьому, суд враховує те, що Верховний Суд у постанові від 11.08.2023 в справі №380/103/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.

Така ж правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11.03.2024 у справі № 200/7474/23.

З огляду на викладене, право позивачки на перерахунок пенсії з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 є беззаперечним.

Суд зазначає, що питання щодо процедури здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям врегульовано положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, та п. 2, 3 порядку №45.

На підставі системного аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Цей правовий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Також Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №636/662/17, від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі №553/3053/16-а виснував, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Львівській області після одержання оновленої довідки від 23.12.2024 №1159/12/20747 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, повинно перерахувати пенсію позивачці, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки.

З огляду на встановлені обставини справи суд виснував, що в позивачки виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці.

Стосовно обраного позивачкою способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 2 ст. 9 КАС України регламентовано, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За змістом позовних вимог позивачка просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом. Проте, за своєю правовою природою протиправні дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи. Натомість протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Такий висновок суду корелюється з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.09.2022 у справі №9901/276/19, від 04.07.2024 у справі №990/61/24.

У контексті спірних відносин, які склалися між сторонами спору, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не вчинив тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладеної на нього компетенції згідно з чинним законодавством, а тому настання для позивача негативних наслідків пов`язано саме з бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред`явлення позивачкою цього позову, суд дійшов висновку, що його бездіяльність не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивачки на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018. За таких обставин відмова відповідача у здійсненні нарахування та виплати позивачці пенсії з 01.01.2018 є протиправною.

З урахуванням того, що позивачці з 01.04.2019 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII, постанови № 704 та постанови №103 перераховано пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що нею визнається у пред`явленому позові, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії позивачці з 01.01.2018 до 31.03.2019 на підставі оновленої довідки, виданої станом на 01.03.2018, та покладення на відповідача зобов`язання здійснити з 01.01.2018 до 31.03.2019 перерахунок та виплату позивачці пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність поведінки щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачці пенсії на підставі довідки з оновленого грошового забезпечення. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовими позиціями Верховного Суду. Тому такі міркування суд не враховує.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивачки, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачкою позовної заяви (одна вимога немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту пониження) становить 968,96 грн.

Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, тобто у більшому розмірі.

Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області.

Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 968,96 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивачки внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень і спір по суті вирішено на її користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.

При цьому суд звертає увагу, що позивачка має право відповідно до п. 1 ч. 1   ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 до 31.03.2019 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.12.2024 №1159/12/20747 станом на 01.03.2018.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 до 31.03.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 №1159/12/20747, з урахуванням проведених виплат.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна